вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2457/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Солодухін М.В.;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши матеріали справи №904/2457/25
за позовом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Інвестстрой Груп-2021"
про стягнення пені,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 14.05.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Інвестстрой Груп-2021" (далі - відповідач), у якій просить стягнути з відповідача в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", на рахунок ГУК у Дн-кій обл/ Металург.р-н/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN): UA948999980313000106000004569, банк отримувача Казначейство України (ЕАР) пеню в сумі 136.000,00 грн.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2457/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025.
Ухвалою від 16.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 11.06.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Святослава Хороброго, будинок 32; за трек-номером 0610253620920.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 09.06.2025 з відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "відмова від отримання".
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Більш того, обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд встановив, що ухвала від 16.05.2025 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням встановленого терміну зберігання, а саме 04.06.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 16.05.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву тривав до 19.06.2025.
Ухвалою від 11.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 25.06.2025.
Через підсистему "Електронний суд" від позивача 25.06.2025 надійшло клопотання, у якому останній просив провести засідання, призначене на 25.06.2025, без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою від 25.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2025.
Позивач та відповідач у судове засідання 09.07.2025 не з'явилися.
У зв'язку з тим, що о 11:45 год у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення на офіційному сайті карта повітряних тривог України https://map.ukrainealarm.com/), суд ухвалою від 09.07.2025 відклав засідання по суті розгляду справи до 24.07.2025.
В судовому засіданні 24.07.2025 представник позивача надав пояснення у справі, відповів на запитання суду. Представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначає, що відповідач ухиляється у добровільному порядку та у передбачені законодавством строки сплатити пеню, нараховану на підставі рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2024 №54/79-р/к, яким дії Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ІНВЕСТСТРОЙ ГРУП-2021» визнано порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю.
За зазначені порушення на відповідача накладено штраф в загальному розмірі 136.000,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 56 Закону 2210-III, особа, на яку накладено штраф за рішенням Відділення, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
За несвоєчасну сплату штрафу позивач нарахував пеню за період з 04.02.2025 по 12.05.2025, що з урахуванням положень частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", складає 136.000,00 грн.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: правомірності прийняття рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2024 №54/79-р/к, строку сплати штрафу, наявність прострочення сплати штрафу, підстав нарахування пені.
Суд встановив, що рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2024 №54/79-р/к у справі № 54/32-24 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" встановлено таке:
- пунктом 1 резолютивної частини рішення визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНВЕСТСТРОЙ ГРУП-2021» (ідентифікаційний код юридичної особи 42750528, найменування на момент вчинення порушення: товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна-Гільдія») та фізична особа - підприємець Кас'янова Катерина Віталіївна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, Капітальний ремонт їдальні та санвузлів Комунального закладу освіти «Навчально- виховний комплекс №139» загальноосвітній навчальний заклад-центр творчості «Дума» Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, 4 (капітальний ремонт і реставрація)» (оголошення в системі електронних закупівель «Рrozorro» UА- 2019-06-25-002647-с), проведених Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради;
- пунктом 2 резолютивної частини рішення за порушення, зазначене в пункті резолютивної частини цього рішення, вирішено накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНВЕСТСТРОЙ ГРУП-2021» (ідентифікаційний код юридичної особи 42750528) штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн;
- пунктом 3 резолютивної частини рішення визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНВЕСТСТРОЙ ГРУП- 2021» (ідентифікаційний код юридичної особи 42750528, найменування на момент вчинення порушення: товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна-Гільдія») та фізична особа - підприємець Кас'янова Катерина Віталіївна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - «ДСТУ Б.Д. 1.1 -1:2013, «Капітальний ремонт приміщень та спортивної зали Комунального закладу освіти "Середня загальноосвітня школа №121" Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Гулі Корольової, 14-г» (ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)» (оголошення в системі електронних закупівель «Рrozorro» UА-2019-10-09- 001555-b), проведених Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради;
- пунктом 4 резолютивної частини рішення за порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, вирішено накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНВЕСТСТРОЙ ГРУП-2021» (ідентифікаційний код юридичної особи 42750528) штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.
Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.
Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання (арк. 7-16, том 1).
Рішення №54/79-р/к було направлено на юридичну адресу ТОВ «БК ІНВЕСТСТРОЙ ГРУП-2021» супровідним листом від 25.09.2024 №54-02/2678е, який не був вручений відповідачу і повернутий за зворотною адресою відправника з позначкою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600966820710.
Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Інформація про прийняте рішення оприлюднене в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур'єр" від 20.11.2024 № 235 (7895) (арк. 19 (на звороті), том 1).
Таким чином, рішення вважається таким, що вручене відповідачу 02.12.2024.
Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням закінчився 03.02.2025.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
На підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач нарахував та просить стягнути з відповідача та пеню у розмірі 136.000,00 грн (за період з 04.02.2025 по 12.05.2025 розмір пені складає 199.920,00 грн, однак, враховуючи обмеження розміру пені, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені склав 136.000,00 грн.).
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення в доход Державного бюджету України 136.000,00 грн пені.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Згідно з частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
За приписами частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Враховуючи положення частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", строк сплати штрафу за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням на Товариство з обмеженою відповідальністю «БК ІНВЕСТСТРОЙ ГРУП-2021» закінчився 03.02.2025.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідач не оскаржив рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.09.2024 №54/79-р/к у справі № 54/32-24 до господарського суду.
Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону 2210-III протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Станом на день подання позовної заяви відділення не отримувало від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного рішенням.
Відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону 2210-III за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Згідно частини сьомої статті 56 Закону 2210-III передбачено, що у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.
Відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 56 Закону 2210-III у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, Голова Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу (частина восьма статті 56); наказ Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом (ч.9 ст. 56).
Виконуючою обов'язки Голови Відділення видано наказ про примусове виконання рішення від 12.02.2025 №54/9-Ю, який пред'явлено разом з супроводжувальним листом від 18.02.2025 №54-02/684е до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2025 ВП №77366223 державним виконавцем Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з виконання наказу про примусове виконання рішення від 12.02.2025 №54/9-Ю.
Станом на дату звернення з позовною заявою, виконавче провадження від 04.03.2025 ВП №77366223 не завершене.
Тобто, штраф станом на дату подання позовної заяви не сплачено.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 136.000,00 грн за період з 04.02.2025 по 12.05.2025.
При цьому позивач зазначає, що пеня за цей період становить 199.920,00 грн, однак, враховуючи частину 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявлена сума пені складає 136.000,00 грн.
Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі №904/3778/18.
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як зазначалось вище, відповідач не скористався правом на оскарження рішення №54/79-р/к.
За розрахунком суду, враховуючи періоди до стягнення з 04.02.2025 по 12.05.2025, загальна сума пені за 98 днів становить 199.920,00 грн (98*2.040 (розмір пені за 1 день прострочення (136.000*1,5%=2.040)), однак з урахуванням встановлених статтею 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обмежень, має становити 136.000,00 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.
Накладений відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф є видом відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані відділенням на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду.
Як зазначалось вище, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.
Виходячи з аналізу частини першої та четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк для сплати штрафу.
Положеннями статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду; у свою чергу, положеннями статті 60 "Про захист економічної конкуренції" передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присічним і відновленню не підлягає, а Закон України "Про захист економічної конкуренції" не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/408/18.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Станом на день розгляду справи судом пеня не сплачена, доказів на підтвердження її оплати відповідачем не надано.
Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 136.000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Інвестстрой Груп-2021" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Святослава Хороброго, будинок 32; ідентифікаційний код 42750528) в дохід загального фонду Державного бюджету України (за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції" на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області /м. Дніпро/ 21081100, ідентифікаційний код юридичної особи 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA948999980313000106000004569) 136.000,00 грн (сто тридцять шість грн 00 к.) пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Інвестстрой Груп-2021" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Святослава Хороброго, будинок 32; ідентифікаційний код 42750528) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 2; ідентифікаційний код 20306037) 2.422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 24.07.2025.
Суддя С.А. Дупляк