вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" липня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/5510/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 08.07.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 30.01.2025 (повний текст якого складений 13.02.2025)
у справі №910/5510/24 (суддя О.В. Котков)
за позовом 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. ))
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна"
2. Державної організації "Український національний офіс
інтелектуальної власності та інновацій"
про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельні марки та
зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
03 травня 2024 року до Господарського суду міста Києва від 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. Inkas Group)) (позивач) надійшла позовна заява б/н від 03.05.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" (відповідач-1) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- достроково припинити повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак;
- достроково припинити повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак;
- зобов'язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
- зобов'язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що торговельні марки за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року, власниками яких є ТОВ "Інкас Безпека Україна", не використовуються товариством на території України протягом останніх п'яти років, що перешкоджає позивачу в реєстрації торговельної марки за заявкою № m202407023 від 05.04.2024 року щодо тотожних та споріднених товарів та послуг в 35, 39 класах МКТП. Невикористання торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року ТОВ "Інкас Безпека Україна" є підставою для дострокового припинення дії свідоцтв на торговельні марки.
Короткий зміст заперечень проти позову
Відповідач -1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що станом на дату подання позовної заяви (03.05.2024 року) п'ятирічний строк на безперервне використання торговельної марки в Україні не сплинув у зв'язку із прийняттям Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України".
Відповідач-2 у відзиві на позов зазначав, що обов'язок доведення факту використання торговельної марки покладений на її власника.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 позов задоволено повністю, а саме:
- достроково припинено повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку №248418 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак;
- достроково припинено повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку №248412 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак;
- зобов'язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) (ідентифікаційний код 44673629, адреса: 01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка (Глазунова), 1) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
- зобов'язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) (ідентифікаційний код 44673629, адреса: 01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка (Глазунова), 1) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
- присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" (ідентифікаційний код 41040626, адреса: 65026, м. Одеса, бул. Приморський, 14, оф. 11) на користь 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. Inkas Group)) (M9L 1V7, Онтаріо, Торонто, Вестон Роад, 3605, Канада) (Canada, M9L 1V7, Ontario, Toronto, Weston Road, 3605) судовий збір - 12 112,00 грн. (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- враховуючи факт ненадання доказів та не доведення відповідачем-1 обставин реального використання в Україні торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року протягом п'яти років, які передували даті подання позовної заяви про їх дострокове припинення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині дострокового припинення повністю дії Свідоцтв України на торговельні марки № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню;
- у зв'язку з задоволенням позовних вимог в частині дострокового припинення повністю дії Свідоцтв України на торговельні марки № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтв України на торговельні марки № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна", звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/5510/24 та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.
Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що:
- у скаржника не сплинув 5 річний строк, передбачений ст. 197 та ст. 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і іхніми державами-членами, з іншої сторони, яка ратифікована із заявою Законом № 1678-VII від 16.09.2014 (далі - Угода), та п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» - не сплинув;
- скаржник здійснює використання торговельних марок в обсязі, обумовленому абз. 3 та п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», і позбавленян його права власності суперечить ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України;
- судом не враховано приписи Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв??язку із збройною агресією російської федерації проти України».
Також, скаржник наголошував, що судом першої інстанції всупереч вимог процесуального закону, не було вирішено заяву про закриття провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмету спору, яка була подана до закриття підготовчого судового засідання.
Крім того, разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів використання торговельних марок.
Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції
11.04.2025 від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, і у якому відповідач-2 зазначав, що бов'язок доведення факту використання торговельної марки покладений на її власника. При цьому, заявлені до відповідача-2 вимоги є похідними від основних вимог, і мають виключно технічно-реєстраційний характер.
21.04.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, і у якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з тих підстав, що
- положення ст. ст. 197-198 Угоди про асоціацію (якими передбачено положення про 5 річний строк невикористання для припинення дії свідоцтв), містяться у IV Розділі Угоди про асоціацію, які набрали чинності 01.09.2017;
- Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, введеного у зв?язку із збройною агресією російської федерації проти України» від 01.04.2022 передбачає призупинення перебігу строків для вчинення дій, пов'язаних з (1) охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо (2) процедур набуття цих прав, тобто, в межах адміністративних процедур, які відносяться до повноважень Національного органу інтелектуальної власності України;
- Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не встановлює для власників знаків товарів та послуг обов'язку здійснити конкретні дії з використання (чи підтвердження використання) знаку товару та послуги протягом чітко визначеного в законі строку. Положеннями Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" не передбачено дії, яка б підтверджувала використання знаку. У такому разі строки б зупинялись. Натомість, Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" надає право будь-якій іншій особі звернутись з позовом про дострокове припинення за певних умов (зазначених у ч. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"). Для певних ситуацій абз. 3 ч. 4 ст. 18 згаданого Закону передбачено "поважні причини невикористання знаку". Однак, відповідач-1 не зазначив таких причин.
