іменем України
(заочне)
23 липня 2025 року
Справа №451/814/25
Провадження № 2/451/301/25
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого судді Семенишин О.З.
секретар судового засідання Федорук І.Б.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу №451/814/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що проживали із спадкодавцем на день його смерті,
Стислий виклад позиції учасників процесу
19 травня 2025 року адвокат Мулявка Олег Васильович звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_2 з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що проживали із спадкодавцем на день його смерті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Увин Радехівського району (після адміністративної реформи - Шептицького району) Львівської області помер батько позивача ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадкова маса, а оскільки заповіт спадкодавцем не складався, відтак мало місце спадкування майна померлого за законом. У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшов будинок АДРЕСА_1 , право власності на який належить ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 від 07.11.2006, виданим відповідно до рішення виконкому Увинської сільської ради № 4 від 10.10.2006. Окрім цього, у склад спадкового майна, увійшли земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,8500 га, що розташовані на території с. Увин Радехівського району та зазначені в Державному акті на право приватної власності на землю, серії ЛВ №2047, що виданий 14 грудня 1999 року на ім'я ОСОБА_5 . Згідно відомостей, викладених у довідці Увинської сільської ради № 76 від 14 липня 2016 року (копія довідки додається), ОСОБА_5 до дня смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 , за вказаною адресою також були зареєстровані: дружина - ОСОБА_6 , дочка - ОСОБА_3 , внучка - ОСОБА_7 , внучка - ОСОБА_8 , дочка - ОСОБА_4 , внук - ОСОБА_9 , внук - ОСОБА_10 та внучка - ОСОБА_11 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Увин Шептицького району Львівської області померла і моя мати - ОСОБА_6 . За життя моя мама - ОСОБА_5 склала заповідальне розпорядження, відповідно до якого усі свої майнові та немайнові права заповіла мені. Звернувшись із відповідною заявою я успадкував належне на той час мамі майно (спадкова справа № 23/2023), що посвідчується відомостями, викладеними у свідоцтвах про право на спадщину за заповітом, копії яких додаються. Проте, залишилися неуспадкованими частина будинку АДРЕСА_1 та земельних ділянок, оскільки на день смерті із спадкодавцем були зареєстровані, окрім ОСОБА_6 також і їхні дочки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Наголошує, що відповідно до відомостей, викладених у довідці Увинської сільської ради № 189 від 18 листопада 2016 року (копія довідки додається), ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстровані в АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою не проживають. Зауважує, що на день смерті ОСОБА_5 вищевказані особи хоч і були зареєстровані за тією ж адресою, що й останній, проте, фактично не проживали за місцем відкриття спадщини з 2005 року, а на даний час ОСОБА_4 перебуває на території російської федерації та місце перебування останньої не відоме, а отже відсутній дані її постійного проживання разом із спадкодавцем на момент смерті останнього. Окрім цього, хоч ОСОБА_3 і зареєстрована по АДРЕСА_1 , проте, з 2003 року за вказаною адресою не проживає, так як змінила місце проживання та переїхала в с. Руденко Шептицького району Львівської області, де проживає і на даний час. Під час звернення із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на решту майна приватним нотаріусом мені було відмовлено у вчинені нотаріальних дій, оскільки на момент смерті спадкодавця із ним були зареєстровані дві дочки (відповідачі у справі). З огляду на вищезазначене позивач не може реалізувати свої майнові права як спадкоємець у позасудовому порядку, а тому змушений звернутися з цим позовом до суду (а.с.3-6).
Представник позивача ОСОБА_1 подав клопотання про проведення підготовчого судового засідання у його відсутності, просив виключити із позовних вимог вимогу « а відтак прийняли спадщину» (а.с.129).
Заяви та клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі
Своєю ухвалою від 21 травня 2025 року суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання, а також постановив витребувати у Львівського державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію спадкової справи №292 за 1999 рік, відкриту у Радехівській державній нотаріальній конторі Львівської області після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.1-2).
30 травня 2025 року до суду поступила належним чином засвідчена копія спадкової справи №23/2023, заведена після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.63).
Суд своєю ухвалою від 3 липня 2025 року закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.130-131).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, проте подала суду клопотання, у якій просила суд розгляд справи проводити без її участі, крім того зазначила, що позовні вимоги визнає та стверджує, що ані вона, ані ОСОБА_4 не проживали із батьком ОСОБА_13 по АДРЕСА_1 на день його смерті, хоча там і були зареєстровані. Також стверджує, що на спадкове майно після смерті батька та матері не претендувала, заяви про прийняття спадщини не подавала (а.с.120).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалася відповідач ОСОБА_3 .
За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання відповідачем ОСОБА_3 позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Разом із тим, відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення рекомендованих повідомлень та оголошення на офіційному веб-сайті Радехівського районного суду Львівської області (а.с.127-128, 135-136).
