23 липня 2025 року
м. Київ
справа № 127/26005/23
провадження № 61-8959ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води,
У серпні 2023 року комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - КП «Вінницяміськтеплоенерго») звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , в якому просило суд стягнути заборгованість у розмірі 8 480,80 грн.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь КП «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії, яка становить 8 408,80 грн, з яких: 8 346,74 грн - сума заборгованості за послуги з постачання теплової енергії і гарячої води; 16,54 грн - суми втрат від інфляційних процесів; 45,52 грн - 3 % річних від простроченої заборгованості.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь КП «Вінницяміськтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, по 894,66 грн
з кожного.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3
30 квітня 2025 року подали апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 травня 2025 року витребувано
з Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу № 127/26005/23.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2025 року відмовлено
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про звільнення їх від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2025 року залишено без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали про усунення інших недоліків апеляційної скарги, - вона вважатиметься неподаною та буде повернена особам, які її подали.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 травня 2025 року відмовлено
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору.
Продовжено процесуальний строк для усунення недоліків у частині сплати судового збору.
Роз'яснено, що у разі невиконання зазначених вимог у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особам, які її подали.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2025 року відмовлено
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2025 року визнано неподаною та повернуто особам, які її подали.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що
ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 недоліки апеляційної скарги не усунули, не зважаючи на те, що судом двічі надавався строк для сплати судового збору, який в сукупності складає більше одного місяця.
10 липня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2025 року (надійшла до суду 14 липня 2025 року),
в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просили суд: «Скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору як таке, що подане споживачами на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». Відправити справу на повторний розгляд до суду першої інстанції».
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
У відповідності до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За змістом частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною
і повертається позивачеві.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2025 року позов КП «Вінницяміськтеплоенерго» задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 30 квітня 2025 року подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати оскаржуване рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 травня 2025 року відмовлено
в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху, оскільки заявниками не надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також не зазначено відомостей про наявність або відсутність у ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 електронних кабінетів у системі «Електронний суд».
На виконання вимог цієї ухвали 16 травня 2025 року від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надійшла нова редакція апеляційної скарги, в якій вказано про відсутність у них зареєстрованих у системі «Електронний суд» електронних кабінетів, також вони подали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2025 року та повторно заявили клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 травня 2025 року відмовлено
в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору, продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання цієї ухвали 06 червня 2025 року від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та
ОСОБА_3 надійшло клопотання, в якому вони просять надати письмове обґрунтоване роз'яснення причин, з яких було відмовлено у звільненні від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», також просять врахувати, що характер справи, в якій подано апеляційну скаргу, є спором у сфері захисту прав споживачів, відповідачі є споживачами комунальної послуги, що підтверджено матеріалами справи, а тому просили повторно розглянути клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2025 року відмовлено
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2025 року визнано неподаною та повернуто особам, які її подали.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком Вінницького апеляційного суду про те, що оскільки особи, які подали апеляційну скаргу, не усунули недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною і повернути заявнику.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої стаття 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
За своїм змістом перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
У статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної та касаційної інстанції скарг на судові рішення.
Судовий збір сплачується за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір» на день його сплати.
У статті 5 Закону зазначено вичерпний перелік осіб та вимог, які звільняються від його сплати.
Відповідно до статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову , але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В ухвалах від 05 травня 2025 року та від 28 травня 2025 року Вінницький апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення заявників від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, оскільки відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, лише якщо звертаються до суду як позивачі. У даній справі ОСОБА_1 ,
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є позивачами-споживачами, а є відповідачами.
Вінницький апеляційний суд вірно вказав, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, недоліки не усунуті, судовий збір не сплачено, а підстави для звільнення заявників від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява
№ 28249/95, § 53).
Верховний Суд зазначає, що ухвала про повернення апеляційної скарги в зв'язку
з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є обмеженням заявника у праві доступу до суду, оскільки апеляційний суд не позбавив заявника права подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 185 ЦПК України, сплатити судовий збір у встановленому законом порядку відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» або подати належним чином оформлене клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2025 року є необґрунтованою, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 3 частини першої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 червня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник