Березівський районний суд Одеської області
24.07.2025
Справа № 494/1510/25
Провадження № 2-н/494/162/25
24.07.2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» подало до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 .
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 року, визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.
Згідно матеріалів справи, місце надання послуг є: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки наданої 24.07.2025 року Березівською міською радою Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1, 2 ст.160 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Статтею 163 ЦПК України передбачені вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема відповідно до п. 5 ч. 2 ст.163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Також, відповідно до п.3 та п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як зазначено у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 14 від 23 грудня 2011 року "Про практику розгляду судами заяв у поряду наказного провадження", якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Проте, жодного доказу, окрім розрахунку заборгованості на обґрунтування вимог у заяві заявником не надано. Більш того, вказаний надрукований розрахунок не підтверджує доказ того, що боржником здійснено споживання саме такого об'єму газу, оскільки жодним чином не підтверджується та міститься лише підпис представника заявника.
Факт не надання показів лічильника у розрахунку, не може слугувати наявності заборгованості у такому розмірі без надання відповідних доказів спожитого газу.
Згідно п.п. 1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відтак, вищезазначена заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ч.3 ст.163 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.163, 165,166 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ та судового збору.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до положень ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Копію ухвали надіслати заявнику.
У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України ухвалу про відмову у видачі судового наказу може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.А. Римар.