Щодо клопотання скаржника про приєднання до матеріалів справи доказів використання торговельних марок, позивач наголошував про те, що вказане клопотання подано скаржником з порушенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 80 ГПК України, ч. 2 ст. 118 ГПК України і скаржник жодним чином не обгрунтовує поважність причин пропуску строку на подачу відповідних доказів, клопотання про поновлення такого строку також не заявлено.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 апеляційну скаргу у справі №910/5510/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5510/24.
20.03.2025 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5510/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/5510/24 - залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржнику надано право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду: докази сплати судового збору в сумі 18 168 ( вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 00 коп.
02.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім долучено платіжну інструкцію #1 від 01.04.2025 про оплату судового збору у розмірі 18 168 грн. 00 коп.;
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5510/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025, розгляд справи призначено на 22.04.2025. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" про поновлення строку на апеляційне провадження залишено без розгляду, оскільки повний текст рішення Господарського суду міста Києва складено та підписано 13.02.2025, а отже згідно ч. 1 ст. 256 Господарського процесального кодексу України, 20-й день строку на апеляційне оскарження припадає на 05.03.2025, і як свідчать матеріали справи скаржником апеляційну скаргу подано 03.03.2025, тобто в межах визначеного законом строку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 розгляд апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі № 910/5510/24 відкладено до 27.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 розгляд апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі № 910/5510/24 відкладено до 08.07.2025.
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 08.07.2025 з'явився предстваник позивача - 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. )), який заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішенян суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач-1 та відповідач-2 (скаржник) в судове засідання 08.07.2025 своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим неявка представників - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи і що перевірено судом апеляційної інстанції, 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. Inkas Group)) є власником зареєстрованих в Україні торговельних марок: (1) за свідоцтвом № 251370 від 10.12.2018 року (заявка №m201806367 від 16.03.2018 року), зареєстрована в Україні для товарів і послуг 6, 12, 37, 40, 42 класів МКТП; (2) за свідоцтвом № 250198 від 12.11.2018 року (заявка №m201806362 від 16.03.2018 року), зареєстрована в Україні для товарів і послуг 6, 12, 37, 40, 42 класів МКТП; (3) за свідоцтвом № 250199 від 12.11.2018 року (заявка №m201806365 від 16.03.2018 року), зареєстрована в Україні для товарів і послуг 6, 12, 37, 40,42 класів МКТП.
Позивач також є власником численної кількості торговельних марок INKAS зареєстрованих або поданих на реєстрацію в багатьох країнах світу, які утворюють серію торговельних марок "INKAS", які виконані різними шрифтами та у поєднанні з різними логотипами. Впізнаваним елементом всіх торговельних марок є словесний елемент "INKAS" та зображувальний елемент у вигляді грифона з мечем, що підтверджується Звітом з розширеного пошуку в базі даних Global Brand.
05.04.2024 року 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. Inkas Group)) подано заявку №m202407023 про реєстрацію торговельної марки щодо послуг 35 та 39 класів МКТП.
Одночасно з поданням заявки №m202407023 від 05.04.2024 року позивач звернувся до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" за послугою щодо проведення інформаційного пошуку щодо позначення відносно послуг 5 та 39 класів МКТП у базі зареєстрованих знаків та у базі поданих заявок на реєстрацію в Україні знаків для товарів та послуг.
За результатами інформаційного пошуку станом на 03.04.2024 року виявлено торговельні марки, які є схожими настільки, що їх можна сплутати з позначенням позивача, а саме: оспорювані торговельні марки за свідоцтвами № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року.
