Справа № 442/147/25
Провадження № 1-кп/442/127/2025
24 липня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №12024141110001198 від 25.11.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Трускавець Львівської області, громадянина України, українця, працюючого підсобним працівником у ФОП ОСОБА_4 , розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.04.2024 за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі статті-графи II розкладу хвороб, графи 1-10 ТДВ Б визнаний придатним до військової служби, про що складено довідку військово-лікарської комісії № 90 від 29.04.2024.
ОСОБА_3 , являючись військовозобов'язаним, відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визнаний придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 підлягав призову на військову службу за мобілізацією, будучи 29 квітня 2024 року у встановленому законом порядку повідомлений про час, дату та місце прибуття для відправки до військової частини, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України (Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону), ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, умисно не прибув на 09 год 00 хв 30 квітня 2024 року до призовного пункту (дільниці) ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації та умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Продовжуючи свій єдиний умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_3 , являючись військовозобов'язаним, відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визнаний придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 підлягав призову на військову службу за мобілізацією, будучи 21 вересня 2024 року у встановленому законом порядку повідомлений про час, дату та місце прибуття для відправки до військової частини, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України (Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону), ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, умисно не прибув на 09 год 00 хв 23 вересня 2024 року до призовного пункту (дільниці) ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації та умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав. Проте, у подальшому суду пояснив, що під час проходження військово-лікарської комісії він вказував на наявність у нього проблем зі здоров'ям, але ніхто на це не відреагував. Тому, будучи визнаний придатним до військової служби, він звернувся до сімейного лікаря. Попередньо він зателефонував на призовний пункт та повідомив, що не з'явиться 30 квітня, оскільки піде до лікаря. А у вересні йому слідча сказала, що його не можуть відправити до військової частини у зв'язку з проведенням досудового розслідування, тому він і не пішов 23.09.2024 до призовного пункту. Додатково зазначив, що років 5 - 6 назад він падав, внаслідок чого мав проблеми з хребтом, лікувався амбулаторно. Сімейний лікар виписала йому направлення до травматолога, запис - на 24.05.2024. На лікування після обстеження його не скеровували, оперативного втручання не потрібно було, він лікувався вдома. Рішення ВЛК не оскаржував, оскільки з висновками тих лікарів, які його оглядали, погоджується. Однак, на його думку, якби на комісії його оглянули інші лікарі, то можливо визнали б його непридатним до військової служби.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена зібраними та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що у квітні 2024 року він перебував на посаді голови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 і в його обов'язки входило: організація роботи ВЛК, завірення рішень ВЛК та інше. Щодо процедури проходження військово-лікарської комісії зазначив, що військовозобов'язаний з'являється на ВЛК зі скеруванням (направленням), де йому видають Додаток 13 (картку обстеження), медсестра реєструє його в електронній системі і він зобов'язаний повідомити та надати усі документи, що стосується стану його здоров'я; після цього військовозобов'язаний проходить медичний огляд у лікарів (лор, хірург, окуліст, невролог, психіатр, терапевт). Кожному спеціалісту особа озвучує свої скарги, якщо такі є, у зв'язку з чим лікар може скерувати на додаткове обстеження. У разі, якщо пацієнт надає якісь медичні документи, з таких робляться копії і підшиваються до картки обстеження. Лікар перевіряє чи скарги суттєві, чи зареєстрований військовозобов'язаний в електронній системі, де відображаються його звернення до інших спеціалістів. Кожен лікар в акті обстеження зазначає своє рішення (проставляє статтю у випадку хвороби). Особа може мати багато захворювань, які підпадають під придатність, але до уваги береться найважча, внаслідок якої також особа може бути визнана непридатною до військової служби. На заключення оглядає терапевт, після чого документи надаються секретарю, який вносить результати обстеження в протокол, тоді комісією приймається рішення, з яким ознайомлюють військовозобов'язаного і видають йому під підпис довідку про проходження ВЛК. Звертає увагу, що якби обвинувачений попередньо звертався зі скаргами до відповідного лікаря, то його дані та відомості про хворобу були б відображені в електронній системі, якою користуються медики. У такому випадку при проходженні ВЛК лікарі б встановили наявність проблем зі здоров'ям у військовозобов'язаного. Якщо скеровують особу на додаткові обстеження, такі можуть тривати до 10 днів. При проходженні ВЛК існують ще обов'язкові обстеження, такі як відбір аналізів, флюрографія.
Доповнив, що особа, яка пройшла ВЛК, може оскаржити рішення комісії або звернутися до комісара з відповідною заявою, або в обласну ВЛК. Якщо, наприклад, військовозобов'язаний після прийняття рішення ВЛК про його придатність до військової служби отримав медичний документ про хворобу, він може звернутися з відповідною заявою до комісара який скеровує його на повторне проходження ВЛК. Якщо на комісію привозять працівники ТЦК, то особа все одно може відмовитися проходити медичний огляд і такий примусово не проводиться. Але в такому випадку особі виписують штраф і вручають повістку на інший день.
Також свідок вказав, що на його прохання підняли з архіву картку обстеження ОСОБА_3 , де зазначається, що останній розписався про те, що ознайомлений з постановою ВЛК 29.04.2024, на основі якої йому видали довідку про придатність до військової служби, про що він розписався у журналі видачі документів. Крім того, ОСОБА_3 розписався у графі картки, де зазначається про обов'язок військовозобов'язаного надати усі документи щодо стану свого здоров'я. Свідок ствердив, що згідно з відомостями, які містяться у картці обстеження (додатку 13) на ОСОБА_3 , останній пройшов огляд стоматолога, психіатра, дерматолога, лора, окуліста, невролога, хірурга, терапевта. І лише окуліст скеровував його на додаткове обстеження. При цьому, ОСОБА_3 лише на наступний день відвідав поліклініку за скеруванням лора, а тому мав можливість самостійно звернутися у разі необхідності і до інших лікарів. Однак, ні в електронній системі не було відомостей щодо його стану здоров'я, ні будь-яких документів, які б свідчили про певні хвороби, ні самостійно ОСОБА_3 не звернувся додатково до лікаря, хоча мав таку змогу і заявляє про те, що має проблеми з хребтом. Вважає, що проходження медичного огляду ОСОБА_3 , з метою встановлення його придатності до військової служби, відбулося з дотриманням встановлених вимог, за результатами якого прийнято відповідне рішення ВЛК, з яким обвинувачений був ознайомлений та не оскаржував його.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 доводиться їй рідним сином, з яким вона разом проживає. Їй відомо, що він не з'явився по повістці 30.04.2024 до призовного пункту, оскільки був хворий. Вона особисто дзвонила на ВЛК і повідомляла, що її син хворий. А на наступний день вона подзвонила до сімейного лікаря та записала сина на прийом. У нього весь час були скарги на стан здоров'я; він лікувався, ходив до лікаря, робив УЗД, обстежувався; в лікарні не лежав, весь час лікувався вдома. Їй не відомо чому він не з'явився до призовного пункту у вересні. До того часу, як проходив ВЛК, він нікуди не звертався за медичною допомогою; можливо нічого й не турбувало його.