Таким чином, судом вживалися усі належні та можливі заходи для повідомлення ОСОБА_4 про місце, дату та час розгляду справи та відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, чого не заперечив представник позивача.
Свідок ОСОБА_14 суду показала, що на час відкриття спадщини ОСОБА_4 не проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 з 2005 року поїхала в Крим, де купила житло, та до цього часу не приїжджала, зокрема, і на похорон батька.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що у 2005 році ОСОБА_4 не проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 . Вона з 2005 року поїхала в Крим, де купила житло, та до цього часу не поверталася. На похорон батька не приїжджала.
Установлені судом фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Увин Радехівського району (після адміністративної реформи - Шептицького району) Львівської області помер батько сторін ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 від 14.11.2008 (а.с.22).
Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадкова маса, а оскільки заповіт спадкодавцем не складався, відтак мало місце спадкування майна померлого за законом.
У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшов будинок АДРЕСА_1 , право власності на який належить ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 від 07.11.2006, виданим відповідно до рішення виконкому Увинської сільської ради № 4 від 10.10.2006 (а.с.37-44).
Окрім цього, у склад спадкового майна, увійшли земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,8500 га, що розташовані на території с. Увин Радехівського району та зазначені в Державному акті на право приватної власності на землю, серії ЛВ №2047, що виданий 14 грудня 1999 року на ім'я ОСОБА_5 (а.с.36).
Згідно відомостей, викладених у довідці Увинської сільської ради № 76 від 14 липня 2016 року (а.с.25), ОСОБА_5 до дня смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 , за вказаною адресою також були зареєстровані: дружина - ОСОБА_6 , дочка - ОСОБА_3 , внучка - ОСОБА_7 , внучка - ОСОБА_8 , дочка - ОСОБА_4 , внук - ОСОБА_9 , внук - ОСОБА_10 та внучка - ОСОБА_11 (а.с.25).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. У вин Шептицького району Львівської області померла мати сторін - ОСОБА_6 (копія Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_3 , а.с.24).
За життя ОСОБА_5 склала заповідальне розпорядження, відповідно до якого усі свої майнові та немайнові права заповіла позивачу ОСОБА_2 . Звернувшись із відповідною заявою, він успадкував належне на той час мамі майно (спадкова справа № 23/2023), що посвідчується відомостями, викладеними у свідоцтвах про право на спадщину за заповітом (а.с.29-35) та матеріали спадкової справи №23/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с.65-117).
Проте, залишилися неуспадкованими частина будинку АДРЕСА_1 та земельних ділянок, оскільки на день смерті із спадкодавцем були зареєстровані, окрім ОСОБА_6 також і їхні дочки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до відомостей, викладених у довідці Увинської сільської ради № 189 від 18 листопада 2016 року (а.с.28), ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстровані в АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою не проживають.
ОСОБА_3 була зареєстрована по АДРЕСА_1 , проте, з 2003 року за вказаною адресою не проживає, так як змінила місце проживання та переїхала в с. Руденко Шептицького району Львівської області, де проживає і зареєстрована на даний час (а.с.20).
Отже, на день смерті ОСОБА_5 відповідачі хоч і були зареєстровані за тією ж адресою, що й спадкодавець, проте, фактично не проживали за місцем відкриття спадщини з 2005 року.
Під час звернення із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на решту майна приватним нотаріусом було відмовлено позивачу у вчинені нотаріальних дій (а.с.55), оскільки на момент смерті спадкодавця із ним були зареєстровані дві дочки (відповідачі у справі), а сестри позивача.
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Позиція суду
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Вислухавши пояснення представника позивача, покази свідків, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Норми права, які застосував суд, та мотивована оцінка наведених сторонами аргументів
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує норми Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) та Цивільного кодексу України (ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів і відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
На підставі ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин і цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.
У контексті вимог статей 1216 та 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У розумінні вимог статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Із обставин наведених вище, зокрема відомостей викладених у матеріалах спадкової справи № 23/2023 (а.с.63-118) та постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 22/02-31 від 07.02.2025 (а.с.55), показів свідків у судовому засіданні безапеляційними обставинами є набуття позивачем ОСОБА_2 статусу спадкоємця майна ОСОБА_6 у встановленому законом порядку.
Відповідачі, не проживали разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, та протягом достатньо тривалого часу, заяву про прийняття спадщини не подали, тому не можуть вважатися особами, які прийняли спадщину.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги сторони позивача є законними та обґрунтованими і, відповідно такі потрібно задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею судові витрати.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 76-78, 81, 82, 89, 141, 211, 229, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України; на підставі ст. 16, 1216, 1217, 1218, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України; суд
задовольнити позов ОСОБА_2 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 такими, що не проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Радехівського районного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони та інші учасники у справі
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Мулявка Олег Васильович, адреса: вулиця Лесі Українки, 3, місто Радехів, Шептицький район, Львівська область, 80200.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлене 23 липня 2025 року.