Справа № 621/1675/25
Провадження № 2/621/1003/25
Іменем України
23 липня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
за участю секретаря - Лацько А.В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
30.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначено, що з 2018 року ОСОБА_1 перебував в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 . Під час сумісного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . Після народження дитини син залишився проживати разом із позивачем в с. Роздольне, Чугуївського району Харківської області, а відповідачка переїхала на постійне проживання в с. Таранівка. З січня 2025 року і по теперішній час мати дитини - ОСОБА_2 не надає сину матеріальну допомогу, не цікавиться потребами дитини. Відтак, позивач вважає за необхідне звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін на 08.07.2025.
08.07.2025 у зв'язку з неявкою учасників справи судовий розгляд відкладено до 23.07.2025.
23.07.2025 учасники справи, яки повідомлялись про дату час та місце судового засідання належним чином в судове засідання не прибули.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про проведення судового розгляду справи за його відсутності. Підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про проведення судового розгляду справи за її відсутності, позов визнав частково. При ухваленні судового рішення просила врахувати наявність на її утриманні іншої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також зазначила, що у свідоцтві про народження батько дитини записаний зі слів матері і вона є матір'ю одиначкою.
Неявка учасників справи не перешкоджає проведенню судового розгляду.
У зв'язку із неявкою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_2 - мати. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 від 21.01.2021 (а. с. 7).
Малолітній син ОСОБА_5 проживає разом із позивачем по справі ОСОБА_1 та перебуває на його утриманні.
Вказані обставини відповідачкою не оспорюються та не спростовані. Відповідачка розуміє обов'язок щодо необхідності утримання малолітнього сина.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
2. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
3. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Враховуючи положення частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Позивачем надано докази того, що відповідачка є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому зобов'язана приймати участь у його утримуванні до досягнення повноліття, однак, між сторонами не досягнуто згоди щодо порядку участі матері в утриманні дитини.
З копії витягу з реєстру територіальної громади (№ 2025/007126407 від 29.05.2025) вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).
Адресою зареєстрованого місця проживання позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є так само адреса: АДРЕСА_1 (а. с. 4).
Отже, встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні, відповідачка має також виконувати обов'язки щодо утримання своєї дитини, від чого не відмовляється.
В свою чергу, як зазначено відповідачкою ОСОБА_2 , вона є матір'ю іншої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом із нею та знаходиться на її утриманні. На підтвердження вказаних обставин суду надано копію свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_2 від 15.06.2017 (а. с. 25).
Підстав для звільнення відповідачки від обов'язку утримувати дитину, визначених статтею 188 Сімейного кодексу України не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, майновий стан сторін, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, має на утриманні дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про незадовільний стан її здоров'я відсутні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову про стягнення аліментів.
У свою чергу, з урахуванням встановлених судовим розглядом обставин, суд вважає необхідним стягнути аліменти в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , що відповідає інтересам дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 в силу пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" був звільнений від сплати судового збору, з відповідачки ОСОБА_2 в дохід держави відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України належить стягнути судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись статтями 84, 180 - 184 Сімейного кодексу України, статтями 10, 11, 12, 13, 81, 141, 247, 268, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження, Серія НОМЕР_1 , актовий запис № 13), у розмірі 1/6 (однієї шостої) частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів ( ОСОБА_2 ), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подання позовної заяви - 30.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку частини 2 статті 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне рішення складено та підписано 23 липня 2025 року.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 .
Головуючий: