23 липня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2629/23
провадження № 51-2218ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 ,
встановив:
До суду касаційної інстанції 18 липня 2025 року надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .
Перевіривши скаргу на предмет дотримання строків касаційного оскарження Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала з огляду на таке.
Приписами ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)встановлено, що касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
З матеріалів провадження убачається, що ухвала Київського апеляційного суду постановлена 12 березня 2025 року за участю засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 .
Таким чином, останнім днем строку подання захисником касаційної скарги на оскаржувані судові рішення є 13 червня 2025 року.
Водночас матеріали провадження за скаргою захисника не містять належних доказів про звернення захисника ОСОБА_4 в межах строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Статтею 116 КПК, зокрема передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Приписами статей 1, 14 Закону України «Про поштовий зв'язок» визначено, що послуги поштового зв'язку на території України надаються операторами поштового зв'язку, які мають бути включені до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку. Оператором поштового зв'язку є суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку. Послуги поштового зв'язку - це діяльність оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур'єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів. Кур'єрська послуга - це послуга поштового зв'язку з пересилання поштового відправлення, приймання якого від відправника та/або вручення якого адресату здійснюється поза межами об'єкта поштового зв'язку.
Відповідно матеріалів провадження, касаційна скарга датована 10 червня 2025 року, надійшла до суду касаційної інстанції через скриню суду 18 липня 2025 року і клопотання про поновлення пропущеного строку відсутнє.
У матеріалах провадження мається копія накладної № 0291529 про кур'єрську доставку касаційної скарги, де відправником значиться адвокат ОСОБА_4 , а отримувачем Касаційний кримінальний суд. Водночас вказана накладна надрукована російськомовним текстом, не містить даних про назву оператора поштового зв'язку (суб'єкта господарювання) та особу кур'єра, що позбавляє Суд перевірити, чи включений суб'єкт господарювання до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, що дозволяє надавати послуги поштового зв'язку (кур'єрської доставки поштових відправлень).
Крім того, відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 передбачено, що послуги поштового зв'язку оплачуються під час їх замовлення відправником або під час вручення адресатом (одержувачем), якщо інше не передбачено відповідним договором про надання послуг поштового зв'язку у національній валюті за діючими тарифами, а підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку (кур'єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) форми та змісту, встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Разом з цим у матеріалах відсутній будь-який розрахунковий документ або його копія на підтвердження відправлення кореспонденції.
Копія накладної служби кур'єрської доставки, яка не містить належних реквізитів щодо місця розташування відповідної служби, відтисків штемпелів або печаток, підписів уповноваженої особи про отримання скарги (поштового відправлення) для вручення та надана без відповідного розрахункового документа, не може вважатися належним доказом подання касаційної скарги через пошту.
Таким чином, не підтверджено факт звернення захисника з касаційною скаргою шляхом здачі її на пошту в межах строку на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Однак клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень захисник до касаційної скарги не долучив та безпосередньо в скарзі не заявив.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку касаційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення пропущеного строку.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_5 разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3