1Справа № 335/4946/25 2/335/2395/2025
16 липня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Духняк К.О., представника позивача адвоката Сідельникової О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Тетяна Юріївна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, -
26.05.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт родинних відносин встановивши, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідною племінницею ОСОБА_1 , та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У позові зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 . За життя вона не була одружена, дітей не мала, батьки померли задовго до її смерті. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 її двоюрідний дядько - ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. з заявою про прийняття спадщини, оскільки інші спадкоємці відсутні. В листі № 70/02-14 від 31.01.2025 позивачу було роз'яснено про оформлення спадщини та у зв'язку з відсутністю повного пакету документів для встановлення факту родинних відносин рекомендовано звернутись до суду.
Зазначено, що ОСОБА_2 (спадкодавиця) народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в родині ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_2 (спадкодавиці) - ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в родині ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Рідна бабуся ОСОБА_2 (спадкодавиці) - ОСОБА_8 - мала рідного брата ОСОБА_9 . Обидва були уродженцями Курської області російської федерації та після завершення Другої світової війни, у зв'язку з відповідними життєвими обставинами, здійснили переселення на територію України, обравши місцем свого постійного проживання село Балки, що в Запорізькій області та наразі перебуває в тимчасовій окупації. Внаслідок воєнних подій та повоєнного періоду, значна частина документів, що підтверджує походження та родинні зв'язки між рідними братом та сестрою ОСОБА_9 та ОСОБА_6 була втрачена. З огляду на те, що зазначені особи не були уродженцями України, наразі відсутня можливість відновлення втрачених документів, які могли б підтвердити наявність родинних зв'язків між ними. Батьки та бабуся з дідусем спадкодавиці померли. Згодом ОСОБА_9 одружився з ОСОБА_10 та в шлюбі в них народилися: ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_12 та ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 (спадкоємець). Рідні брат та сестра спадкоємця - ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 . Його батьки, а саме батько ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , а мати ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .
З вищевикладеного вбачається, що на момент смерті у ОСОБА_2 наявний спадкоємець п'ятої черги, її двоюрідний дядько ОСОБА_1 , спадкоємців інших черг немає, інших осіб які б звертались за прийняттям спадщини не має.
У зв'язку з тим, що документи, які підтверджують родинні зв'язки, було складено в період Другої світової війни, значна їх частина не збереглася. З огляду на історичні обставини, а також місце народження більшості родичів - Курська область російської федерації, - ці документи не підлягають відновленню у встановленому порядку. Крім того, родина після Другої світової війни поступово переїхала до села Балки, Василівського району, Запорізької області, яке наразі перебуває в умовах тимчасової окупації, що також унеможливлює доступ до частини документів і стала додатковою причиною їх втрати.
Позивач звертався до адвоката з метою отримання правничої допомоги, у зв'язку з чим адвокатом було направлено численні адвокатські запити до відповідних органів та установ. Проте через те, що майже всі родичі є уродженцями Курської області рф, відповіді не були отримані або документи не можуть бути надані з об'єктивних причин.
У зв'язку з цим встановлення факту родинних відносин, а також набуття спадкових прав є можливим виключно в судовому порядку.
Також, зазначено, що у позивача відсутні оригінали документів, що посвідчують право власності на квартиру загальною площею 54,13 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у позивача наявна тільки копія свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 20.02.1995 виданого Виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної Ради народних депутатів, що в свою чергу є перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою судді від 30.05.2025 відкрито провадження у вказаній справі, у порядку загального позовного провадження, та розпочато підготовче провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Кукурудз Т.Ю. копію спадкової справи №09/2025 після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
09.06.2025 до суду від приватного нотаріуса, на виконання ухвали судді від 30.05.2025, надійшла копія спадкової справи №9/2025 після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.06.2025 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких викладені обґрунтування щодо вимоги про визнання права власності на спадкове майно
Ухвалою суду від 25.06.2025 закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено справу до судового розгляду. У судове засідання для допиту викликано заявлених представником позивача свідків.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, надала пояснення по суті справи, та просила задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_14 , у судове засідання не з'явилася, через систему «Електронний су» направила заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої зазначила, що за умови доведення позивачем всіх обставин, на які він посилається, то у вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.
