вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у відстроченні виконання рішення суду
23.07.2025м. Дніпро№ 904/407/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про відстрочення виконання рішення суду у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ", м. Київ
до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", Дніпропетровська область, м. Кам'янське
про стягнення заборгованості за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 у розмірі 13 023 605,33 грн.
Представники:
від позивача: не зявився;
від відповідача (заявника): Ковтуненко Р.О., адвокат (поза межами суду).
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" заборгованість за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 у розмірі 13 023 605,33 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 195 354,08 грн. судового збору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі №904/407/24 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" заборгованості у розмірі 345 969,57 грн. В решті позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" заборгованість у розмірі 12 677 635,76 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 190 164,54 грн..
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/407/24 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Скаржника.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 залишеного без змін, яке набрало законної сили 25.06.2025, видано 02.07.2025 наказ про примусове виконання.
02.07.2025, через систему "Електронний суд", від Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява, про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/407/24 строком на один рік.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/407/24 повернуто без розгляду.
07.07.2025, через систему "Електронний суд", від Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/407/24 строком на один рік.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 заяву Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про відстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 15.07.25 о 12:00 год.
10.07.205 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2025 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та судове засідання з розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, яке призначене на 15.07.25 о 12:00 год., проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
10.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду.
Судове засідання у справі 15.07.2025 о 12:00 год. не відбулось, у зв'язку з тим, що з 11 год. 41 хв. у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область").
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 23.07.2025 о 12:00 год.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши надані відповідачем (боржником) документи та заперечення позивача, суд встановив наступне.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник посилається на таке.
Враховуючи значні збитки, які несе підприємство за останні роки, заявлена позивачем сума боргу є суттєвою для відповідача з огляду на його поточний фінансовий стан. При цьому стягнення заборгованості в повному обсязі у примусового порядку створює ризики для подальшої нормальної діяльності АТ "Дніпроазот".
Посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7 про форс-мажорні обставини для суб'єктів господарської діяльності внаслідок введення воєнного стану в країні з 24.02.2022, боржник зазначає про те, що через збройну агресію російської федерації АТ "Дніпроазот" позбулося можливості безпечно та належним чином забезпечувати власну виробничу діяльність необхідними ресурсами і матеріалами, а перспектива відновлення такого забезпечення найближчим часом не вбачається.
Наказом по підприємству № 198 від 25.02.2022 затверджено акт про простій у структурних підрозділах АТ "Дніпроазот" до усунення причин та умов, що викликали простій
АТ "Дніпроазот" стверджує, що продовжує докладати зусиль для відновлення своєї діяльності та формування необхідного фінансового ресурсу для виконання зобов'язань перед кредиторами, але ці заходи не дають позитивного результату.
Також заявник посилається на фінансові показники АТ "Дніпроазот" у 2023-2024 роках та акцентує увагу суду на збитковості підприємства.
Заявник зауважує, що в умовах тривалої війни, яка суттєво ускладнила економічну діяльність вітчизняних промислових виробників, АТ "Дніпроазот" опинилося за межами прибутковості та працює заради збереження працівників в регіоні та підтримки економіки країни. Заходи примусового виконання рішення можуть створити критичний тиск на фінансову стабільність підприємства та унеможливить виплату заробітної плати, сплату податкових зобов'язань, інших обов'язкових платежів та взагалі унеможливить функціонування підприємства.
Примусове та одномоментне стягнення суми коштів за рішенням суду призведе до непередбачуваних і негативних наслідків, серед яких: невиплата заробітної плати; несплата рахунків за електричну енергію та, відповідно, до відключення електроенергії на підприємстві, що, у свою чергу, може призвести до неможливості збереження устаткування та обладнання боржника, яке утримується для можливості запуску основних виробництв АТ "Дніпроазот" та завдати вкрай істотних матеріальних і екологічних збитків для нього, територіальної громади міста Кам'янське, Дніпровського регіону та непоправної шкоди навколишньому середовищу.
Узагальнена позиція стягувача зводиться до такого.
Станом на 10.07.2025 у ТОВ "Юнайтед Енерджі" наявна заборгованість за договором врегулювання небалансів електричної енергії від 18.07.2019 № 1196-01024 перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" в сумі 768 322 654,82 грн.
14.03.2022 відповідно до п. 1.7.4 Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами), ТОВ "Юнайтед Енерджі" отримало статус "дефолтний"; ПрАТ "НЕК "Укренерго" зупинив ТОВ "Юнайтед Енерджі" майбутні та скасував діючі реєстрації ДД (двосторонніх договорів) щодо продажу електричної енергії учасникам ринку та установив нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН (ринок на добу на перед) та ВДР (внутрішньодобовий ринок).
Усі наявні грошові кошти, які надходять до ТОВ "Юнайтед Енерджі" за електричну енергію, у примусовому порядку невідкладно списуються на рахунок ПрАТ "НЕК "Укренерго" (залишок заборгованості становить 768 322 654,82 грн).
Крім того, ТОВ "Юнайтед Енерджі" внаслідок отримання статусу "дефолтний" та наявності указаної заборгованості позбавлене можливості здійснювати свій основний вид господарської діяльності у сфері постачання електричної енергії.
ТОВ "Юнайтед Енерджі" вживає всі можливі заходи, спрямовані на погашення заборгованості перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" з урахуванням того, що останнє є національним оператором електричних мереж в Україна і має важливе значення у забезпеченні енергетичної безпеки країни, особливо під час війни. Недофінансування та заборгованість перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" може серйозно підірвати роботи компанії та призвести до серйозних наслідків для енергетичного сектору та економіки в цілому. Тому погашення заборгованості є надзвичайно важливим аспектом для стабільності енергетичної системи країни.
