вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" липня 2025 р. Справа№ 911/2308/23 (911/518/24)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,
представника позивача адвоката Тарасова С.О.,
представника відповідача адвоката Очадчого С.С.,
представника ОСОБА_1 адвоката Тимошик І.О.,
Лучинської Г.Г., Галіцина В.В., Саковської Н.С.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Київської області
від 05.02.2025 (повний текст складено 11.03.2025, суддя Лопатін А.В.)
у справі №911/2308/24 (911/518/24)
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) керуючий реструктуризацією майна Саченко І.В. арбітражний керуючий Приходько Дмитро Володимирович,
2) ОСОБА_4 ,
3) ОСОБА_5 ,
4) ОСОБА_6 ,
5) ОСОБА_7 ,
6) ОСОБА_8 ,
7) ОСОБА_9 ,
8) ОСОБА_10 ,
9) ОСОБА_11 ,
10) ОСОБА_12 ,
11) ОСОБА_13 ,
12) ОСОБА_14 ,
13) ОСОБА_15 ,
14) ОСОБА_16 ,
15) ОСОБА_17 ,
16) ОСОБА_18 ,
17) ОСОБА_19 ,
18) ОСОБА_1 ,
19) ОСОБА_20 ,
20) ОСОБА_21 ,
21) ОСОБА_22 ,
22) ОСОБА_23 ,
23) ОСОБА_24 ,
24) ОСОБА_25 ,
про стягнення грошових коштів
в межах справи №911/2308/23
про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
В розгляді Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2308/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , у якій до боржника застосовано процедуру реструктуризації боргів ухвалою від 14.02.2024, призначено керуючим реструктуризацією майна ОСОБА_2 арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича.
У лютому 2024 року в межах справи про неплатоспроможність боржник звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в сумі 8011529 грн, інфляційних в сумі 3218929,23 грн, три відсотки річних в сумі 675338,13 грн, а всього 11904796,36 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач як повірений позивача укладав від імені останнього попередні договори купівлі-продажу квартири та отримував від покупців авансові платежі, які не передав довірителю. Оскільки відповідач не передав грошові кошти позивачу та утримує їх, то позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати та відсотки річних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 16.05.2021 по 22.02.2024.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2025 в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України 178 571,95 грн судового збору.
Рішення суду обґрунтоване тим, що матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами договору доручення, довіреність від 19.02.2021 не містить обов'язку відповідача, як повіреного, передавати грошові кошти, звітувати та надавати підтверджуючі документи про це на вимогу довірителя, натомість його лише уповноважено (надано право) займатись продажем нерухомого майна за ціну та на умовах на свій розсуд без покладення на нього будь-яких обов'язків щодо передачі авансових платежів, отриманих за попередніми договорами купівлі-продажу, у майбутньому позивачу, у зв'язку з чим не можна вважати, що діями або бездіяльністю відповідача були порушені права та інтереси позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 16 березня 2025 ОСОБА_2 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2025 і постановити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення відповідач посилається на нез'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права: ч. 1 ст. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 3, ч. 1 ст. 3, ч.ч. 1, 4 ст. 11, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ст. 76, ст. 79, ч. 1 ст. 86, ч. 4 ст. 236 ГПК України та неправильне застосування норм матеріального права: ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року; ст.ст. 3, 12, 13, 237, 244, 1000, 1003, 1004, 1006, 1007 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»; ст.ст. 2, 6, 7, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Так, позивач наголошує, що у всіх попередніх договорах купівлі-продажу міститься умова, що при укладанні цього договору на підтвердження намірів сторін ПОКУПЕЦЬ передав, а ПРОДАВЕЦЬ прийняв передоплату у вигляді авансу.
Попередні договори купівлі-продажу є змішаними, містять елементи розписки з передачі коштів саме при укладанні договорів, а не до їх підписання. Позивач при укладанні попередніх договорів не була присутня, і гроші не отримувала від покупців, що є третіми особами у даній справі, і були залученні судом за клопотанням позивача. Треті особи у судовому засіданні повідомили суд, що гроші передавали за попередніми договорами купівлі-продажу при їх підписанні, безпосередньо відповідачу, який підписував договори та мав право на отримання коштів замість позивача згідно довіреності від 19.02.2021 за реєстровим номером 109, яка посвідчена приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіна Н.В.
Місцевий господарський суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме отримання відповідачем за 13-ма попередніми договорами купівлі-продажу коштів у сумі 8 011 529 грн, які відповідач отримав при підписанні попередніх договорів від третіх осіб у даній справі і не виконавши свого обов'язку не передав позивачу.
Одночасно, відповідач зазначає, що відповідач як повірений на виконання виданої позивачем довіреності і вимог пункту 3 частини 1 статті 1006 Цивільного кодексу України зобов'язаний був діяти добросовісно, розуміючи наслідки здійсненого ним представництва, зокрема, негайно передати ОСОБА_2 , все одержане у зв'язку з виконанням доручення, а саме авансу за попередніми договорами у сумі 8 011 529 грн.
Проте відповідач станом на 23.10.2023 оригінали договорів позивачу не передав та гроші. Місцевий господарський суд не надав належної оцінки доводам позивача щодо не передачі позивачу оригіналів укладених відповідачем попередніх договорів купівлі-продажу, а також поданим доказам відповідачем на спростування цих аргументів позивача.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції був не справедливий і не врахував загальні засади цивільного законодавства та не застосував закон, який підлягав застосуванню: ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 7 Закону Україні «Про судоустрій та статус суддів»; п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Місцевий господарський суд здійснив не правильне тлумачення закону, і прийшов до передчасних висновків про відсутність між позивачем та відповідачем вчиненого в усній формі договору доручення, на підтвердження укладення якого, позивачем видано відповідачу довіреність від 19.02.2021 за реєстровим номером 109.
Позиції учасників справи.
Відповідач подав пояснення по справі, у яких просив залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Згідно з поясненнями ОСОБА_3 , він був представником декількох осіб, включаючи ОСОБА_2 , проте після завершення роботи на забудовника усі довіреності були повернуті в офіс забудовника, надати підтвердження щодо достовірності залученої позивачем копії довіреності він не може, оскільки не пам'ятає належним чином її змісту, ніколи не бачився і не зустрічався із ОСОБА_2 , особисто не знайомі. Довіреність була підписана без жодного контакту з довірителем і була в подальшому передана ОСОБА_3 іншою особою. Такі довіреності були передані в офісі забудовника, а реальною особою, яка керувала усіма процесами був ОСОБА_26 і лише з ним був знайомий ОСОБА_27
ОСОБА_27 виконував лише робочі інструкції забудовника ОСОБА_26 в рамках трудових відносин з ним. Жодних договорів доручення між ОСОБА_27 та ОСОБА_2 не існувало та не могло існувати у зв'язку із обставинами зазначеними вище.
ОСОБА_27 протягом деякого часу працював на забудовника, за що отримував невелику оплату. Під забудовником мається на увазі ОСОБА_26 та його довірені особи працівники офісу. Саме вони вирішували усі питання і лише з ними ОСОБА_27 контактував.
Від імені ОСОБА_26 , ОСОБА_2 та ОСОБА_28 були надані довіреності ОСОБА_27 на укладання договорів купівлі-продажу належного їм нерухомого майна. Довіреності були надані приблизно в один період часу для подальшого виконання трудової діяльності на забудовника. Довіреності були видані не довірителями, а іншими людьми - ОСОБА_29 або його довіреними особами. Відповідно до домовленості з цими людьми, уповноважені ними особи здійснювали пошук покупців, визначали з ними ціну та технічні характеристики квартири, отримували грошові кошти, а ОСОБА_27 мав лише їздити до нотаріуса, підписувати договори купівлі-продажу належного позивачу нерухомого майна та попередні договори, після чого одразу передавав їх вказаним особам, а саме ОСОБА_26 , його працівникам, але не самій позивачці з якою не спілкувався і не бачив її. Деколи через ОСОБА_27 могли передавались грошові кошти. Одразу після їх отримання ОСОБА_27 надавалась адреса, куди саме їх потрібно відвезти. Грошові кошти, що могли передаватися через ОСОБА_27 , він одразу передавав за вказівкою представників забудовника, не залишаючи у себе та не розпоряджаючись ними. Проте часто, як вже зазначалось, кошти були отримані особисто, ще до підписання договорів самим забудовником.
В будь-якому випадку стороною договору був виключно позивач, саме забудовник отримував кошти та брав на себе зобов'язання перед покупцями. ОСОБА_27 ніколи навіть не був на ділянці забудови і йому не було відомо чи реально здійснюється будівництво, і на якому етапі. Це не входило в коло його робочих обов'язків. Головним забудовником по ряду даних квартир мав бути саме ОСОБА_26 (син позивачки), і саме він відповідальний за ключові процеси, залучення «покупців» та здійснював загальне керівництво усіма особами.
В період 2021 року вказаними особами, які виконували роль забудовників було знайдено покупців, відбулись домовленості щодо усіх умов договору, а ОСОБА_27 повинен був приїжджати до нотаріуса, підписувати договори в інтересах вказаних осіб та привозити і передати їм дані договори, а деколи могли передаватись і грошові кошти.
Саме дані особи визначали ціну та технічні характеристики квартири та отримували грошові кошти від покупців, напряму або через представника, але кошти надходили виключно цим особам, крім випадків коли відбулась фактична переуступка щодо покупки квартири, коли кошти передавались одразу в цей же день попереднім «покупцям» квартир, які знаходились в сусідньому кабінеті нотаріуса.
