21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 203/3202/25
провадження №51-2050ск25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2025 року і
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 09 липня 2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до 05 вересня 2025 року включно.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на вказану ухвалу місцевого суду.
Обвинувачений оскаржив судове рішення апеляційного суду у касаційному порядку.
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Частиною 2 ст. 392 КПК передбачено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті. Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження в апеляційному порядку ухвали про продовження строку дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту вказаними положеннями не передбачено.
Як вбачається з ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2025 року, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, тобто на рішення місцевого суду, яке відповідно до вимог ст. 392 КПК окремому оскарженню не підлягає.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 визнано неконституційними положення ч. 2 ст. 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції, до ухвалення судового рішення по суті.
Тобто окремому оскарженню в апеляційному порядку за змістом вказаного рішення КСУ та положень ст. 392 КПК підлягають виключно ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу на те, що кримінальним процесуальним законодавством передбачено можливість зміни запобіжного заходу, в тому числі й домашнього арешту.
Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя апеляційного суду встановив, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, та згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 КПК правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника.
З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2025 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3