Також вина обвинуваченого повністю підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- письмовим повідомленням тво.начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_9 від 09.09.2024 за №9786, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- довідкою військово-лікарської комісії №90 від 29.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з якою ОСОБА_3 придатний до військової служби;
- розпискою № НОМЕР_1 , яка засвідчує, що повістку на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призов на військову службу під час мобілізації та відправку до військової частини на 09.00 год 30 квітня 2024 року одержав 29.04.2024. У разі неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 без поважних причин попереджений про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 336 КК України;
- розпискою до повістки №047441 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про виклик з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження служби на 23.09.2024 о 09.00 год до ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження служби, згідно з якою повістку одержав о 16.00 год 21.09.2024;
- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 279 від 30.04.2024, з якого вбачається зокрема, що наказано призвати на військову службу в Збройні Сили України у військові частини військовозобов'язаних запасу згідно додатку 1. Відправку команд у військові частини здійснити 30 квітня 2024 року з призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_4 по маршруту слідування (додаток 1). Згідно з додатком 1, у списку військовозобов'язаних під номером 6 зазначений солдат ОСОБА_3 ;
- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 590 від 23.09.2024, з якого вбачається зокрема, що наказано призвати на військову службу в Збройні Сили України у військові частини військовозобов'язаних запасу згідно додатку 1. Відправку команд у військові частини здійснити 23 вересня 2024 року з призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_4 по маршруту слідування (додаток 1, додаток 2). Згідно з додатком 1, у списку військовозобов'язаних відсутній ОСОБА_3 , оскільки такий не з'явився до призовного пункту, що підтверджується рапортом старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 від 31.12.2024;
- карткою обстеження та медичного огляду (додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що 28.04.2025 та 29.04.2025 обвинувачений проходив обстеження у лікарів: терапевт, невропатолог, офтальмолог, ЛОР, дерматовенеролог, психіатр, стоматолог, а також хірург, яким проставлено діагноз «здоровий». У графі 12 «Діагноз та постанова ВЛК»: здоровий; на підставі статті - графи ІІ розкладу хвороб - придатний до військової служби. Крім того, на зворотній стороні картки (внизу) міститься рукописний текст «З постановою ВЛК ознайомлений» та проставлений підпис;
- викопіюванням з журналу, яким підтверджується отримання ОСОБА_3 довідки військово-лікарської комісії за результатами проходження медичного огляду, де під номером 911 зазначається прізвище, ім'я, по батькові обвинуваченого, дата його народження та придатність до військової служби, а також міститься підпис останнього, чого не заперечив обвинувачений у судовому засіданні;
- листами КНП "Дрогобицька міська лікарня №1" Дрогобицької міської ради від 19.12.2024 за №2575 та від 15.10.2024 за №2173, згідно з якими у період з 29.04.2024 по 05.05.2024 та з 21.09.2024 по 25.09.2024 ОСОБА_3 за медичною допомогою не звертався, а також на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні не знаходився;
- листом КНП "Дрогобицька міська поліклініка" Дрогобицької міської ради від 24.07.2024 за №1217, відповідно до якого ОСОБА_3 29.04.2024 був на прийомі у лікаря - офтальмолога ОСОБА_11 з приводу обстеження зору (медичний огляд); більше звернень за вказаний період до лікарів не було;
- листами КНП "Дрогобицька районна поліклініка" Дрогобицької міської ради від 17.12.2024 за №647 та від 30.12.2024 за №672, відповідно до якого ОСОБА_3 в період часу з 29.04.2024 по 05.05.2024 та з 21.09.2024 по 24.09.2024 за медичною допомогою до лікарів не звертався;
- листами КНП «Трускавецька міська лікарня» Трускавецької міської ради від 15.08.2024 за №987/02 та від 11.10.2024 за №1242/02, відповідно до яких ОСОБА_3 в період з 29.04.2024 по 05.05.2024 та з 21.09.2024 по 25.09.2024 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні не перебував;
- листом КНП «Стрийської міської ради «Територіальне медичне об'єднання «Стрийська міська об'єднана лікарня» від 20.11.2024 за №474, з якого видно, що ОСОБА_3 в період з 29.04.2024 по час виготовлення повідомлення за медичною допомогою не звертався;
- листом Департаменту охорони здоров'я ЛОДА від 21.11.2024 за №22-4470/0/2-24, з якого вбачається, що ОСОБА_3 з 28.04.2024 по 29.04.2024 проходив обстеження призовників під час набору на військову службу в КНП «Дрогобицька міська поліклініка» ДМР; також звертався за медичною допомогою до лікарів у КНП «Трускавецька міська лікарня»: 03.05.2024, 06.05.204, 24.05.2024;
- даними з інтернет-сайту «Alarmmap.online», де зафіксовані відомості про всі повітряні тривоги на території Львівської області, з яких встановлено, що станом на 30.04.2024 та 23.09.2024 у Львівській області повітряні тривоги не оголошувались.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України, і такі зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України. Жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у кримінальному процесуальному кодексі України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу, громадяни (крім тих, які проходять службу у військовому резерві) зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих ними документах.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Злочин є закінченим з моменту неявки військовозобов'язаного до такого місця.
Відповідно до п. 69 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого Постановою КМУ від 21 березня 2002 р. N 352, відповідно до результатів медичного огляду призовника, його особистих якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім'ї районна (міська) призовна комісія виносить одне з рішень про: придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його у військову частину.
Відповідно до п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 N 40, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Судом установлено, що 29.04.2024 ОСОБА_3 пройшов ВЛК та визнаний придатним до військової служби, однак, на 09.00 год 30.04.2024 та на 09.00 год 23.09.2024 за повісткою з наказом з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 у час, вказаний у повістках, не з'явився, про причини неявки не повідомляв.
Як стверджує обвинувачений, у вказані у повістках час та дні він не з'явився у зв'язку з незадовільним станом здоров'я.
Проте, суд вважає доводи обвинуваченого безпідставними і такими, що не підтверджуються належними та достатніми доказами, оскільки під час обстеження та медичного огляду військово-лікарською комісією він не надав жодних медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоров'я; на додаткове обстеження він був скерований лише лікарем - офтальмологом; перебуваючи на додатковому огляді в міській поліклініці 29.04.2024, ОСОБА_3 також не звертався до будь-яких інших спеціалістів за медичною допомогою, як і не звертався за такою допомогою ні 30.04.2024, ні 23.09.2024. Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав на проблеми з хребтом, оскільки ще років 5 - 6 тому він падав, проте, у картці обстеження та медичного огляду міститься діагноз «здоровий», зазначений зокрема хірургом і терапевтом. При цьому, відсутня будь-яка медична документація на підтвердження протилежного.
Обвинувачений ОСОБА_3 з часу ознайомлення з постановою ВЛК та отримання довідки ВЛК (підтверджується письмовими доказами у справі) не вчинив жодних дій щодо оскарження рішення комісії, не звертався до комісара чи в обласну ВЛК з відповідною заявою з метою скерування його на повторне проходження ВЛК, на що також звертав увагу у своїх показаннях свідок ОСОБА_7 , який на час проходження обвинуваченим ВЛК перебував на посаді голови комісії.
Таким чином, ОСОБА_3 , будучи обізнаним та маючи об'єктивну можливість прибути за повісткою у визначений час, тобто на 09.00 год 30.04.2024 та на 09.00 год 23.09.2024, до призовного пункту (дільниці) до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправлення на проходження військової служби за мобілізацією не прибув, чим ухилився від призову на військову службу за мобілізацією.
Відтак, діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , що виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, суд вважає доведеними і такі містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності обвинуваченого у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.
При призначенні обвинуваченому покарання суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
Обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , - відсутні.
При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів; обставини та характер його вчинення; той факт, що на території України введений воєнний стан, у зв'язку з чим дана категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс; особу винного, який згідно ст.89 КК України вважається раніше несудимим, позитивно характеризується за місцем праці та за місцем проживання, під динамічним спостереженням у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Враховуючи вищенаведене та думку прокурора, який просив застосувати покарання у виді позбавлення волі, зважаючи на посткримінальну поведінку обвинуваченого, який лише намагався пом'якшити кримінальну відповідальність, посилаючись у своїх поясненнях на незадовільний стан здоров'я, не заперечуючи своєї неявки до призовного пункту двічі, при цьому, як встановлено в судовому засіданні, без поважних на це причин, а тому суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливе лише при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні судом не застосовувався і клопотання щодо застосування такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, суд доходить висновку про відсутність підстав для вирішення цього питання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не вживались.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_3 на виконання вироку суду.
Речові докази:
- довідку військово-лікарської комісії №90, розписки про отримання повісток - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1