punctuation'>
21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 357/16013/24
провадження № 51-1122 км 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження.
Зміст судових рішень
1. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
2. Київський апеляційний суд ухвалою від 29 січня 2024 року клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року, залишив без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
3. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів вказує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження послався на дату укладення із засудженим договору про надання правничої допомоги від 26 грудня 2024 року, що не відповідає змісту клопотання, оскільки захисник звертав увагу цього суду саме на дату отримання засудженим ОСОБА_7 ухвали місцевого суду 24 грудня 2024 року, з якої, на його думку, і починався строк на апеляційне оскарження. Крім того, звертає увагу на дату ухвали апеляційного суду, постановлену 24 січня 2024 року, тоді як з відповідним клопотанням до цього суду звернувся 31 грудня 2024 року. Вважає ухвалу суду апеляційної інстанції незаконною та необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження
4. У судовому засіданні захисник підтримав подану скаргу та просив її задовольнити, прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
5. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
6. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
7. При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
8. За змістом статей 370, 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
9. Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
10. Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора або слідчого, а також право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
11. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
12.Як убачається з оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд ухвалою від 29 січня 2024 року залишив без задоволення клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року.
13. Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд вказав, що копія ухвали місцевого суду 09 грудня 2024 року направлена до Державної установи «Білоцерківська виправна колонія № 35» для вручення засудженому ОСОБА_7 , а посилання захисника ОСОБА_6 на те, що 26 грудня 2024 року він уклав договір про надання правничої допомоги не може бути взятим до уваги, оскільки укладання договору після закінчення строку на апеляційне оскарження судового рішення не є обставиною, яка може бути визнана поважною причиною пропуску та підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду захиснику.
14. Разом із тим, як убачається зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, захисник наголошував саме на тому, що копію ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року засуджений ОСОБА_7 отримав 24 грудня 2024 року. Після укладення договору про надання правової допомоги 26 грудня 2024 року, захисник звернувся до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_7 в межах семиденного строку, який рахується з дня фактичного отримання засудженим ухвали місцевого суду та клопотанням, в якому саме на ці обставини вказував, як такі, що є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та просив його поновити.
15. Колегія суддів зауважує, що Білоцерківським міськрайонним судом Київської області клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 19 квітня 2023 року розглянуто за відсутності захисника.
16. На час ухвалення рішення районного суду ОСОБА_7 відбував покарання в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія № 35», а тому початок строку на оскарження цього рішення для нього повинен обчислюватися з дня отримання копії судового рішення.
17. Будь-які дані про вручення засудженому копії ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2024 року у матеріалах провадження відсутні. За твердженням сторони захисту копію судового рішення ОСОБА_7 отримав 24 грудня 2024 року, а вже 26 грудня 2024 року ним було укладено договір із захисником про надання правової допомоги.
18. Захисник, без невиправданої затримки 31 грудня 2024 року, у межах семиденного строку на оскарження судового рішення визначеного законодавцем для ОСОБА_7 , подав скаргу та просив поновити строк на апеляційне оскарження.
19. Разом із тим, суд апеляційної інстанції не зважив на вказані обставини та доводи наведенні у клопотанні захисника, не надав їм оцінки у своєму рішенні, обмежившись посиланням на те, що ОСОБА_7 копію судового рішення було направлено 09 грудня 2024 року та те, що укладення договору про надання правничої допомоги після закінчення строку на апеляційне оскарження не є обставиною, яка може бути визнана поважною причиною пропуску строку.
20. За таких обставин, судом апеляційної інстанції було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, а тому Суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
21. Доводи захисника щодо невідповідності дати постановлення апеляційним судом своєї ухвали періоду звернення до суду, колегія суддів вважає безпредметними з огляду на постановлене рішення про скасування цієї ухвали.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 29 січня 2024 року скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3