24.07.2025
Справа № 497/1169/25
Провадження № 2/497/904/25
24 липня 2025 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області, третя особа на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виробництва імені В.Є. Таїрова» про визнання права власності, -
Позивач через свого представника звернулася до суду з даною заявою та просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності, а саме:
- за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 як за спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову, позивач ОСОБА_1 стверджує, що вона є дружиною ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину після смерті чоловіка вона прийняла шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем на день його смерті. Також з чоловіком на день його смерті були зареєстровані за однією адресою, в їх спільному житловому будинку також їх син ОСОБА_3 і донька ОСОБА_4 , які відмовилися від спадщини на її користь.
Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на все належне чоловіку майно, а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право на який перейшло до неї, позивача в порядку спадкування.
Отже, позивач як спадкоємцем за законом свого чоловіка прийняла спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори.
Втім, нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Свою відмову нотаріус мотивував тим, що у неї відсутній правовстановлюючий документ, який би підтверджував належність житлового будинку її чоловікові. За роз'ясненнями нотаріуса є необхідність вирішення питання щодо права власності в судовому порядку.
Позивач вказує на те, що згідно Акту №29 від 10 січня 1974 року її чоловіку ОСОБА_2 , як переселенцю, був переданий житловий будинок з надвірними будівлями, у совхозі Суворова, тобто на даний час с. Оксамитне Болградський район Одеська область, який був оцінений в 2100 рублів на той час. Вартість будинку її, чоловік сплатив повністю, що підтверджується довідкою Дослідного господарства ім. Суворова.
На думку позивача зазначені документи щодо підтвердження викупу їх житлового будинку в Дослідному господарстві ім. Суворова у 1970-1980 роки є доказом набуття права власності її померлим чоловіком ОСОБА_2 на житловий будинок переданий йому на заселення, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначене стало приводом для звернення до суду.
Ухвалою від 23.05.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 24.06.2025 року о 09:00 годині (а.с.26), про що були повідомлені сторони (а.с.27). Цією ухвалою суд витребував копію спадкової справи заведеної щодо майна ОСОБА_2 (а.с.34-47).
В підготовчому засідання 24.06.2025 року:
- позивач ОСОБА_1 підтримала вимоги, наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що дійсно будинок, який є спадковим майном, дійсно був виданий чоловіку як переселенцю совхозом ім. Суворова, та за час свого життя не зареєстрував право власності на нього;
-представник позивача вважала за необхідне залучити у якості третьої особи на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виробництва імені В.Є. Таїрова», про що подала відповідне клопотання (а.с.64);
- представник відповідача Болградської міської ради Одеської області будучи належним чином повідомленим, про що в справі є відповідні докази (а.с.27), надіслав через систему «Електронний суд» письмовий відзив про відсутність заперечень щодо позовних вимог, просив розгляд справи провести у його відсутність (а.с.31-33).
Ухвалою суду від 27.06.2025 року залучено у якості третьої особи на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виробництва імені В.Є. Таїрова». Підготовче засідання відкладено до 09:00 години 24.07.2025 року (а.с.75-76).
В підготовче судове засіданні 24.07.2025 року:
- позивач ОСОБА_1 не прибула, подала заяву про підтримання своїх позовних вимог, наполягала на їх задоволенні (а.с.90);
- представник позивача також не прибула;
- представник відповідача Болградської міської ради Одеської області будучи належним чином повідомленим, про що в справі є відповідні докази (а.с.27). Раніше 27.05.2025 року надіслав через систему «Електронний суд» письмовий відзив про відсутність заперечень щодо позовних вимог, просив розгляд справи провести у його відсутність (а.с.31-33);
- третя особа на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виробництва імені В.Є. Таїрова», яке є правонаступником ДП «ДГ ім. О.В.Суворова» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є.Таїрова» наразі перебуває в стані ліквідації (а.с.48-53).
Згідно постанови Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 року справа №916/3631/4 визнано банкрутом Державне підприємство «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виробництва імені В.Є. Таїрова». Призначено ліквідатором арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича (а.с.54-57).
Судом отримано 23.07.2025року від ліквідатора Дворніченка О.О. заяву про те, що спірне майно на балансі підприємства не перебуває станом на 24.07.2025 року. Не заперечує щодо задоволення позовних вимог та судовий розгляд просив провести у відсутність представника третьої особи (а.с.82-86).
Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Беручи до уваги, що відповідач та третя особа визнають позовні вимоги (а.с.31-33, 81-86) і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Судовим розглядом встановлено, що згідно Акту від 10 січня 1974 року директор совхоза імені Суворова Юдін А.В. передав сім'ї переселенця в особі ОСОБА_2 у присутності голови міської ради Балтажи Л.І. на підставі переселенського квитка №082516 житловий будинок в задовільному стані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Згідно довідки ДП «ДГ ім. О.В.Суворова» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є.Таїрова» Кірчев Георгій Петрович повністю сплатив вартість наданого йому, як сім'ї переселенця суму вартості будинку 2100 рублів (а.с.11).
За даними звіту про оцінку майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальна вартість об'єкта оцінки становить 96256.00 гривень станом на 12.04.2025 року (а.с.12-18).
ОСОБА_2 мав намір зареєструвати право власності на зазначене домоволодіння, однак за життя не вчинив активні дії до офіційного оформлення свого права власності.
Відповідно до довідки за №34 від 01.07.2025 року за підписом арбітражного керуючого - ліквідатора ДП «ДГ «Ялпуг» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є.Таїрова» О.Дворніченка слідує, що згідно зі ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-ІV на виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук України № 10/03 від 25.05.2022 р. (Протокол № 10) «Про перейменування Державного підприємства «Дослідне господарство імені О.В.Суворова» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова», наказу Національної академії аграрних наук України від 03.04.2024 р. № 27 «Про затвердження Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова» та внесенням змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.04.2024 року затверджено нове найменування: Державне підприємство «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова» (а.с.88).
Також на ім'я позивача ОСОБА_1 за підписом арбітражного керуючого - ліквідатора ДП «ДГ «Ялпуг» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є.Таїрова» О.Дворніченка видано довідку 01.07.2025 року за №35, згідно якої остання проживає за адресою: АДРЕСА_1 та будинок, розташований за цією адресою: АДРЕСА_1 , не перебуває на балансі та не знаходиться на обліку Державного підприємства «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова (а.с.89).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.10.2024 року, актовий запис №605 (а.с.20).
Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10,11).
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 є:
- дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 13.11.2024 року, виданим Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.19);
- син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.01.1987 року, виданим Оксамитненською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису №01 (а.с.91);
- донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 : - свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 03.02.1989 року, виданим Оксамитненською сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису №03 (а.с.93); - свідоцтво про шлюб НОМЕР_5 виданим Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.03.2014 року на підставі актового запису №02 (а.с.92).
Згідно довідки Оксамитенського старостинського округу Болградської міської ради Одеської області за №76 від 02.04.2025 року (а.с.21) на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 окрім померлого були зареєстровані і проживали:
- дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
та онуки (діти доньки (а.с.21).
За наданими матеріалами КП «Болградське бюро технічної інвентаризації» на домоволодіння АДРЕСА_1 - право власності не зареєстровано (а.с.81).
За результатами вивчення копії спадкової справи №215/2024, заведеної 20.11.2024 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б. щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вбачається (а.с.34-47), що з заявами звернулися:
-20.11.2024 року син ОСОБА_3 , 13.12.1986 року про відмову від прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_2 (а.с.37);
-20.11.2024 року донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з заявою про відмову від прийняття спадщини (а.с.38);
-20.11.2024 року дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою про прийняття спадщини (а.с.39).
Разом з цим нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на ім'я спадкоємця ОСОБА_1 на спадкове майно до складу, якої входить житловий будинок за АДРЕСА_1 , так як за час життя спадкодавець не зареєстрував своє право власності, правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності спадкодавця відсутній, а тому спадкоємцю рекомендовано звернутися до суду (а.с.46).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).
Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Стаття 1258 ЦК України визначають положення щодо черговості спадкування за законом.
Так, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Щодо спадкування за законом, то згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
А відтак, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В силу перелічених вище норм матеріального права, а саме ст.ст.1217, 1218, 1221, 1258, 1261, 1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом першої черги вважається такою, що набула право на спадщину, що відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та якому належав житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно успадкувала вказане домоволодіння.
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).
Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.
При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.
Підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає позовні вимоги позивача цілком обґрунтованими, та приходить до висновку про їх задоволення у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293-294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області, третя особа на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство «Ялпуг» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виробництва імені В.Є. Таїрова» про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 17.07.2002 року, РНОКПП НОМЕР_7 право власності на домоволодіння з господарськими будівлями та дворовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В.Кодінцева