Провадження №2/748/770/25
Єдиний унікальний № 748/1436/25
"24" липня 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Костюкової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Шкоди А.Ю. .
представника позивача - адвоката Новик М.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керівник Товариства з обмеженою відповідальністю ««Він Фінанс» - Романенко Михайло Едуардович, 05 травня 2025 року, в системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» заборгованості за кредитним договором №725356 від 22.03.2019 року та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовано позов тим, що 22 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №725356 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» надало відповідачу кредит у сумі 5250,00 грн., перерахувавши грошові кошти на рахунок відповідача безготівковим шляхом. Вказаний договір був укладений між сторонами в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». 12 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» ( ТОВ "Він Фінанс") було укладено договір факторингу № 1, на підставі якого з урахуванням укладеної 12.09.2019 року додаткової угоди № 25 відбулося відступлення права грошової вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №725356 від 22.03.2019 року. Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення грошових коштів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка повинна бути стягнена з відповідача, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
В установлений судом строк відповідач відзив на позов не подав. Разом з тим, відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначив, що, враховуючи, що строк кредитування - 30 днів, процентна ставка за користування кредитом складає 1,71% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, а тому заборгованість за процентами має складати 2693 грн. 25 коп.
У судове засідання представник позивача не з'явився , в прохальній частині позову міститься клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Представник позивача - адвокат Новик М.С. у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити його задоволенні з огляду на те, що у позивача відсутні правомочності на звернення до суду з даним позовом так як права вимоги до ОСОБА_1 він не набув, через те, що договір факторингу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено 12.04.2018 року, а кредитний договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» 22.03.2019 року , що свідчить про те, що на момент переходу прав вимоги до боржників самого зобов'язання ще не існувало. Вважає безпідставним нарахування відсотків поза межами строк дії договору, нарахування інфляційних втрат 3% річних, штрафів та пені в умовах воєнного стану не допускається, а відповідач має бути звільнений від відповідальності в цій частині заявленого позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).
Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
На підтвердження своїх вимог позивач надав такі докази.
Довідку Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» , в якій вказані дані позичальника ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , відомості щодо дати укладення договору 22.03.2019 року, номер договору 725356, надана сума кредиту 5250,00 грн, строк кредитування 30 днів , знижена процентна ставка 1,71%, стандартна процентна ставка 1,81%, дата переказу кредитних коштів 22.03.2019 року , одноразовий ідентифікатор А428890) Зазначена довідка підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та не містить підпису позивальника ОСОБА_1 ( а.с 12)
Довідку ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 10.02.2025 року за № 5543-ВП , з якої слідує, що між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» укладено угоду на переказ коштів № ВП-200417 від 20.04.2017 року та відповідно до взятих зобов'язань товариство успішно перерахувало кошти на картки клієнта в тому числі було здійснено переказ 22.03.2019 року на суму 5250 на маску картки НОМЕР_2 , код авторизації 116216, номер транзакції в системі 1734084 ( а.с 17-24)
Розрахунок заборгованості ( станом на дату відступлення прав вимоги) по кредитному договору 725356 від 22.03.2019 року , з якої вбачається заборгованість по кредитному договору на загальну суму 18637,50 грн, з яких 5250, 00 грн - сума боргу за кредитом, 10867,50 - за відсотками та 2520,00 грн - за пенею ( а.с 12 зворот)
Картку обліку Договору (розрахунку заборгованості) по кредитному договору №725356 від 22.03.2019, з якої вбачається нарахування відсотків за період з 22.03.2019 року по 09.12.2019 року ( а.с 26-27 зворот)
Договір № 771853 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 06.04.2019 року , що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 ( а.с 36 зворот. -37)
Паспорт споживчого кредиту з підписом ОСОБА_2 ( а.с 35-36)
Графік платежів до договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту ОСОБА_2 № 06.04.2019 ( а.с 38)
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Дослідивши надані докази по справі , суд констатує, що належними доказами , які надані позивачем до суду, для аргументації своєї позиції не підтверджено укладення договору кредиту 22 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за №725356, так як договір, який міститься в матеріалах справи був наданий відносно іншої особи ОСОБА_2 , а відповідно суд позбавлений можливості дослідити , яка саме процентна ставка була погоджена сторонами, строк на який укладався договір та інші його істотні умови.
Довідка , яка міститься на а.с 12 де визначені умови кредитування не містить підпису позивальника ,а тому суд не бере її до уваги, так як з неї не прослідковується досягнута згода між сторонами на оформлення договірних відносин та його істотних умов.
Також суду не надані докази перерахування кредиту саме відповідачу. З довідки ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 10.02.2025 року за № 5543-ВП , вбачається успішний переказ коштів в сумі 5250,00 грн на маску картки НОМЕР_2 , однак матеріали справи не містять даних про те, що картка НОМЕР_2 належить саме ОСОБА_1
12 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (клієнт) укладено договір факторингу № 1, за яким клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, в фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. ( а.с 31-33 зворот.)
12.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» укладено додатку угоду № 25 до договору факторингу № 1 від 12.04.2018 року ( а.с 25) та підписано реєстр прав вимог № 25 ,в якому серед інших боржників - значиться під № 1137 ОСОБА_1 , за яким обліковується заборгованість за кредитним договором на загальну суму 8085,00 грн ( а.с 44-45)
З дослідженого протоколу № 1706 загальних зборів учасників ТОВ "Фінансова компанія" "Довіра та Гарантія " від 25 липня 2024 року слідує, що найменування товариства було змінено на Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» ( а.с 43-43 зворот)
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов'язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №761/33403/17).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу)
Договір факторингу №1, укладений між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» 12.04.2018. Предмет Договору факторингу №1 від 12.04.2018 визначений у розділі 2. Згідно з п. 2.1 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу №1 право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
На час укладення 12.04.2018 договору факторингу №1 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» предмет правочину: право вимоги, яке виникне в майбутньому мало бути визначене, проте жодної визначеної вимоги у ТОВ «Авентус Україна» щодо ОСОБА_1 на момент укладення вказаного договору факторингу не існувало та сторони не могли передбачити, що 22.03.2019 року ТОВ «Авентус Україна» укладе договір про надання фінансового кредиту №725356 саме з відповідачем.
На час укладення договору факторингу №1 від 12.04.2018 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Авентус Україна» не індивідуалізовано належним чином предмет правочину, а інформація щодо ОСОБА_1 , як боржника, зазначена у реєстрі прав вимоги №25 від 12.09.2019.
Разом з тим, підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17).
Чинним законодавством не заборонено відступлення майбутніх вимог, однак наведене стосується майбутніх вимог лише за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Крім того, що відповідно до п. 8.2 Договору факторингу №1 строк його дії закінчився 31.12.2018, тобто до укладення 22.03.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №725356 Матеріали справи містять додаткову угоду № 25 до договору факторингу №1 та Реєстр прав вимоги №25 , які укладено 12.09.2019, тобто вже після закінчення строку дії Договору факторингу №1.
Жодних доказів на підтвердження продовження дії Договору факторингу №1 матеріали справи не містять. Таким чином, реєстр прав вимоги № 25, за яким відступлено право вимоги до ОСОБА_1 , укладено вже після закінчення строку дії Договору факторингу №1.
Враховуючи, що позивачем не доведено факт набуття ним права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №725356 від 22.03.2019 року , заявлений ним позов не може бути задоволений.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати залишити за позивачем
З урахуванням викладеного, керуючись ст.4,12,13,76-82,89,95,141,258,259,263-265,268,272-273,352,354,355 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Суддя Т.В.Костюкова