Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 липня 2025 року м. Рівне
Справа № 949/1339/25
Провадження № 11-сс/4815/194/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12025181110000172,
Ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вербівка, Дубровицького району, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 09:55 год. 10 серпня 2025 року, з одночасним визначенням застави - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 грн., у разі внесення якої на підозрюваного буде покладено ряд процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 із застосування електронного засобу контролю.
На обґрунтування цих вимог зазначила, що стороною обвинувачення не доведено існування наведених у клопотанні ризиків, які свідчить про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, а всі доводи прокурора зводяться виключно до тяжкості кримінального правопорушення яке інкримінується ОСОБА_5 . При цьому зауважила, що ОСОБА_5 вину у скоєному визнав та щиро розкаюється з приводу вчиненого, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце проживання де характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, проживає разом з дружиною та малолітньою донькою які перебувають в нього на утриманні, а також утримує хворого батька який потребує постійного догляду.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки повний текст ухвали нею було отримано на електронну пошту 17.06.2025 в останній день подачі апеляційної скарги, а тому вважає строк пропущений з поважних причин.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали провадження за клопотанням та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Оскільки захисником ОСОБА_6 повний текст ухвали було отримано на її електронну пошту 17.06.2025, тобто в останній день подачі апеляційної скарги, і апеляційна скарга згідно штемпеля на поштовому конверті подана відразу на наступний день - 18.06.2025, то клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до приписів ст.ст. 115-117 КПК, слід задовольнити
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
11.06.2025 о 09 год. 55 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК та того ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК, а саме, в організації незаконного переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протокол огляду місця події від 11 червня 2025 року в м.Дубровиця; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11 червня 2025 року; протоколом затримання ОСОБА_5 від 11 червня 2025 року та інші докази, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому злочині.
При цьому, під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Так оскільки за вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, то суворість можливого покарання свідчить про цілком обгрунтований ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду. Окрім того оскільки ОСОБА_5 проживає в с.Вербівка Сарненського району Рівненської області, яке межує з Республікою Білорусь, то він може незаконно перетнути межі державного кордону України.
Також існує цілком обгрунтований ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки судом до уваги будуть братися показання свідків дані ними лише під час судового розгляду, а тому у разі застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтований ризик чинення ОСОБА_5 тиску на свідків для зміни чи відмови даних ними показань, зокрема на свідка ОСОБА_9 , з яким він неодноразово спілкувався та має його мобільний номер телефону.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, у нього відсутні постійні доходи, він вільно може змінювати місце проживання, то доводи захисника ОСОБА_6 про перебування на утриманні обвинуваченого дружини і малолітньої доньки та хворого батька, який потребує постійного догляду, не підтверджена матеріалами справи і такі докази під час апеляційного розгляду також надані не були.
Жодних обставин, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_5 під вартою, так і про допущення при розгляді даного клопотання процесуальних порушень, під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді або суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
При цьому, згідно приписів ч.4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Тобто застава повинна бути обрана в такому розмірі, аби забезпечити попередження можливої протиправної поведінки підозрюваного або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК, під загрозою застосування фінансових санкцій. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» від 08 січня 2009 року, сума застави має бути такою, аби забезпечити стримуючий ефект цього заходу.
Відповідно до ч.5 ст. 183 КПК, розмір застави визначається у таких межах - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 та обставини кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, зокрема суму отриманих коштів - 14000 доларів США за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, то це свідчить про високий рівень матеріального становища підозрюваного, а в сукупності на даному етапі дає підстави стверджувати, що обраний місцем судом розмір застави є достатнім та зможе гарантувати у разі внесення ним чи будь-якою іншою особою заставодавцем виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог захисника ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 115-117, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 червня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3