вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.07.2025 Справа № 904/2461/25
за позовом Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", с. Тарнівці, Ужгородський район, Закарпатської області
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпро звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, у якій просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Лідер Фінанс» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - автозаправної станції №15, яка складається з: операторська літ. А-1, прибудова літ. А1 -1, ґанок літ, а. ґанок літ. а1, ґанок з козирком літ. а2. Загальна площа-56,9 кв. м; навіс літ. Б; навіс літ.В: навіс літ.Д: навіс літ.Ж; пункт заміни мастил (тимч.) літ.З; № 1 огорожа: №2 резервуар протипожежного запасу води: №3 резервуар протипожежного запасу води; №4 резервуар протипожежного запасу води: №5 резервуар протипожежного запасу води: №6 резервуар протипожежного запасу води; №7 резервуар протипожежного запасу води; №8 резервуар протипожежного запасу води; №9 підпірна стійка; №10 яма вигрібна; №11 колонка паливороздавальна: №12 колонка паливороздавальна; №13 колонка паливороздавальна: №14 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 15 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №16 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №17 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №21 цінове табло: №22 ємність для зберігання паливно- мастильних матеріалів; №23 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №24 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №25 ємність для зберігання зріджених вуглеводневих газів: №26 колонка газороздавальна; №27 блискавковідвід; №28 блискавковідвід; №29 блискавковідвід; №30 блискавковідвід; №31 блискавковідвід: № 32 блискавковідвід; №33 блискавковідвід: №34 очисна споруда: №35 очисна споруда: І-замощення: ІІ-замощення; ІІІ-замощення; IV-
Заява обґрунтована тим, що Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено, що за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, 71, знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,5680 га з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013, яка перебуває в комунальній власності, та на якій розміщено об'єкт нерухомого майна, а саме будівлі та споруди автомобільного транспорту та дорожнього господарства автозаправна станція №15.
Ухвалою суду від 15.05.2025 заяву Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра задоволено, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю “Лідер Фінанс» та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об'єднання тощо щодо об'єкту нерухомого майна - автозаправної станції №15, яка складається з: операторська літ. А-1, прибудова літ. А1 -1, ґанок літ, а. ґанок літ. а1, ґанок з козирком літ. а2. Загальна площа-56,9 кв. м; навіс літ. Б; навіс літ.В: навіс літ.Д: навіс літ.Ж; пункт заміни мастил (тимч.) літ.З; № 1 огорожа: № 2 резервуар протипожежного запасу води: №3 резервуар протипожежного запасу води; № 4 резервуар протипожежного запасу води: №5 резервуар протипожежного запасу води: № 6 резервуар протипожежного запасу води; №7 резервуар протипожежного запасу води; № 8 резервуар протипожежного запасу води; №9 підпірна стійка; №10 яма вигрібна; №11 колонка паливороздавальна: №12 колонка паливороздавальна; №13 колонка паливороздавальна: № 14 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 15 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №16 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 17 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 21 цінове табло: № 22 ємність для зберігання паливно- мастильних матеріалів; № 23 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №24 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 25 ємність для зберігання зріджених вуглеводневих газів: №26 колонка газороздавальна; № 27 блискавковідвід; №28 блискавковідвід; №29 блискавковідвід; №30 блискавковідвід; № 31 блискавковідвід: № 32 блискавковідвід; №33 блискавковідвід: №34 очисна споруда: № 35 очисна споруда: І-замощення: ІІ-замощення; ІІІ-замощення; IV- замощення; V- замощення, за адресою: вул. Янтарна, 71, м. Дніпро (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1200940612101).
19.05.2025 Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Фінанс» про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, 71, з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013, площею 0,5680 га за період з 01.01.2021 по 24.10.2024 у розмірі 1 236 521, 62 грн.
Ухвалою суду від 23.05.2025 відкрито провадження у справі № 904/2461/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 23.05.2025 була доставлена в кабінет системи “Електронний суду» 23.05.25 19:24 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 01.01.2021 по 24.10.2024 користується земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, 71, площею 0,5680 га з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013 на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти та не сплачує грошові кошти за користування зазначеною ділянкою.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено, що за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, 71, знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,5680 га з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013, яка перебуває в комунальній власності і на якій розміщено об'єкт нерухомого майна, а саме будівлі та споруди автомобільного транспорту та дорожнього господарства автозаправна станція № 15.
Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 30.07.2024, земельна ділянка площею 0,5680 га з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013, що розташована на вул. Янтарна, 71 у місті Дніпро є сформованою з 28.04.2016, цільове призначення земельної ділянки віднесено до секції 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, 71 розташоване нерухоме майно - автозаправна станція № 15, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідер Фінанс» на підставі акту приймання-передачі від 15.03.2017, право власності зареєстровано 16.03.2017.
Як зазначає прокурор, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 14.03.2024 здійснено обстеження земельної ділянки площею 0,568 га комунальної форми власності за адресою: вул.Янтарна, 71 у місті Дніпро (кадастровий номер 1210100000:04:078:0013), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №14/03/24-К/2 від 14.03.2024.
Зазначеним актом встановлено, що на час здійснення обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013, документи які підтверджують державну реєстрацію права власності чи права користування або права оренди земельної ділянки, відсутні. 02.09.2020 рішенням Дніпровської міської ради від № 181/60 ТОВ «Лідер Фінанс» надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Янтарній, 71 по фактичному розміщенню автозаправної станції № 15.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Лідер Фінанс» з 16.03.2017 є власником автозаправної станції №15, яка складається з: операторська літ. А-1, прибудова літ. А1 -1, ґанок літ, а. ґанок літ. а1, ґанок з козирком літ. а2. Загальна площа-56,9 кв. м; навіс літ. Б; навіс літ. В: навіс літ. Д: навіс літ. Ж; пункт заміни мастил (тимч.) літ. З; № 1 огорожа: № 2 резервуар протипожежного запасу води: № 3 резервуар протипожежного запасу води; № 4 резервуар протипожежного запасу води: № 5 резервуар протипожежного запасу води: № 6 резервуар протипожежного запасу води; № 7 резервуар протипожежного запасу води; № 8 резервуар протипожежного запасу води; № 9 підпірна стійка; №10 яма вигрібна; № 11 колонка паливороздавальна: № 12 колонка паливороздавальна; № 13 колонка паливороздавальна: № 14 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 15 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 16 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 17 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 21 цінове табло: № 22 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 23 ємність для зберігання паливно- мастильних матеріалів; № 24 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 25 ємність для зберігання зріджених вуглеводневих газів: № 26 колонка газороздавальна; № 27 блискавковідвід; № 28 блискавковідвід; № 29 блискавковідвід; № 30 блискавковідвід; № 31 блискавковідвід: № 32 блискавковідвід; № 33 блискавковідвід: № 34 очисна споруда: № 35 очисна споруда: І-замошення: II- замощення; ІІІ-замощення; ГУ-замощення; V- замощення, за адресою: вул. Янтарна, 71, м. Дніпро.
Також, під час обстеження встановлено, що територія земельної ділянки частково огороджена парканом з сітки рабиці. Земельна ділянка знаходиться по фактичному розміщенню автозаправної станції. Праворуч від в'їзду на земельній ділянці знаходиться автогазозаправочний пункт з колонкою та надземною ємністю для зберігання зрідженого газу на бетонному технологічному майданчику. На земельній ділянці розташовано одноповерхову капітальну будівлю операторської, одноповерхову металеву тимчасову будівлю, тимчасову будівлю пункт заміни мастил, металеві підземні ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів, інформаційний стенд. Перед капітальною будівлею встановлено два металевих навіси на металевих опорах, під одним з яких розміщені 3 паливно-роздавальні колонки на технологічних бетонних майданчиках. Покриття земельної ділянки- асфальт, частково - ґрунт , ростуть дерева, кущі. Заїзд на територію земельної ділянки здійснюється зі сторони вул. Янтарної. На момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів не здійснювалась.
Як встановлено з рішення Дніпровської міської ради № 181/60 від 02.09.2020 «Про надання ТОВ «Лідер Фінанс» дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул.Янтарній, 71 по фактичному розміщенню автозаправочної станції №15, право на земельну ділянку відповідачем належним чином не оформлено.
У зв'язку з чим, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду, в якому просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у розмірі 1 236 521, 62 грн за період з 01.01.2021 по 24.10.2024.
