Справа №577/3237/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Буток Т. А.
Номер провадження 33/816/150/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 164 КУпАП
Іменем України
11 липня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Авраменко Д. А., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 577/3237/24 за апеляційною скаргою захисника КОРЖА В. В. на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.06.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1
визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Коржа В. В.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат КОРЖ В. В. просить скасувати постанову судді та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 не є суб'єктом правопорушення, відсутні докази продажу тютюнових виробів, протокол не відповідає ст. 256 КУпАП.
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.06.2024 ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, і на неї накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з конфіскацією 11 пачок цигарок «King», 10 пачок цигарок «Solo». Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 12.06.2024 о 08:45 ОСОБА_2 , перебуваючи на ринку «Невський» за адресою: пр. Миру м. Конотоп Сумської області здійснювала торгівлю цигарок «King» за ціною 50 грн за пачку громадянину ОСОБА_3 без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Вислухавши доводи захисника Коржа В. В., який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 230222 від 12.06.2024, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_2 здійснювала торгівлю без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, окрім протоколу, об'єктивно підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_3 , згідно яких 12.06.2024 на ринку «Невський» за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, він придбав у жінки пачку цигарок за 50 грн, про що повідомив працівникам поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких вона інколи здійснює торгівлю тютюновими виробами на ринку «Невський» у м. Конотоп; копією квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, з якої вбачається, що 12.06.2024 вилучено 11 пачок цигарок «KiNG» та 10 пачок цигарок «SoLo»; заявою ОСОБА_2 про те, що вона дозволяє працівникам поліції оглянути павільйон; фотозображенням, яким зафіксовано вміст пакету, а саме більше 10 пачок цигарок «KiNG» та «SoLo», що вилучені на ринку.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_2 не є суб'єктом правопорушення, то вони не можуть бути прийнятими до уваги.
Так, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає, зокрема, за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначаючи основні засади державної політики щодо торгівлі тютюновими виробами, тому у протоколі присутнє посилання на ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно якої роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 ГК України).
Згідно ст. 14 ПК господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3 визначено, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку або без такої мети. Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Наявні в матеріалах справи докази доводять здійснення ОСОБА_2 господарської діяльності, яка полягає у торгівлі тютюновими виробами, без отримання відповідної ліцензії. Зокрема, як пояснення ОСОБА_3 , так і самої ОСОБА_2 , а також кількість вилучених у останньої тютюнових виробів (які вочевидь призначалися не для її особистого використання, а для подальшого продажу), враховуючи місце їх виявлення, беззаперечно свідчать про систематичність здійснення торгівлі, отримання з цього прибутку та здійснення діяльності з метою економічної вигоди, що і утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Також є необгрунтованими твердження апеляційної скарги захисника в частині того, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, так як із матеріалів справи вбачається, що в цьому процесуальному документі зазначені всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема дата і місце його складання, суть адміністративного правопорушення (об'єктивна сторона) - здійснення торгівлі тютюновими виробами без отримання відповідної ліцензії, конкретна норму ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - ст. 15 і нормативно-правового акту, який передбачає відповідальність - ч. 1 ст. 164 КУпАП тощо. При цьому апеляційний суд ураховує, що завданням КУпАП, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Послідовність викладення в диспозиціях правових норм наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей, суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання. При цьому невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.
Здійснена апеляційним судом перевірка і аналіз зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин ОСОБА_2 здійснювала торгівлю тютюновими виробами без ліцензії на право роздрібної торгівлі, так як будь-який обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів, внаслідок чого доводи апеляційної скарги з цих підстав на увагу не заслуговують і є безпідставними.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.06.2024 відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу її захисника КОРЖА В. В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов