Справа № 739/1465/25
Провадження № 1-кс/739/428/25
22 липня 2025 року м. Новгород-Сіверський
Слідчий суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
начальника СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області - ОСОБА_3 ,
представника (захисника) свідка ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні, погоджене з прокурором Новгород-Сіверської окружної прокуратури клопотання про примусове відібрання біологічних зразків подане слідчим СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270320000275 від 02.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,-
Слідчий у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді із погодженим з прокурором клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків у свідка ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270320000275 від 02.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано що 01.07.2025 до ч/ч Новгород - Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення від диспетчера служби «103», про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 завдали ножового поранення.
КНП «Новгород - Сіверська ЦМЛ» надана довідка про те, що громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено діагноз: травма декількох внутрішньочеревних органів, поранення печінки, дванадцятипалої кишки, загальної жовчно протоки.
Під час здійснення досудового розслідування ОСОБА_4 не подав заяву про вчинення відносно нього кримінального правопорушення або заяву про залучення його до провадження як потерпілого, також не надав письмову згоду про визнання його потерпілим.
У зв'язку із зазначеним 14.07.2025 постановою слідчого на підставі п. 7 ст. 55 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород - Сіверський Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 залучено до провадження в якості свідка.
Під час допиту в якості свідка ОСОБА_4 , відмовився надавати покази щодо обставин отримання ним тілесних ушкоджень.
16.07.2025 року прокурором у кримінальному провадженні у відповідності до вимог ст. ст. 241, 245 КПК України винесена постанова про відібрання біологічних зразків у свідка ОСОБА_4 , з якою його було ознайомлено та запропоновано добровільно їх надати.
Свідок ОСОБА_4 відмовився добровільно надавати зразки крові для експертизи, про що було складено відповідний протокол.
В рамках кримінального провадження призначено проведення судової молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення генетичних ознак крові свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої неможливе без надання експерту зразків крові свідка ОСОБА_4 .
Призначення решти судово молекулярно - генетичних експертиз необхідних в рамках кримінального провадження, а саме таких як виявлення крові людини на речових доказах та порівняння її з генетичними ознаками крові свідка ОСОБА_4 , неможливе у зв'язку з відсутністю зразків крові свідка ОСОБА_4 для виділення генетичних ознак його крові в матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з чим в ході досудового розслідування виникла необхідність у примусовому відібранні біологічних зразків крові свідка ОСОБА_4 .
Начальник СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Адвокат в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, оскільки слідчим у кримінальному провадженні було порушено визначений законодавством порядок відібрання біологічних зразків та права свідка ОСОБА_4 , а також процесуальні документи не відповідають хронології подій. Також адвокат вказав на те, що представники СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області не можуть визначитися з порядком та способом відібрання біологічних зразків (крові). Через вказані обставини свідок, побоюючись за своє здоров'я, відмовився добровільно надавати зразки крові.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків:
у відповідності зі ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Як вбачається з клопотання слідчого, 14.07.2025 року відповідно до постанови слідчого на підставі п. 7 ст. 55 КПК України ОСОБА_4 визнано свідком у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270320000275 від 02.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України. Крім того, останній був допитаний того ж дня 14.07.2025 року та відмовився від давання показань в порядку ст. 63 Конституції України.
У відповідності з ч. 3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241КПК України. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166КПК України, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Таким чином, практика ЄСПЛ має вищу юридичну силу за норми КПК України.
У провадженні ЄСПЛ знаходилась справа «Яллох проти Німеччини». По цій справі Суд зазначає: «хоча право не свідчити проти себе в першу чергу стосується права обвинуваченого зберігати мовчання на допиті та не бути примушеним до давання показань, ЄСПЛ вже надавав цьому принципу більш широкого значення, що охоплює випадки, коли ішлося про передачу органам влади фактичних доказів. З огляду на це, заборона примушування до давання показань застосовується і до цієї справи». Далі Суд зазначає: «використання у справі заявника доказів, отриманих з метою примусового застосування засобів, які викликають рвотний рефлекс, порушило його право не свідчити проти себе і тому зробило розслідування повністю несправедливим». Таким чином, Суд встановив та у своєму рішенні закріпив порушення права обвинуваченого не свідчити проти себе.
Обставини справи «J.B. проти Швейцарії» свідчать про те, що податкові органи кілька разів притягали до відповідальності заявника, таким чином примушуючи його назвати джерело не задекларованого доходу інформація про який, в свою чергу, могла б свідчити про наявність в його діях складу злочину. Важливим є наступне твердження Суду в рішенні за цією справою, в якому він спростував посилання національного суду на можливість процесуального примусу в кримінальному процесі з подібною метою: «ці дані відрізняються від подібних даних, які, як відмітив Суд за справою Saunders, існують незалежно від зацікавленої особи та не отримуються за допомогою примусу та всупереч волі цієї особи».
Вказані рішення ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків в примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції та практиці ЄСПЛ. Так, відібрання біологічних зразків в особи може відбуватися з різною метою. При цьому докази, що отримуються внаслідок проведення експертизи цих зразків, не мають вирішального значення для обвинувачення особи.
