Справа № 723/3257/24
Провадження № 2-др/723/31/25
(Додаткове)
23 липня 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
Головуючого судді Бужора В.Т.
при секретарі судових засідань Чікал І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Біла У.М. про ухвалення додаткового рішення, -
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.06.2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , представник позивача Лабік Генадій Іванович до ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Романюк Ганна Валеріївна про розірвання спадкового договору відмовлено.
16.06.2025 року представником відповідача ОСОБА_3 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат по оплаті на правничу допомогу в розмірі 44 000, 00 гривень.
В судове засідання сторони не викликалися.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що заява представника відповідача Біла У.М. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.06.2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_3 , третя особа Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Романюк Ганна Валеріївна про розірвання спадкового договору відмовлено.
Відповідно до п. 2. ч.3 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, суд не може брати до уваги належним, підтверджуючим доказом сплати витрат на правничу допомогу - платіжну інструкцію №@2PL848112 від 05.12.2024 року, в якій платником зазначений громадянин ОСОБА_5 , який не являється учасником по справі, а отримувачем ОСОБА_6 .
Отже, враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат у розмірі 23 500, 00 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Біла У.М. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 грошові кошти у розмірі 23 500 (двадцять три тисячі п'ятсот) гривень витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення додаткового рішення суду.