Приватний нотаріус та його представник у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, допитавши свідків, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07.01.2025 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 54 складений 07.01.2025.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яке належала останній на праві власності, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 20.02.1995 за № НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради народних депутатів та Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
При цьому, встановлено, що у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вищевказану квартиру.
15.01.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кукуркдз Т.Ю. із заявою про прийняття спадщини за законом, яку зареєстровано та внесено до спадкового реєстру за №9/2025.
Відповідно до листа приватного нотаріуса від 31.01.2025 №70/02-14, ОСОБА_1 повідомлено про те, що наданих документів не достатньо для того щоб встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є двоюрідним дядьком померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
У судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_15 , яка більше 40 років проживає однією сім'єю з ОСОБА_1 та такий же час була знайома із ОСОБА_2 , з якою тісно спілкувалася; ОСОБА_16 , яка більше 20 років була подругою та колегою ОСОБА_2 ; ОСОБА_17 , яка більше 30 років була сусідкою та подругою ОСОБА_2 ; ОСОБА_18 , яка тривалий час була сусідкою та останні роки тісно спілкувалася із ОСОБА_2 , які, кожен окремо, пояснили суду про відомі їм обставини за яких підтверджують факт спорідненості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які за життя ОСОБА_2 тісно спілкувалися, та ОСОБА_1 є двоюрідним дядьком ОСОБА_2 . Також, повідомили, що ОСОБА_2 не мала інших спадкоємців, оскільки не була заміжня та не мала дітей, її батьки давно померли. Свідок ОСОБА_18 , поміж іншого, пояснила, що за життя ОСОБА_2 висловлювала бажання, щоб після її смерті у належній їй квартирі мешкала родина ОСОБА_1 , та мала намір оформити відповідні документи.
У ході судового розгляду досліджені наступні копії документів, а саме.
Копія свідоцтва про шлюб №124 від 28.01.1936 виданого Каменським міським бюро ЗАГС Дніпропетровської області, відповідно до якого встановлено, що 28.01.1936 укладено шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_19 (батьки позивача).
Копія посвідки про народження № НОМЕР_3 видана Дніпродзержинським бюро ЗАГС, відповідно до якої встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_20 , батьками якої є: ОСОБА_9 , ОСОБА_21 . (рідна сестра позивача).
Копія свідоцтва про народження № НОМЕР_4 виданого 08.05.1950 Обоянським районним ЗАГС Курської області, відповідно до якого встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_1 , батьками якого є: ОСОБА_9 , ОСОБА_22 . (позивач).
Копія свідоцтва про одруження НОМЕР_5 виданого 14.06.1953 Сталінським ЗАГС м. Запоріжжя, відповідно до якого укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_23 . (батьки померлої ОСОБА_2 ).
Копія паспорта ОСОБА_7 , 1890 року народження, місце народження: м. Обоянь, Курської області. (батько ОСОБА_23 ).
Копія трудової книжки ОСОБА_23 , 1931 року народження. (мати померлої ОСОБА_2 ).
Копія трудової книжки ОСОБА_2 , 1954 року народження.
Копія свідоцтва про смерть НОМЕР_6 виданого 26.12.1966 Шевченківським бюро ЗАГС м. Запоріжжя, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_9 . (батько позивача).
Копія свідоцтва про смерть НОМЕР_7 виданого 05.08.1972 Шевченківським відділом ЗАГС м. Запоріжжя, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_12 померла ОСОБА_8 . (рідна бабуся померлої ОСОБА_2 та тітка позивача).
Копія свідоцтва про смерть НОМЕР_8 виданого 17.04.2009 Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_11 . (рідний брат позивача).
Копія свідоцтва про смерть НОМЕР_9 виданого 05.05.2015 міським державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_13 померла ОСОБА_5 . (мати померлої ОСОБА_2 ).