Тобто, відбувалось декілька варіантів передачі коштів покупцями - забудовнику (деколи ОСОБА_27 здійснював таку передачу коштів) або попереднім «покупцям», тобто людям які раніше укладали такий же договір щодо тієї ж квартири, і які хотіли повернути свої кошти.
У цих випадках забудовник знаходив нових покупців, які підписували такий же договір, і їх грошові кошти одразу були передані попереднім покупцям.
Завданням ОСОБА_27 було лише поїхати до нотаріуса, підписати попередні договори купівлі-продажу нібито належного позивачу нерухомого майна, і ці договори в подальшому передавались в офіс позивача, як і грошові кошти в деяких випадках.
Жодна із сторін попередніх договорів не зверталась до ОСОБА_27 з будь-якими претензіями, оскільки був лише працівником, а усі договірні відносини та будь-які питання щодо договору вирішувались безпосередньо із забудовниками і можливо й з іншими особами, в офісі продажу забудовника або в інших місцях.
Даний позов ОСОБА_27 вважає продовженням протиправної поведінки позивача, яка спочатку розпочала процес фіктивного банкрутства, а надалі вигадує різні способи перекладення своїх зобов'язань на інших осіб, включаючи і відповідача.
Третя особа ОСОБА_13 також подала пояснення, у яких просить задовольнити у повному обсязі апеляційну скаргу позивача.
Так, третя особа пояснила, що у день укладення попереднього договору із позивачем, її представник за довіреністю ОСОБА_3 отримав аванс в сумі 409850 грн (14996 доларів США). Основний договір не було укладено і отриманий відповідачем аванс не було повернуто ОСОБА_13 . Третя особа вважає, що попередній договір має ознаки розписки про прийняття коштів відповідачем у третьої особи.
Третя особа ОСОБА_19 подав пояснення, у яких просив задовольнити у повному обсязі апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2025 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Третя особа пояснив, що 30.03.2021 між ОСОБА_19 та ОСОБА_30 (який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_31 ) було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального органу Київської області Михальченко М.М. та зареєстрований за № 652 .
У цей же день, особисто відповідачем ОСОБА_3 було отримано від ОСОБА_19 аванс у сумі 696774 гривні.
На даний час основний договір купівлі-продажу квартир, визначений п. 1 Попереднього договору, не укладений, кошти у сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору, не повернуті. Вважає, що попередній договір № 652 від 30.03.2021 має ознаки розписки про прийняття коштів відповідачем у третьої особи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 214286,34 грн до прийняття судового рішення за результатами апеляційного розгляду даної справи; відкрито апеляційне провадження у справі №911/2308/24 (911/518/24); розгляд справи призначено на 10.06.2025.
В судовому засіданні 10.06.2025 оголошувалась перерва до 08.07.2025.
В судовому засіданні 08.07.2025 суд проголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, пояснення третіх осіб, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені судом апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на праві власності належать три земельні ділянки, що знаходяться в селі Софіївська Борщагівка, Бучанського району (раніше Києво-Святошинського району) Київської області: із кадастровим номером 3222486200:03:006:0021, площею 0,1009 га, із кадастровим номером 3222486200:03:006:0020, площею 0,1002 га, із кадастровим номером 3222486200:03:006:0019, площею 0,1079 га.
На вкаханих земельних ділянках позивачем здійснювалось будівництво багатоквартирних житлових будинків для подальшого продажу квартир третім особам.
Позивач видала на ім'я відповідача довіреність, посвідчена 19.02.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В., зареєстрована за реєстровим номером 109, за якою уповноважила ОСОБА_3 (відповідача) на: отримання грошових коштів (готівкою, або з використанням банківських карток, або іншим способом) за результатами відчуження нерухомого майна; вчинення таких дій, як: розписуватися за неї, підписувати договори купівлі-продажу нерухомого майна, а у разі необхідності попередні договори, договори про внесення змін і доповнень до таких договорів, договори про розірвання договорів, отримувати авансові платежі згідно попередніх договорів, отримувати належні їй гроші від продажу нерухомого майна тощо. Строк дії довіреності визначено до 19.02.2023.
ОСОБА_3 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 , уклав із третіми особами 13 попередніх договорів про укладення договору купівлі-продажу квартири.