Коли ж біологічні зразки в особи вилучаються з метою встановлення причетності її до вчинення злочину, примусове їх надання суперечитиме положенням ст. 6 Конвенції. Право не свідчити проти себе має будь-яка особа, отже не можуть бути вилучені біологічні зразки у свідка з метою спростування його показань і, таким чином, обвинувачення в наданні завідомо неправдивих показань. Головне правило, яке доцільно виводити з наведених рішень ЄСПЛ, є таким: біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.
Однак, крім того, на момент розгляду клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, слідчий суддя з огляду на практику ЄСПЛ зобов'язаний переконатись, що така маніпуляція буде безпечною для життя та здоров'я особи. На це наголошено і в рішенні ЄСПЛ у справі «Яллог проти Німеччини», в якому зазначається про необхідність проведення медичного обстеження до моменту примусового відібрання зразків для проведення експертизи.
Згідно доданих до клопотання матеріалів, медичне обстеження ОСОБА_4 не проводилося, стан його здоров'я належним чином не встановлений.
Також, під час розгляду клопотання встановлено, що 14.07.2025 року слідчим, у відповідності до вимог ст. ст. 241, 245 КПК України, винесена постанова про освідування особи відносно свідка ОСОБА_4 . Також, 16.07.2025 року прокурором, у відповідності до вимог ст. ст. 241, 245 КПК України, винесена постанова про відібрання біологічних зразків у свідка ОСОБА_4 .. Разом з тим до вказаних постанов слідчого та прокурора додано протокол освідування особи від 16 липня 2025 року у проміжку часу з 16:35 год. до 16:48 год. та протокол відібрання біологічних зразків з 18:21 год. до 18:37 год., з якими свідка ОСОБА_4 було ознайомлено та запропоновано добровільно надати зразки крові. Однак відповідно до змісту вказаних протоколів не можливо визначитися яким саме чином пропонувалося свідку ОСОБА_4 добровільно надавати зразки крові, хто саме пропонував та повинен був відбирати вказані зразки, оскільки отримання біологічних зразків крові потребує порушення анатомічної цілісності тканин організму.
Разом з тим, частиною 1 статті 245 КПК України визначено, що у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Відповідно до частини 3 ст. 245 КПК України відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки, слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відібрання біологічних зразків примусово.
Системний аналіз змісту статті 245 КПК України свідчить, що підставою для примусового відібрання біологічних та інших зразків є призначення в рамках кримінального провадження відповідної судової експертизи.
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п.18 ч.1 ст.3 КПК України).
Так матеріали клопотання містять постанову слідчого у кримінальному провадженні про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення генетичних ознак крові свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датовану 17 липня 2025 року. Отже, на момент складання двох протоколів про освідування особи та відібрання біологічних зразків від 16 липня 2025 року судово молекулярно-генетичної експертизи у кримінальному провадженні призначено не було. Тобто доказів факту відмови свідка від надання біологічних зразків для проведення експертизи стороні кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи та з клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків слідчому судді не надано.
Також, необхідно передбачити можливість здійснення примусового відібрання біологічних зразків, які потребують порушення анатомічної цілісності тканин організму за умови отримання попереднього висновку лікаря про можливість здійснення примусового відбору зразків, або проведення судово-медичної експертизи. Виключно за таких умов, отримання біологічних зразків, що потребує порушення анатомічної цілісності тканин організму чи різного роду медичних маніпуляцій може бути визнано виправданим в розумінні практики ЄСПЛ. Наявність цих фактів слідчий суддя зобов'язаний перевірити при розгляді клопотання про примусове відібрання зразків. Слідчим в обґрунтування свого клопотання зазначено, що звернення до слідчого судді з таким клопотання обумовлено тим, що відібрати біологічні зразки у свідка іншими способами неможливо, при цьому не вказано якими саме іншими способами. При розгляді клопотання слідчий також не зміг визначитися, а слідчий суддя з'ясувати, чи здійснювала сторона кримінального провадження заходи з метою отримання біологічних зразків у інший спосіб, наприклад, шляхом вилучення аналізів, які були здані особою добровільно під час перебування в медичному закладі та проведення хірургічного втручання, тощо. Адже, примусове відібрання зразків є виправданим за умови неможливості отримати їх у інший спосіб. Тим більше відповідно до поданої 17 липня 2025 року в суд заяви ОСОБА_4 станом на 17.07.2025 року свідок перебував на лікуванні в хірургічному відділенні Новгород-Сіверської міської лікарні.
Таким чином слідчий суддя вважає, що органами досудового розслідування не вичерпано всіх дій для отримання необхідних їм біологічних зразків ОСОБА_4 ..
За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості оцінити потреби досудового розслідування з урахуванням балансу інтересів сторін кримінального провадження та приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого про примусове відібрання біологічних зразків у свідка.
Керуючись статтями 160-166, 241, 245, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 про примусове відібрання біологічних зразків - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено о 14 год. 15 хв. 24 липня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1