Копія свідоцтва про смерть НОМЕР_10 виданого 17.09.2024 Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_12 . (рідна сестра позивача).
Відповідно до відповідей (інформації) з Державного архіву Запорізької області, актовий запис про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_24 - відсутні, та не знайдено інформації про народження ОСОБА_3 .
Відповідно до відповідей (інформації) з архівного управління Запорізької міської ради, документи (особова справа) щодо ОСОБА_3 - відсутня.
Згідно відповіді АТ «Українська залізниця», особова справа щодо ОСОБА_7 - відсутня.
Згідно відповіді Запорізької гімназії №28 Запорізької міської ради Запорізької області, особова справа ОСОБА_3 - не збереглися.
Відповідно до копії документів з особової справи за місцем роботи ОСОБА_2 вбачається, що при заповненні відповідних документів, остання зазначала, що не заміжня та дітей не має.
Копії родинних фотознімків, на яких зображені та позначені ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та іншими родичами.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, оскільки необхідно для реалізації заявником своїх прав на оформлення спадщини після смерті його племінниці.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордер на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг, інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Досліджені судом докази, показання свідків, факти та обставини викладені позивачем у позовній заяві, у своїй сукупності свідчать про достатність підстав вважати, що ОСОБА_25 (рідна бабуся ОСОБА_2 ) та ОСОБА_9 (батько позивача) були рідними братом та сестрою. ОСОБА_23 є донькою ОСОБА_25 . ОСОБА_1 є сином ОСОБА_9 . Вказане свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_23 (мати ОСОБА_2 ) були двоюрідними братом та сестрою, а відтак ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_23 , була двоюрідною племінницею ОСОБА_1 .
Отже, аналізуючи зібрані по справі докази, в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про доведення позивачем факту родинних відносин з ОСОБА_2 , а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідною племінницею ОСОБА_1 .
За таких обставинах суд вважає, що встановлення факту родинних відносин, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для позивача юридичне значення, у суду немає жодних підстав ставити під сумнів обставини, викладені заявником у своєму позові, а тому, суд вважає вимогу про встановлення фату родинних відносин обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовну вимогу про визнання права власності на житлову квартиру, яка належала померлій ОСОБА_2 на праві власності, за позивачем в порядку спадкування, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину позбавляє позивача можливості здійснювати права власника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Таким чином, для спадкування у п'яту чергу за законом спадкоємець має довести наявність споріднення із спадкодавцем та ступінь такого споріднення, ураховуючи народження родичів, які віддаляють заявника від спадкодавця.
У п'яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого-шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення). До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п'ятого ступеня споріднення належать діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення - це діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).
За змістом вимог ст.ст. 1268-1270 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину, згідно положень частини 1 статті 1298 ЦК України, видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно з пунктом 4.18. глави 10 розділу II Порядку видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.
В пункті 4.21. глави 10 розділу II Порядку зазначено, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Правова позиція щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "підлягає використанню національними судами України як джерело права.
У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Онерільдіс проти Туреччини» Європейський суд з прав людини визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Ятрідіс проти Греції» зазначив, що володіння майном повинно бути законним.
Встановлено, що житлова квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (обсяг спадкового майна померлої ОСОБА_2 ) належала останній на праві власності на момент смерті. Позивач ОСОБА_1 в установлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 , інші спадкоємці - не встановлені, про що свідчать копії матеріалів спадкової справи №09/2025.
З урахуванням зазначеного вище у сукупності, враховуючи відсутність у позивача оригіналів правовстановлюючих документів на дану житлову квартиру, з метою забезпечення ефективного захисту прав та законних інтересів, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_14 двоюрідної племінниці ОСОБА_2 , є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.
Відтак, позов ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, про визнання права власності в порядку спадкування, слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 354, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Тетяна Юріївна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин, визнавши, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є двоюрідною племінницею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.
Повне рішення суду складено та підписано 24 липня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_2 );
Відповідач: Запорізька міська рада (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206);
Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Тетяна Юріївна ( адреса: АДРЕСА_3 ).
Суддя І.А. Крамаренко