23 липня 2025 року
м. Харків
справа № 636/7190/24
провадження № 22-ц/818/4431/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого Пилипчук Н.П.,
суддів Маміної О.В., Мальованого Ю.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення заяви про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні будинком та земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 15 січня 2025 року, -
Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 15 січня 2025 року задоволено позовні вимоги. Зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , демонтувати самочинно збудовану прибудову на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 .
На вказане судове рішення 21 липня 2025 року ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 21 липня 2025 року вказану справу витребувано із суду першої інстанції.
21 липня 2025 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення заяви про перегляд заочного рішення, в якій просить постановити ухвали про забезпечення апеляційної скарги шляхом заборони ОСОБА_3 або будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо демонтажу самочинно збудованої прибудови на земельній ділянці на підставі заочного рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 15 січня 2025 року у цивільній справі № 636/7190/24.
В обгрунтування заяви зазначає, що на даний момент ОСОБА_2 подала на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу, вважає, що необхідно заборонити вчинення дій відповідно до заочного рішення до моменту його перегляду. Вказує, що виконання рішення до його перегляду може спричинити невідворотні наслідки для відповідача, зокрема знищення майна. Зазначає, що такий поспішний примусовий демонтаж може ускладнити або зробити неможливим поновлення порушених прав у разі скасування рішення. Зазначає, що дії, вчинені на підставі рішення, яке оскаржується, можуть призвести до нових спорів і судових процесів, ускладнюючи правовідносини сторін.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується, зокрема, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини першої статті 150 ЦПК України).
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про забезпечення позову, заявник посилається на те, що необхідно заборонити вчинення дій на виконання заочного рішення до моменту його перегляду в апеляційному порядку.
Колегія суддів вважає, що у задоволенні вказаної заяви слід відмовити, оскільки заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 15 січня 2025 року не набрало законної сили, отже згідно вимог закону наразі не підлягає виконанню, що не потребує додаткового визначення в окремому судовому рішенні.
Отже, враховуючи встановлені обставини апеляційний суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення заяви про перегляд заочного рішення належить відмовити.
Керуючись ст. ст.149-153, 260, 261 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
Ю.М. Мальований