іменем України
23 липня 2025 рокуСправа №451/1083/24
Провадження № 3/451/4/25
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Семенишин О.З., при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого на АДРЕСА_1 , не є особою з інвалідністю,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
із Протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №917755 від 07.08.2024, видно, що ОСОБА_1 , 07.08.2024 о 15 год 23 хв на вулиці Л. Українки у селі Радванці Червоноградського району Львівської області керував мотоциклом «SPARK SP 125», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, особа від керування відсторонена, у зв'язку з чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Процесуальні дії у справі
12.08.2024 автоматизованою системою документообігу суду Д-3 судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи №451/1083/24 для розгляду.
Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив долучити до справи №451/1083/24 довідку КНП «Радехівська ЦРЛ» (а.с.58-60).
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ч. 1 ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даними статтями у судовому засіданні не є обов'язковою, тому суддя дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 .
Докази, подані особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення
На підтвердження винності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду подано: Протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД №917755 від 07.08.2024 (а.с.1); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.08.2024 (а.с.4); довідки ВП №1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області від 07.08.2024 (а.с.5,6); копія постанови про накладення адміністративного стягнення, серії ББА №595624 від 07.08.2024 (а.с.7); диск з відеозаписом (а.с.2).
Правова кваліфікація статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оцінка суду доказів та норми права, які суд застосував
Суддя, оцінивши заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП України особа несе відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи дотримання поліцейськими процедури проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, суд враховує вимоги статті 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з п. 3.7, 3.12, 3.13 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою регламентований порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведення лабораторних досліджень на визначення на наркотичного засобу або психотропних речовин у медичному закладі є обов'язкове. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкіряного покриву обличчя і рук. Якщо в обстежуваної особи неможливо взяти названі зразки, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров.
Розділом Х наказу МВС України №1395 від 07.11.2015 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.
Із довідки КНП «Радехівська ЦРЛ» №191 від 07.08.2024 видно, що 07.08.2024 о 16 год 30 хв в громадянина ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння виявлено не було (а.с.60).
Аналізуючи представлені суду докази, підстав вважати, що ОСОБА_1 діяв умисно, намагаючись уникнути адміністративної відповідальності, у суду немає.
Наявні матеріали справи не містять належних та достатніх даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчиняв дії спрямовані на ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посадовими особами, які складали протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не надано суду переконливих доказів винуватості особи у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Суд зазначає, що Протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД №917755 від 07.08.2024, стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, сам по собі, не є достатнім доказом вини останнього у вчиненні цього правопорушення. Інших належних та допустимих доказів, які б узгоджувалися з ним, суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків..., а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 9 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), "Карелін проти Росії" (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання потрібно вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Висновки суду
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить до висновку, що в ході розгляду справи не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому даний протокол, у сукупності з іншими матеріалами, не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі, тому суд вважає, що в його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Радехівський районний суд Львівської області.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
СуддяСеменишин О. З.