Відповідно до Висновку патентного повіреного України ОСОБА_1 за результатами інформаційного пошуку позначення відносно послуг 35, 39 класів МКТП в Україні, позначення відповідача-1 та позивача є схожими до ступеню, що є підставою для відмови в реєстрації позначення позивача відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
На думку позивача, наявність зареєстрованих в Україні торговельних марок ТОВ "Інкас Безпека Україна" за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року перешкоджає реєстрації позивачем торговельної марки за заявкою №m202407023 від 05.04.2024 року щодо тотожних та споріднених товарів і послуг в 35, 39 класах МКТП. Тому дія в Україні торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року для послуг 35 та 39 класів МКТП є перешкодою для розширення позивачем асортименту послуг 35 та 39 класів МКТП під торговельною маркою INKAS, а також для реєстрації торговельної марки за заявкою позивача №m202407023 від 05.04.2024 року.
Позивач стверджує, що торговельні марки за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року, власниками яких є ТОВ "Інкас Безпека Україна", не використовуються товариством на території України протягом останніх п'яти років, що перешкоджає позивачу в реєстрації торговельної марки за заявкою №m202407023 від 05.04.2024 року щодо тотожних та споріднених товарів та послуг в 35, 39 класах МКТП. Невикористання торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року ТОВ "Інкас Безпека Україна" є підставою для дострокового припинення дії свідоцтв на торговельні марки.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як підтверджується наявними матеріалами справи, торговельні марки за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року зареєстровані ТОВ "Інкас Безпека Україна" з поширенням їх на території України для товарів 35 та 39 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 494 Цивільного кодексу України).
Як передбачено ст. 495 Цивільного кодексу України та у ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є право на її використання, виключне право дозволяти використання торговельної марки, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.
Згідно з п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п'яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п'ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: (1) обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; (2) можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.
Отже, з урахуванням положень п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п'яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п'ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
01.09.2017 року набула чинності Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію та Сторони), яка була вчинена 21.03.2014 року та 27.06.2014 року в м. Брюсселі та ратифікована Україною 16.09.2014 року згідно Закону України від 16.09.2014 року № 1678-VII "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони".
Відповідно до статті 158 Угоди про асоціацію, для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають зокрема, торговельні марки.
Угодою про асоціацію встановлені окремі стандарти, які доповнюють та уточнюють права і зобов'язання Сторін згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та іншими міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, зокрема, щодо торговельних марок.
Згідно зі ст. 197 Угоди про асоціацію, якщо протягом п'яти років з дати завершення процедури реєстрації власник не розпочинає реальне використання торговельної марки для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована на відповідній території, або якщо таке використання призупинено протягом безперервного п'ятирічного періоду, то стосовно торговельної марки можуть бути запроваджені санкції, передбачені цим Підрозділом, якщо відсутні належні причини для її невикористання.
Нижченаведене також вважається використанням у розумінні пункту 1: a) використання торговельної марки у формі, що відрізняється елементами, які не змінюють розпізнавальну здатність марки в тому вигляді, як вона була зареєстрована; b) проставлення торговельної марки на товари або їхню упаковку лише з метою експорту.
Використання торговельної марки з дозволу власника або будь-якою іншою особою, яка має право використовувати колективну торговельну марку або гарантійну чи сертифікаційну марку, розглядається як використання власником в розумінні пункту 1.
Статтею 198 Угоди про асоціацію визначено, що сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п'ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п'ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п'ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв'язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.
Таким чином, наведені норми ст. 198 Угоди про асоціацію передбачають анулювання реєстрації торговельної марки, якщо протягом безперервного п'ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання, тоді як згідно чинних норм п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" достроково може бути припинена повністю або частково дія свідоцтва, знак за яким не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації.
Зі змісту наведених положень Угоди про асоціацію, а також зі змісту п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" випливає, що підставою для дострокового припинення реєстрації торговельної марки є відсутність реального використання торговельної марки його власником або під контролем власника іншою особою стосовно вказаних у реєстрації товарів або послуг протягом безперервного п'ятирічного періоду з дати реєстрації або такого ж періоду, який передує даті подання відповідної позовної заяви, та за умови відсутності належних причин для невикористання знака.
Тому докази, які можуть підтвердити використання торговельної марки, повинні бути, як правило, обмежені п'ятирічним строком до дати звернення позивача до суду - про що вказується і в п. 21 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі № 910/1546/19.
Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічні приписи містить стаття 10 Цивільного кодексу України.
Таким чином, з урахуванням ст. 198 Угоди про асоціацію, реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п'ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання.
Відповідно до ч. 1 ст. 426 Цивільного кодексу України способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом.
Використанням торговельної марки у сфері господарювання, відповідно до ч. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, визнається застосування її на товарах та при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг у господарський (комерційний) обіг.
Відповідно до п. 4 ст. 16 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається: (1) нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); (2) застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; (3) застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака (п. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").
Відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.
Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту використання зареєстрованого знаку, а у разі відсутності такого використання, - обов'язок зазначення поважних причин, з яких знак не використовувався, покладається на відповідача-1.
На підтвердження факту невикористання в Україні ТОВ "Інкас Безпека Україна" торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року позивачем надано суду:
(1) довідку про видачу ліцензій від 15.04.2024 року № 1669/2024 Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" на ТМ № 228412 та 248418, відповідно до якої станом на 15.04.2024 року до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки не вносились відомості про видачу ліцензій на використання торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року;
(2) ефірну довідку № 1204-1 від 12.04.2024 року ТОВ "Індустріальний Телевізійний Комітет", відповідно до якої згідно даних ТВ панелі фактів показу рекламної кампанії товарів, продукції, послуг з використанням торговельних марок INKAS, за період з 27.01.2017 року по 07.03.2022 року включно та за період з 01.01.2023 року по 09.04.2024 року включно не виявлено (довідка охоплює дані моніторингу щодо рекламних проявів на 61 телевізійному каналі в Україні (зокрема, але не виключно, такі популярні канали як зокрема, канали "Інтер", "Канал Україна", "СТБ", " 1+1", "ІСТV", "Новий канал", "НТН", "О-ТV", "Перший Національний", "ZIK", "ТЕТ", "К1", "Малятко ТБ", " 5 канал", " 2+2", "К2", "ОСЕ", "Мега", "Індіго", "М1", "ПлюсПлюс", "Піксель") з 2017 по 2024 роки;
(3) лист № 1.16-1669-24 від 16.04.2024 року Державної авіаційної служби України, відповідно до якої ТОВ "Інкас Безпека Україна" за отриманням та/або переоформленням ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом до Державіаслужби не зверталось, і, відповідно, ліцензії не отримувало;
(4) лист № 6037/06-4/15-24 від 23.04.2024 року Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, відповідно до якого з інформації наявної в ліцензійному реєстрі в період з 27.01.2017 року по день надання відповіді ліцензія на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським транспортом ТОВ "Інкас Безпека Україна" не видавалась та/або не переоформлювалась;
(5) Витяг сервісу Youcontrol від 09.04.2024 року щодо ТОВ "Інкас Безпека Україна", в якому у розділі Власність та дозволи наведено інформацію про: відсутність у власності відповідача-1 нерухомості, земельних ділянок; відсутність у відповідача-1 автотранспорту у власності або у користуванні; відсутність у відповідача-1 ліцензій;
(6) протоколи огляду та фіксації інформації з мережі Інтернет, в яких зафіксовано результати пошуку у пошуковій системі Google інформації щодо торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року, та встановлено відсутність будь-якої інформації щодо використання торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року в Україні для всіх заявлених на реєстрацію послуг 35 та 39 класів МКТП. Зокрема, відсутні будь-які веб-сайти, веб-сторінки та цифрова реклама відносно послуг за спірними торговельними марками відповідача-1 за такими запитами: результати пошуку в пошуковій системі Google за запитом "прокат автомобілів одеса"; результати пошуку в пошуковій системі Google за запитом "тов інкас безпека"; результати пошуку в пошуковій системі Google за запитом "inkas маркетингові послуги"; результати пошуку в пошуковій системі Google за запитом "показ мод inkas";
(7) протокол огляду та фіксації інформації з мережі Інтернет щодо відомостей з Бази даних українських експортерів та Бази даних комерційних пропозицій за запитом "Інкас" та "Inkas", в якому зафіксовано, що відповідно до відомостей, наведених в Базі даних українських експортерів - відсутні відомості за запитом Інкас або Inkas http://ukrexport.gov.ua/ukr/baza_ukr_ехport/?іndustry=о&text=іnkas. В Базі даних комерційних пропозицій - в розділі Державна підтримка українського експорту на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - відсутні відомості за запитом Інкас або Inkas;
(8) протокол огляду та фіксації інформації з мережі Інтернет щодо відомостей з веб-сайту https://www.imena.uа щодо вільних для реєстрації доменів за запитом Inkas, в якому зафіксовано, що за даними веб-сайту https://www.imena.uа. за запитом іnkas надається інформація про вільні та зареєстровані доменні імена. Доменні імена іnkas.uа та іnkas.соm належать позивачу, а решта доменних імен з позначенням "іnkas" у своєму складі є вільними, що свідчить про відсутність тактичного використання спірних торговельних марок в мережі Інтернет під час надання послуг, в тому числі у складі доменних імен https://www.imena.ua/uа/сheск-domain;
(9) фотографії (фотографії будинку зі сторони фасаду будинку та зсередини) на яких зафіксовано зовнішній вигляд будівлі за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача-1: 65026, м. Одеса, б. Приморський, 14, офіс 11, з яких вбачається, що за вказаною адресою відсутні будь-які вивіски, таблички, які містять у складі спірні торговельні марки за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року.
Як зазначив суд першої інстанції, відповідач-1 доказів на підтвердження факту використання в Україні торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року протягом останніх п'яти років до подання даного позову до суду не надав.
Враховуючи факт ненадання доказів та не доведення відповідачем-1 обставин реального використання в Україні торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року протягом п'яти років, які передували даті подання позовної заяви про їх дострокове припинення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині дострокового припинення повністю дії Свідоцтв України на торговельні марки № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Дослідивши надані позивачем докази в підтвердження факту невикористання в Україні ТОВ "Інкас Безпека Україна" торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України є такими, що не підтверджують стверджуваний позивачем факт реального та беззаперечного невикористання відповідачем-1 торговельних марок за наведеними свідоцтвами, оскільки наявність у відповідача торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року не встановлює обов?язку отримувати будь-які ліцензії на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів повітряним транспортом, внутрішнім водним, морським транспортом, довідка № 1204-1 від 12.04.2024 року надана ТОВ "Індустріальний Телевізійний Комітет" не підтверджує факту невикористання у інших джерелах інформації (друкованих, інтернет-ресурсках, тощо), протоколи огляду та фіксації інформації з мережі Інтернет та фотографії здійснені адвокатом позивача, без залучення будь-яких спеціалістів у електронній сфері та інших незаінтересованих осіб, з підтвердженням огляду саме того об?єкту, який зображений саме на фотографії.
Таким чином, позивачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не надано належних, допустимих та більш вірогідних доказів, які б підтверджували стверджуваний позивачем факт реального та беззаперечного невикористання відповідачем-1 торговельних марок за спірними свідоцтвами, у зв?язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено своїх вимог належними доказами в розумінні ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, у зв?язку з чим у суду відсутні обгрунтовані докази для застосування приписів ст. 198 Угоди про асоціацію, п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Крім того, Верховною Радою України 01.04.2022 прийнято Закон України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України".
У вказаному законі Верховна Рада України постановила установити, що з дня введення в Україні воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, зупиняється перебіг строків для вчинення дій, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо процедур набуття цих прав, визначених законами України "Про охорону прав на промислові зразки" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 34 із наступними змінами), "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 36 із наступними змінами), "Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 8, ст. 28 із наступними змінами), "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 37, ст. 307 із наступними змінами), "Про правову охорону географічних зазначень" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 267 із наступними змінами), "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214 із наступними змінами), "Про охорону прав на сорти рослин" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 23, ст. 163 із наступними змінами), включаючи всі передбачені цими законами та нормативними актами строки, зокрема, але не виключно, строки подання заперечення проти заявки або дії міжнародної реєстрації в Україні, строки оскарження рішення Національного органу інтелектуальної власності України за заявкою у судовому порядку або до Апеляційної палати, строки подання заяви про визнання прав на винахід недійсними, строки, протягом яких можливе поновлення пропущених строків, тощо, за виключенням строків, встановлених для здійснення дій Національним органом інтелектуальної власності України або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони прав на сорти рослин, відомості, необхідні для набуття прав на сорт, та за виключенням окремих випадків, встановлених цим Законом. З дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до їх зупинення. У разі якщо початок перебігу строку продовження дії свідоцтва на торговельну марку, строку продовження чи підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності припадає на день введення в Україні воєнного стану чи на іншу дату під час дії воєнного стану, відповідна дія щодо продовження строку дії свідоцтва на торговельну марку, продовження чи підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності вважається вчиненою особою вчасно, якщо вона вчинена не пізніше 90 днів з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану. Майнові права інтелектуальної власності, строк чинності яких спливає на день введення в Україні воєнного стану або під час дії воєнного стану, залишаються чинними до дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану. З дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, чинність майнових прав інтелектуальної власності може бути продовжена у встановленому порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Передбачені цим Законом правила зупинення перебігу строків не тягнуть за собою зупинення дії свідоцтв, патентів, якими засвідчується виникнення прав інтелектуальної власності відповідно до законодавства, а також відповідних прав інтелектуальної власності. Під час дії воєнного стану встановлені законодавством права інтелектуальної власності продовжують діяти і реалізуються суб'єктами права інтелектуальної власності у повному обсязі.
Отже, наведеним Законом зупинено перебіг строків для вчинення дій, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо процедур набуття цих прав, визначених зокрема. Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 7, ст. 36 із наступними змінами), у зв?язку з чим на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду першої інстанції (03.05.2024), відповідний 5-річний строк було зупинено.
Принагідно, суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України" від 1 квітня 2022 року № 2174-IX, втратив чинність 31.05.2025 у зв?язку з призйняттям Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України», проте, на момент звернення позивача з відповідним позовом до суду вказаний Закон був чинним, і відповідно, встановлював для учасників правовідносин відповідні права і обов?язки, зокрема і щодо строків, пов?язаних з охороною прав інтелектуальної власності.
Крім того, п. 2 Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» установлено, що перебіг строків для вчинення дій, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо процедур набуття цих прав, які були зупинені відповідно до Закону України "Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України", продовжується з дня набрання чинності цим Законом з урахуванням часу, що минув до їх зупинення, але не менше ніж на сімдесят п'ять днів.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача - 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. Inkas Group)) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про дострокове припинення повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак, про дострокове припинення повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак - задоволенню не підлягають у зв?язку з їх недоведеністю.
У зв?язку з наведеним, не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо зобов?язання Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зобов'язання Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності, у зв?язку з передчасністю їх заявлення та відсутністю порушених прав позивача та охоронюваних законом інтересів саме діями відповідача-2.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача - 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. Inkas Group)) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про дострокове припинення повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак, про дострокове припинення повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак, зобов?язання Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зобов'язання Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності - не є законними та обгрунтованими, задоволенню не підлягають за наведених у дані постанові підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції на підставі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні вказаного позову, з підстав, наведених у даній постанові.
Усі інші доводи, обгрунтування, посилання враховані судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові.
Також, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції всупереч вимог процесуального закону, не було вирішено заяву про закриття провадження у справі у зв?язку з відсутністю предмету спору, яка була подана до закриття підготовчого судового засідання - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки спір між сторонами існує щодо торговельних марок за свідоцтвами України № 248418 від 10.10.2018 року та № 248412 від 10.10.2018 року, у зв?язку з чим підстави для закриття провадження у зв?язку з відсутністю предмету спору були відсутні, і суд першої інстанції відхилив вказане клопотання, про що постановив протокольну ухвадлу в судовому засіданні 20.08.2024.
Щодо клопотання скаржника про приєднання до матеріалів справи доказів використання торговельних марок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки воно подано скаржником з порушенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 80 ГПК України, ч. 2 ст. 118 ГПК України, і скаржник жодним чином не обгрунтовує поважність причин пропуску строку на подачу відповідних доказів, з урахуванням того, що повноважний представник скаржника приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, подавав відзив на позов та інші процесуальні документи, а також скаржником клопотання про поновлення строку на подачу відповідних доказів також не заявлено.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, з урахуванням мотивів даної постанови, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 75, 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю, за наведених у даній постанові підстав.
Розподіл судових витрат
Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:
- судовий збір за подачу позову слід залишити за позивачем;
- з 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/5510/24 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 у справі №910/5510/24 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення:
У позові 1141931 Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. Inkas Group)) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про дострокове припинення повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак, про дострокове припинення повністю дію Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року щодо всіх послуг, для яких зареєстровано знак, зобов?язання Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248418 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зобов'язання Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УКРНОІВІ) внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про дострокове припинення Свідоцтва України на торговельну марку № 248412 від 10.10.2018 року та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності або іншому чинному офіційному виданні державної системи правової охорони інтелектуальної власності - відмовити повністю.
4. Судовий збір за подачу позову залишити за позивачем.
5. Стягнути з 1141931Онтаріо Лтд. (а.к.а. Інкас Груп) (1141931 Ontario Ltd. (a.k.a. Inkas Group) (M9L 1V7, Онтаріо, Торонто, Вестон Роад, 3605, Канада) (Canada, M9L 1V7, Ontario, Toronto, Weston Road, 3605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкас Безпека Україна" (65026, місто Одеса, бульвар Приморський, 14, офіс 11) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 00 коп.
6. Матеріали справи №910/5510/24 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано: 23.07.2025.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко