вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"24" липня 2025 р. Справа№ 925/1388/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
за апеляційною скаргою Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації
на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2025 р. (повний текст складено 19.05.2025 р.)
у справі № 925/1388/22 (суддя - Спаських Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ-Арсенал"
до Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації
про стягнення 1994424,17 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ-Арсенал" звернулося з позовом до Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення 1994424,17 грн на підставі договору підряду № 1 від 23.12.2017 р.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2025 р. у справі № 925/1388/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМ-Арсенал" задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням, Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації 10.07.2025 р. через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Через систему "Електронний суд" 10.07.2025 р. від Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2025 р. апеляційну скаргу Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації у справі № 925/1388/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації та аргументи стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, суддею-доповідачем виявлено недоліки, а саме відсутність доказів, які підтверджують сплату судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі. Крім того, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 р. апеляційну скаргу у справі № 925/1388/22 залишено без руху на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.
Копію ухвали від 15.07.2025 р. Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації доставлено до електронного кабінету 16.07.2025 р. о 17:15, доказом чого є довідка про доставку електронного документа, що міститься в матеріалах справи.
Через систему «Електронний суд» 23.07.2025 р. скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 444 від 14.07.2025 р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 44874,57 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Аргументами Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження є те, що:
- резолюцією директора Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації від 20.05.2025 р. доручено підготувати апеляційну скаргу головному спеціалісту-юрисконсульту відділу управління персоналом та правового забезпечення Мосьпан В.П.;
- представник Мосьпан В.П. перебувала на лікарняному з 19.05.2025 р., тобто ще до отримання повного тексту рішення, що підтверджується листами непрацездатності.
Проте, судова колегія звертає увагу відповідача на те, що подаючи 10.07.2025 р. заяву про поновлення процесуального строку, яку в подальшому було визнано необгрунтованою, скаржник зазначив про те, що з 09.06.2025 р. по 04.07.2025 р. представник Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації перебувала на лікарняному (з 09.06.2025 р. по 13.06.2025, з 14.06.2025 р. по 20.06.2025 р., з 23.06.2025 р. по 25.06.2025 р., з 26.06.2025 р. по 03.07.2025 р.), у зв'язку з чим було пропущено процесуальний строк, що підтверджується листами непрацездатності, які додані до апеляційної скарги.
Крім того, в ухвалі від 15.07.2025 р. зазначено про те, що з моменту отримання оскаржуваного рішення, а саме з 20.05.2025 р. до 09.06.2025 р. скаржник мав достатньо часу на те, щоб подати апеляційну скаргу у встановлений процесуальний строк.
Однак, подаючи нову заяву про поновлення процесуального строку Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації зазначає про те, що представник Мосьпан В.П. перебувала на лікарняному з 19.05.2025 р, а саме, з 19.05.2025 р. по 27.08.2025 р., та 28.05.2025 р., на підтвердження чого додано листи непрацездатності.
При цьому, виникає питання, чому дані листи неправездатності не було подано разом з апеляційною скаргою.
Крім того, за приписами ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), а відтак представником Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації є його керівник, за підписом якого і була подана апеляційна скарга. Доказів того, що Мосьпан В.П. є єдиним представником Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації та неможливості підготувати дану апеляційну скаргу іншим представником суду не надано.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Відповідо до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, положеннями п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Крім того, варто зазначити, що Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до ГПК України не вносились.
Суд зауважує на тому, що зазначеною процесуальною нормою встановлено механізм гарантування однієї із засад (принципів) господарського судочинства, визначених ч. 3 ст. 2 ГПК України, а саме забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Особам, які бажають реалізувати своє право на апеляційне оскарження судових актів суду першої інстанції, надається можливість для поновлення пропущеного процесуального строку такого оскарження не лише з моменту проголошення чи складення повного тексту оскаржуваного документу, а й з моменту фактичного ознайомлення зі змістом та мотивами такого документу, тобто вручення судового рішення.
Проте, у ситуації, що склалася, представник Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації звернувся з апеляційною скаргою до суду із значним пропуском встановленого законом строку. Тому судовою колегією було надано заявнику можливість виправити недоліки його апеляційної скарги та додатково обґрунтувати підстави пропуску строку і, за наявності, надати документи на підтвердження обставин, що перешкоджали своєчасному зверненню зі скаргою.
Відтак, на переконання колегії суддів, підстави пропуску процесуального строку, вказані у заяві Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації, що подана до суду 23.07.2025 р., не є поважними.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.02.2018 р. у справі № 2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Про вказані наслідки Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації було повідомлено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 р. про залишення без руху поданої апеляційної скарги. Разом з цим заявником не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2025 р. у справі № 925/1388/22 слід відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2025 р. у справі № 925/1388/22.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран