23 липня 2025 року
м. Київ
справа № 718/2645/24
провадження № 61-8775ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У серпні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП).
Позовні вимоги мотивовано тим, що 15 лютого 2022 року о 15 год 00 хв за адресою: вул. Головна, 1-А, с. Чагор, Чернівецький район, Чернівецька область, відбулася ДТП за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем Ford Mustang, державний номерний знак НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , що керував автомобілем Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 квітня 2023 року у справі № 715/562/22, постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 березня 2023 року відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 травня 2023 року у справі № 715/483/22 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною п'ятою статті 122 КУпАП. Із зазначеної постанови слідує, що саме дії ОСОБА_3 були первинними, він як учасник дорожнього руху перший допустив порушення ПДР України, і його маневр змусив змінити напрямок руху водія ОСОБА_1 , а тому зіткнення автомобіля ОСОБА_1 із перешкодою та його пошкодження знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із діями ОСОБА_3 .
Відповідно до висновку експерта авто-товарознавчої експертизи про вартість матеріального збитку та економічної доцільності проведення відновлювального ремонту від 19 червня 2023 року № 36-06-23 - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Ford Mustang державний номерний знак НОМЕР_1 складає 1 159 792,60 грн, що перевищує ринкову вартість КТЗ на дату виконання експертизи, яка становить 668 753, 25 грн. Отже, матеріальний збиток завданий ОСОБА_1 в результаті пошкодження під час ДТП 15 лютого 2022 року на дату проведення експертизи становить 668 753, 25 грн. Проводити відновлювальний ремонт автомобіля Ford Mustang, пошкодженого під час ДТП 15 лютого 2022 року економічно недоцільно. Відповідно до вартість утилізації автомобіля Ford Mustang становить 189 316,00 грн.
Отже, позивачу завдано матеріальний збиток тотальним знищенням автомобіля, що становить 668 753,25 грн, однак за мінусом залишкової вартості автомобіля (вартості утилізації), що становить 189 316,00 грн, сума завданих ОСОБА_3 збитків становить 479 437,25 грн.
На момент вчинення ДТП цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу Fiat Doblo, державний номерний знак НОМЕР_2 застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем страховою компанією ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Про що позивачу стало відомо лише 05 березня 2024 року, оскільки ОСОБА_3 раніше не повідомляв ОСОБА_1 про наявний у нього поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
08 травня 2024 року стороною позивача направлено до ПрАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп» повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку для виплати страхового відшкодування, у якій він просив здійснити страхове відшкодування в межах страхової суми за полісом № 206777468 завданої йому ОСОБА_3 матеріальної шкоди від пошкодження автомобіля на суму 479 437,00 грн. та матеріальної шкоди у вигляді грошової компенсації за пошкодження майна ОСОБА_4 на суму 58 000,00 грн, а всього 537 437,25 грн.
Посилаючись на Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вважає, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп» зобов'язана здійснити виплату страхового відшкодування в межах лімітів відповідальності страховика, але добровільно такий обов'язок не виконує, тому із страхової компанії в судовому порядку підлягає стягненню 127 400,00 грн. Розмір франшизи в даному випадку підлягає до стягнення із ОСОБА_5 .
Також вказував, що внаслідок ДТП пошкоджено декоративні зелені насадження - туї, що росли вздовж дороги, де сталося ДТП. Під час складання протоколів працівниками поліції до позивача ОСОБА_1 звернувся власник земельної ділянки, на якій росли пошкоджені дерева - ОСОБА_4 , який є власником нерухомого майна по АДРЕСА_1 , де розміщено ресторан «Надія» та шиномонтаж «DimArtAuto».
ОСОБА_4 одразу ж після ДТП пред'явив до ОСОБА_1 вимогу про відшкодування йому вартості пошкоджених дерев, так як саме автомобілем ОСОБА_1 вони були повністю знищені. Відповідно до розписки від 15 лютого 2022 року, виданої ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відшкодував ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 58 000,00 грн за знищені туї в результаті ДТП. Дані витрати також можна віднести до матеріальної шкоди, що була завдана ОСОБА_1 внаслідок ДТП, що трапилось по вині ОСОБА_3 .
За таких обставин, у зв'язку із доведеністю вини ОСОБА_3 в спричиненні ДТП та завдання останнім ОСОБА_1 матеріальних збитків, наявні всі підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля (за мінусом суми страхового відшкодування 127 400,00 грн) в сумі 349 437,25 грн; франшизи в сумі 2 600,00 грн; 58 000,00 грн - вартості знищених зелених насаджень, яку сплатив ОСОБА_1 їх власнику ОСОБА_4 , всього із Відповідача-1 в судовому порядку позивач просить стягнути завдану майнову шкоду від ДТП, що становить 410 037,25 грн.
Крім того, відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яку ОСОБА_1 оцінив на суму 40 000,00 грн, яку просить стягнути з винуватця ДТП.
Вказав, що позивач у зв'язку з ДТП переніс стрес, оскільки небезпека, що виникла під час події, несла загрозу не тільки майну, а й здоров'ю та навіть життю позивача. Також було пошкоджено його майно, що призвело до душевних страждань та витрату часу для відновлення свого порушеного права. ОСОБА_3 ігнорував свою причетність до ДТП, що змусило позивача доводити свою невинуватість в ДТП. Крім цього, він був позбавлений можливості користуватися власним автомобілем, через що порушились його нормальні життєві зв'язки, йому довелося змінити свої звички та спосіб пересування.
У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути у відшкодування шкоди на свою користь:
- з ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану пошкодженням автомобіля в сумі 349 437,25 грн, франшизу в сумі 2 600 грн, майнову шкоду у вигляді грошової компенсації за пошкодження майна ОСОБА_4 на суму 58 000,00 грн та моральну шкоду в сумі 40 000,00 грн;
- з ПрАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування за полісом № 206777468 за завдану позивачу ОСОБА_3 матеріальну шкоду від пошкодження автомобіля в сумі 127 400,00 грн.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 407 437,25 грн у відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди; витрати на відшкодування моральної шкоди у розмірі 4 000,00 грн; витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 37 374,38 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Захід забезпечення у виді арешту на автомобіль марки Fiat Doblo, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 залишено в дії протягом 90 днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 квітня 2025 року Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 407 437,25 грн скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди змінено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з розглядом справи змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 5 244,60 грн.
В решті рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року залишено без змін.
У липні 2025 року до Верховного Суду звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні вимог та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги повністю.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у справі складає 577 437,25 грн (349 437,25 + 2 600 + 58 000,00 40 000,00 + 127 400,00), яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 х 250 = 757 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року та постанова Чернівецького апеляційного суду від 04 червня 2025 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.
Посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаних підстав підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06 березня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник