23 липня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/1955/25
провадження № 22-ц/4809/1250/25
Кропивницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Єгорової С. М., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 травня 2025 року у складі головуючого судді Голосеніної Т. В.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 травня 2025 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1351-8077 від 20 лютого 2024 року в розмірі 40485,47 грн 47 коп, з яких: 9395,47 грн прострочена заборгованість за кредитом, 31090,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.
Відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 27 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 травня 2025 року залишено без руху; запропоновано скаржниці у визначений в ухвалі строк надати до суду виправлену апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог ст. 356 ЦПК України, в якій зазначити інформацію про позивача у справі, надати докази направлення виправленої апеляційної скарги позивачеві, а також надати докази сплати судового збору у розмірі 3 633, 60 грн, або вказати визначені Законом України «Про судовий збір» підстави для звільнення від сплати судового збору.
У встановлений судом строк, відповідачка ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали Кропивницького апеляційного суду від 27 червня 2025 року подала до суду виправлену апеляційну скаргу, в якій зазначила інформацію про позивача у справі, а також надала докази направлення виправленої апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Крім того, до апеляційної скарги відповідачка долучила клопотання про надання розстрочки від сплати судового збору, в якому просила надати їй розстрочку від сплати судового збору строком на 6 місяців. В обґрунтування зазначила, що є студенткою іноземного закладу освіти, офіційно не працевлаштована, не має стабільного доходу та перебуває на утриманні батьків. Вказала, що сплата всієї суми судового збору є для неї надмірно обтяжливою.
Ознайомившись із доводами вкзаного клопотання апеляційний суд зазначає таке.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону).
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
В ухвалі від 04 квітня 2023 року у справі № 9901/988/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: «…у своїй апеляційній скарзі просить суд звільнити його від сплати судового збору, долучивши до матеріалів апеляційної скарги відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557, з яких убачається, що у 2022 році доходів не отримував. Разом із цим, указані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків Головного управління ДПС у м. Києві від 15 лютого 2023 року № 2655-23-00557 не виключають можливості отримання скаржником інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості».
Апеляційний суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Відповідачка просила апеляційний суд розстрочити їй сплату судового збору за подання апеляційної скарги строком на 6 місяців, разом з тим, статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відтак, клопотання заявниці про надання їй розстрочки від сплати судового збору за подання апеляційної скарги строком на 6 місяців не підлягає задоволенню.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення такої сплати, або зменшення розміру судового збору, апеляційний суд зазначає, що клопотанні про розстрочення сплати судового збору відповідачка вказала, що офіційно не працевлаштована, не має стабільного доходу, перебуває на утриманні батьків, однак нею не надано відомостей, які могли б підтвердити відсутність її доходів, зокрема відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2024 рік.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу ОСОБА_1 , що долучена нею довідка від 07 липня 2025 року, складена іноземною мовою не приймається до уваги судом, оскільки не містить нотаріального перекладу українського мовою, а тому не може бути прийнята як доказ.
Вказані заявницею обставини не є безумовними підставами для відстрочення сплати судового збору, його зменшення, або звільнення, оскільки нею не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану, який перешкоджає заявниці виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити відповідачці строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надати скаржниці можливість подати до Кропивницького апеляційного суду докази, які підтверджують її реальний майновий стан (довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Керуючись ст. 127, 185, 260, 261, 357, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору у даній справі строком на 6 місяців.
Продовжити ОСОБА_1 строк на виконання вимог ухвали Кропивницького апеляційного суду від 27 червня 2025 року з наданням для цього заявниці 10 денного строку з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду С. М. Єгорова