За період з 14.03.2022 (набуття статусу “дефолтний») по 10.07.2025 всього на користь ПрАТ “НЕК “Укренерго» перераховано ТОВ “Юнайтед Енерджі» грошові кошти в сумі 1 024 404 690, 61 гривень, здебільшого за рахунок стягнення дебіторської заборгованості за електричну енергію.
Одним з таких заходів, є стягнення ТОВ “Юнайтед Енерджі» заборгованості з АТ “Дніпроазот» за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 року в сумі 13 023 605, 33 гривень. У випадку добровільної плати чи примусового стягнення вказаних грошових коштів, останні будуть автоматично списані ПрАТ “НЕК “Укренерго» згідно вищевказаного алгоритму в якості погашення наявної заборгованості за електричну енергію в сумі 768 322 654, 82 гривень.
Варто зауважити, що заборгованість АТ “Дніпроазот» перед ТОВ “Юнайтед Енерджі» за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 22/01/27-1 від 27.01.2022 року виникла за період поставки лютого 2022 року, тим самим, строк оплати повинен бути здійснений АТ “Дніпроазот» протягом 2-х робочих днів з останнього дня відповідно етапу періоду продажу/купівлі електричної енергії.
Відтак, АТ “Дніпроазот» не здійснює погашення заборгованості вже понад 3 (три) роки та 4 (чотири) місяці з моменту настання строку оплати.
Стягувач також звертає увагу суду, що фінансові ускладнення боржника та відсутність у нього грошових коштів не є виключною обставиною для відстрочення виконання рішення суду. Такий стан є одним із ризиків його підприємницької діяльності; відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і інтересів усіх сторін.
Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За змістом частин третьої - п'ятої статті 331 цього Кодексу підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути лише виняткові обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Подана заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 326 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").
Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов'язком держави.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права (правовладдя).
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.
Згідно зі статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій несе сторона.
Звертаючись із заявою про відстрочку виконання рішення суду, боржник жодних доказів його актуального фінансового стану на час розгляду заяви, відсутності грошових та інших активів, достатніх для розрахунку зі стягувачем суду не надав, як не надав і доказів прийняття ним заходів щодо намагання виконати судове рішення з використанням усіх можливих правових механізмів (мирова угода зі стягувачем, заміна способу та порядку виконання рішення суду тощо).
До заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі заявник додав: наказ №198 від 25.02.2022 "Про простій в АТ "Дніпроазот"; Баланс (Звіт про фінансовий стан на 31 грудня 2024 р.) та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2024 рік свідчать про наявність у нього на кінець звітного періоду (2024 рік); Ідентифікацію об'єкта господарської діяльності АТ "Дніпроазот"; лист Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №4706-16/04 від 01.06.2018; Свідоцтво про державну реєстрацію об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки №12.81 від 15.11.2011; витяги з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 28.04.2023, від 16.02.2023, від 25.12.2024, від 22.05.2023, від 16.07.2022.
Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути розцінені як підстава для відстрочення виконання рішення суду заявником не надано.
Наявність військового стану наразі впливає на господарську діяльність обох підприємств. Сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах.
Крім того, в обов'язок заявника входить і доведення обставин, що ним були вчинені всі юридично значимі дії з метою погашення заборгованості.
Доказів вчинення юридично значимих дій з метою погашення заборгованості, у тому числі звернень щодо укладення договору про реструктуризацію заборгованості матеріали справи не містять. Заявник не повідомив за рахунок яких коштів буде сплачено заборгованість після закінчення відстрочки.
Беручи до уваги викладене, аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів та враховуючи майнове право і інтерес позивача, не дає підстави вважати наявними обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Посилання заявника на стратегічне значення свого підприємства, зниження господарської активності в умовах війни, дебіторську заборгованість є загальними обставинами, які впливають на обидві сторони у цій справі.
Звертає на себе також той факт, що заборгованість підприємства перед стягувачем триває вже більше трьох років,
Відповідно до частини п'ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України відстрочка виконання рішення суду в цій справі, ухваленого 31.10.2025, не може бути надана тривалістю більше ніж до 01.11.2025. Тобто, залишок строку для можливої відстрочки виконання рішення на час постановлення цієї ухвали - близько трьох місяців.
У сукупності з викладеними обставинами відсутність доказів покращення фінансового стану заявника в найближчу перспективу буде свідченням надання відстрочки без достатніх правових підстав.
Безпідставне надання бажаної для заявника відстрочки без належного обґрунтування, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушить основи судового рішення, позбавить кредитора можливості у повній мірі захистити свої права, негативно вплине на авторитет судового рішення та судової влади, у зв'язку з чим така відстрочка виконання рішення суду не може бути законною та справедливою.
Виходячи з викладеного вище, приймаючи до уваги недоведеність відповідачем наявність конкретних обставин які суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду в цій справі, беручи до уваги відсутність згоди стягувача для надання відстрочки, правові підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні.
Відтак правові підстави для надання відстрочки виконання рішення суду відсутні.
Таким чином, заява Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про відстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.
Однак право боржника на звернення до суду з черговою аналогічною заявою, обґрунтованою належними й допустимими доказами, чинним законодавством не заборонене.
Керуючись ст.ст. 2, 232 - 236, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 у справі № 904/407/24 строком на один рік.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 23.07.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена та підписано - 24.07.2025.
Суддя В.Г. Бєлік