За умовами попередніх договорів продавцем є ОСОБА_2 , а покупцями є треті особи, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 15.05.2021 р., реєстровий номер 509, укладений відповідачем від імені позивача з ОСОБА_18 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 483 250 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 17 496 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 12.05.2021 р., реєстровий номер 1147, укладений з ОСОБА_10 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 746 180 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 26 996 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 18.03.2021 р., реєстровий номер 632, укладений з ОСОБА_4 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 470 290 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 16 996 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 25.06.2021 р., реєстровий номер 1908, укладений з ОСОБА_6 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 602 700 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 21 996 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 30.03.2021 р., реєстровий номер 652, укладений відповідачем з ОСОБА_19 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 696 674 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 24 996 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 27.02.2021 р., реєстровий номер 483, укладений відповідачем з ОСОБА_1 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 574 125 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 20 496 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 07.07.2021 р., реєстровий номер 2033, укладений відповідачем з ОСОБА_20 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 967 630 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 35 496 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 30.03.2021 р., реєстровий номер 643, укладений відповідачем з ОСОБА_9 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 468 284 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 16 796 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2021 р., реєстровий номер 1255, укладений відповідачем з ОСОБА_21 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 780 332 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 28 396 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 01.06.2021 р., реєстровий номер 1431, укладений відповідачем з ОСОБА_22 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 367 596 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 13 396 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 03.04.2021р., реєстровий номер 727, укладений відповідачем з ОСОБА_23 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 697 400 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 24 996 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 23.02.2021 р., реєстровий номер 406, укладений відповідачем з ОСОБА_24 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 710073 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 25 496 доларів США.
За умовами п. 4 попереднього договору про укладання договору купівлі-продажу квартири від 08.07.2021 р., реєстровий номер 2042, укладений відповідачем з ОСОБА_25 , при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу у сумі 445 995 гривень, що на момент укладення договору було еквівалентно 16 396 доларів США.
Позивач вважає, що при укладенні наведених вище договорів ОСОБА_3 отримав від покупців грошові кошти в якості авансу на загальну суму 8 011 529 грн, що еквівалентно 289 948 доларів США на день укладення попередніх договорів. Але в порушення п. 3 ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України отримані грошові кошти повірений ОСОБА_32 не передав довірителю ОСОБА_2 , відповіді на претензію не надав, що і стало підставою для звернення із даним позовом.
Відповідач заперечує позовні вимоги та вказує, що після підписання попередніх догорів він передавав їх позивачу, а грошові кошти за спірними попередніми договорами він не отримував.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За визначенням статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Згідно з ч. 1 ст. 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Частиною 1 статті 1006 ЦК України установлено, що повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладений договір доручення в усній формі та на його виконання Саченко І.В. як довірителем видана Мельниченку Д.В. як повіреному довіреність від 19.02.2021, посвідчена приватним нотаріусом Дудкіною Н.В. та зареєстрована в реєстрі за № 109.
На виконання договору доручення та на підставі довіреності Мельниченко Д.В. від імені ОСОБА_2 , як продавцем, уклав із третіми особами, як покупцями ( ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ), попередні договори про укладання договору купівлі-продажу квартири.
У пункті 4 попереднього договору його сторони узгодили, що при укладенні договору на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі…
Тобто, з аналізу наведеної умови договору належить дійти висновку, що аванс передався покупцями безпосереднього продавцеві в день укладення договору, а не його повіреному - ОСОБА_3 .
Будь-які докази отримання безпосередньо ОСОБА_3 від покупців грошових коштів як аванс за спірними попередніми договорами матеріали справи не містять.
Заяви ОСОБА_33 про отримання грошових коштів від ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_34 не підтверджують отримання грошових коштів саме за спірними договорами, на підставі яких заявлений позов, відтак не можуть братись до уваги як належні докази.
Пояснення третьої особи ОСОБА_19 про те, що у день укладання договору особисто відповідачем ОСОБА_3 було отримано від ОСОБА_19 аванс у сумі 696774 гривні, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені будь-якими доказами.
Доводи про те, що попередній договір № 652 від 30.03.2021 має ознаки розписки про прийняття коштів відповідачем у третьої особи також належить відхилити, оскільки як було встановлено вище, за умовами п. 4 попереднього договору, при укладенні договору на підтвердження намірів сторін покупець (тобто ОСОБА_19 ) передав, а продавець (тобто ОСОБА_2 ) прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі….
Умови про отримання авансу саме повіреним продавця (а саме ОСОБА_3 ) у попередньому договорі відсутні.
Пояснення третьої особи ОСОБА_13 не приймаються колегією суддів, оскільки попередній договір, укладений із ОСОБА_13 , не є спірним у даній справі.
Оскільки відсутні докази на підтвердження отримання ОСОБА_3 грошових коштів, то відсутні підстави для зобов'язання його як повіреного передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України.
За таких обставин належить погодитись із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни не вбачається, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати.
У зв'язку з відхиленням апеляційної скарги судовий збір за її подання у відповідності до статті 129 ГПК України належить покласти на позивача.
Керуючись статтями 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.03.2024 у справі №911/2308/23 (911/518/24) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 23.07.2025.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
Б.В. Отрюх