На підтвердження вищевказаної суми, позивач надав розрахунок, затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні, земельних ділянок № 9 від 24.10.2024 суми орендної плати, яка не сплачена відповідачем за відповідний період.
Вказаний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі:
- розрахунку нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, за 2021-2023 роки, наданий Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради від 08.04.2024;
- Інформації ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку від 28.04.2026;
- - витягу № НВ-9936205632024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку за 2024 рік від 08.04.2024.
Отже, при здійсненні розрахунку Комісією було враховано цільове призначення земельної ділянки, її розмір, ставки орендної плати за відповідні періоди.
Так, за відсутності можливості отримати витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:04:078:0013 за 2021 - 2023 роки, при чому незалежно від волевиявлення позивача, розрахунок здійснюється на підставі даних, наданих Комунальним підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс" Дніпровської міської ради, а саме на підставі розрахунку нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, за 2021 - 2023 роки.
Прокурор зазначає, що відповідач у добровільному порядку не сплачував кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою починаючи з 01.01.2021.
04.11.2024 позивач звертався до відповідача з вимогою №1/5-319 щодо спати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави. Вказана вимога залишена відповідачем без виконання.
Наведене і стало причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно зі змістом глави 15 Земельного кодексу України правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.
Статтями 93, 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (п. "в" ч. 1 ст.96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою ( п. п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122 - 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг ( заощадив ) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 р. у справі № 925/230/17.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/2060/20 вказав, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Судами встановлено, що об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належать відповідачеві розташовані на земельній ділянці, яка є сформованою та має чітко визначені межі.
Таким чином, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у Відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є власником нерухомого майна і відповідно користується земельною ділянкою, на якій воно розташоване, у спірний період з 01.01.2021 по 24.10.2024 за відсутності оформленого, згідно з вимогами чинного законодавства, права користування земельною ділянкою.
При цьому, власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013 на якій розташований об'єкт нерухомості, що належить відповідачу, є позивач. Вказане сторонами не заперечується.
За умовами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно насамперед з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Згідно із частинами 1 - 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо
впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 р. у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 р. у справі № 922/3463/19.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з частиною третьою ст. 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період ). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель ( пункт 1 розділу II Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489 ). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої ( базової ) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів ( пункти 7, 9, 10 Порядку № 489 ).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до ст. 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 ст. 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Як зазначено вище, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, 71, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №14/03/24-К/2 від 14.03.2024
Зазначеним актом встановлено, що територія земельної ділянки частково огороджена парканом з сітки рабиці. Земельна ділянка знаходиться по фактичному розміщенню автозаправної станції. Праворуч від в'їзду на земельній ділянці знаходиться автогазозаправочний пункт з колонкою та надземною ємністю для зберігання зрідженого газу на бетонному технологічному майданчику. На земельній ділянці розташовано одноповерхову капітальну будівлю операторської, одноповерхову металеву тимчасову будівлю, тимчасову будівлю пункт заміни мастил, металеві підземні ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів, інформаційний стенд. Перед капітальною будівлею встановлено два металевих навіси на металевих опорах, під одним з яких розміщені 3 паливно-роздавальні колонки на технологічних бетонних майданчиках. Покриття земельної ділянки- асфальт, частково - ґрунт , ростуть дерева, кущі. Заїзд на територію земельної ділянки здійснюється зі сторони вул. Янтарної. На момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів не здійснювалась.
Згідно з інформації про земельну ділянку згідно державних реєстрів, земельна ділянка сформована та має кадастровий номер 1210100000:04:078:0013.
Отримана з офіційних джерел інформація та акт перевірки Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель № 14/03/24-К/2 від 14.03.2024, за твердженням позивача стали підставою для звернення до Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді (далі - Комісія) при використанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013.
За результатами звернення, Комісія розглянула наявні матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї земельної внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс"
Згідно з долученим до позовної заяви розрахунком Комісії суми коштів, які зберіг у себе землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" за рахунок Дніпровської міської ради внаслідок користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарній, 71, кадастровий номер 1210100000:04:078:0013 без достатньої правової підстави за період з 01.01.2021 по 24.10.2024, загальна сума коштів складає 1 236 521, 62 грн, з яких: 212 038, 75 грн за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, 277 738, 76 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, 506 657, 55 грн за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 та 240 086, 56 грн за період з 01.01.2024 по 24.10.2024.
Отже, виходячи з розрахунку Комісії, він здійснений виходячи з цільового призначення зазначеної земельної ділянки, її розміру, ставок орендної плати за відповідні періоди.
Таким чином, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснювався на підставі даних КП "Муніципальний землевпорядний офіс", виходячи із розміру нормативної грошової оцінки землі за 2021 - 2023 рік.
29.01.2025 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/1503/24 вказано на те, що з урахуванням відсутності можливості отримати витяги про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:157:0005 за 2021, 2022 роки, з незалежних позивача обставин, розрахунок за цей період було зроблено на підставі даних, наданих підприємством "Муніципальний землевпорядний офіс".
За правовим висновком, викладеним у п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 р. у справі № 905/1680/20, п. 50 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 р. у справі № 910/8770/19, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.
Перевіривши вказаний розрахунок, враховуючи, що в процесі розгляду справи, Відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами його невірність, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що розрахунок, затверджений протоколом Комісії № 7 від 23.11.2023 р., здійснений вірно.
Доводам скаржника суд першої інстанції надав належну оцінку, зазначивши, що посилання відповідача про неврахування відомостей Державного земельного кадастру України відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:157:0005 станом на 05.06.2024 р. складає 2 2604 56,82 грн є необгрунтованим, оскільки розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач, був затверджений рішенням Комісії, оформленим протоколом № 7 від 23.11.2023 р.
Як встановлено судом, на спірній земельній ділянці розташоване майно відповідача, а саме автозаправну станцію.
Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" установлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій: - автозаправних станцій, авто-заправних комплексів (крім державної та комунальної власності) у розмірі 7% нормативної грошової оцінки.
У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 №3/24 вносилися зміни до рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині зменшення розміру ставок земельного податку у зв'язку із введенням воєнного стану. Однак, для коду цільового призначення 12.04 (який визначений для даної земельної ділянки) вказаним рішенням ставка земельного податку та розмір орендної плати не змінилася.
Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 7% нормативної грошової оцінки на рік.
Судом здійсено перевірку доданого до позову розрахунку та встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно.
Матеріали справи також містять інформацію щодо задекларованих відповідачем податкових зобов'язань із земельного податку, а саме лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується листом № 18645/5/04-36-04-05-11 від 18.04.2025. Так, згідно наданих податкових декларацій з плати за землю ТОВ «Лідер Фінанс» на 2020 рік задекларовано податкові зобов'язання з земельного податку за землю за земельну ділянку площею 0,5680 га з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, 71 в сумі 210 666,60 грн, на 2021 рік - 229 818,11 грн, на 2022 рік - 208 303,78 грн, на 2023 рік - 52 291,37 грн, на 2024 рік - 54 761,83 грн, на 2025 рік - 61 333,25 гривень.
Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу станом на 01.04.2025 за ТОВ ««Лідер Фінанс» облікований податковий борг з земельного податку у сумі 545 602,14 грн.
Відповідно до вимог пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Тож надати інформацію щодо сплати плати за користування окремою земельною ділянкою органи податкової служби не мають можливості.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників спору та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірн Усі інші міркування, доводи та обґрунтування учасників справи судом враховані, проте є такими, що не впливають на висновки суду у даному рішенні щодо оцінки спірних правовідносин в контексті існуючого спору.
Усі інші міркування, доводи та обґрунтування учасників справи судом враховані, проте є такими, що не впливають на висновки суду у даному рішенні щодо оцінки спірних правовідносин в контексті існуючого спору.
Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги про коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою підлягають задоволенню у розмірі 1 236 521, 62грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 16 049, 46 грн (з урахуванням судового збору за подання позову та за забезпечення позову).
Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158А, код ЄДРПОУ 40264058) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 1 236 521, 62 грн - коштів, набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплати плати за користування земельною ділянкою.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" (89420, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тарнівці, вул. Горького, 158А, код ЄДРПОУ 40264058) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38; код ЄДРПОУ 02909938) витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 049, 46 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко