Справа № 932/7907/25
Провадження № 1-кс/932/2908/25
15 липня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , слідчої СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042150000823 від 25 червня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, із середньою освітою, не одружений, офіційно не працює, зі слів має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_8 , 2020 року народження, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
14 липня 2025 року до Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042150000823 від 25 червня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 24.06.2025 року близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пров. Соледарський, біля буд. № 34, при цьому достовірно знаючи, що на всій території з 24.02.2022 року указом Президента України №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та діє на теперішній час, спілкувався з раніше малознайомим йому потерпілим ОСОБА_9 у якого через плече висіла сумка з особистими речами, та яку ОСОБА_6 під час спілкування визначив об'єктом свого злочинного посягання та у останнього виник умисел на відкрите викрадення вказаної сумки.
Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи відкрито, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для потерпілого ОСОБА_9 та бажаючи подавити його волю до можливого опору, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, штовхнув останнього, внаслідок чого потерпілий впав на землю.
Подавивши таким чином волю потерпілого ОСОБА_9 до можливого опору, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, шляхом ривку зірвав сумку, яка висіла у потерпілого через плече, у якій знаходились особисті речі, а саме: мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10 5G, imei: НОМЕР_1 , вартістю 4260 грн. 20 коп., з сім-картою НОМЕР_2 та в чохлі чорного кольору, грошові кошти в сумі 430 гривень, також паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_9 , довідка внутрішньо-переміщеної особи на ім'я ОСОБА_9 , банківська картка Приватбанку, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4690 грн. 20 коп.
Після чого ОСОБА_6 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, таким чином спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 4690 грн. 20 коп.
Умисні дії, ОСОБА_6 , які виразилися у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
30.06.2025 року ОСОБА_6 , вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.
Вина ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні достатніми доказами:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 25.06.2025 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_9 від 25.06.2025 року;
- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.06.2025 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.06.2025 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 27.06.2025 року;
- висновком судово-товарознавчої експертизи від 27.06.2025 року;
- повідомленням про підозру та іншими матеріалами у їх сукупності.
Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 4 ст. 186 КК України карається позбавленням волі на строк до 10 років.
Підставами вважати, що в кримінальному проваджені існують ризики передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є те, що ОСОБА_6 може спробувати:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, щоб уникнути покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 у разі доведеності вини останнього, може бути засуджений до покарання пов'язаного з позбавленням волі. Суворість покарання є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, адже усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.
2. Незаконно впливати на свідків чи потерпілого, оскільки слідчі дії на даний час органом досудового розслідування не проведено у повному обсязі, показання учасників кримінального провадження не отримані безпосередньо судом на виконання загальних засад кримінального провадження.
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення, вчинення вказаного кримінального правопорушення під час воєнного стану, а також останній не має постійного місця роботи, постійного джерела доходу, що свідчить про його злочинну спрямованість та перетворення злочинної поведінки у спосіб заробітку та формування таким чином засобів для існування.
З метою запобігання ОСОБА_6 вищевказаних ризиків, слідча просила останньому обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додатки до клопотання отримані підозрюваним ОСОБА_6 11 липня 2025 року о 10 годині 40 хвилин.
В судовому засіданні прокурор та слідча підтримала клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_12 у судовому засіданні частково заперечував щодо застосування відносно ОСОБА_6 домашнього арешту, просили суд застосувати нічний домашній арешт.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, окрім інших також: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання: репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 25.06.2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_9 від 25.06.2025 року; протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.06.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.06.2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 27.06.2025 року; висновком судово-товарознавчої експертизи від 27.06.2025 року; повідомленням про підозру та іншими матеріалами у їх сукупності.
Слідчим та прокурором доведено, що підставами вважати, що в кримінальному проваджені існують ризики, передбачені у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, на виконання ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його вини, оскільки він підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років; вік, стан здоров'я і міцність соціальних зв'язків, майновий стан підозрюваного (який офіційно не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та фтизіатра не перебуває).
Суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту, відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з урахуванням наявності вищенаведених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, судом на теперішній час не встановлено.
Більш м'який запобіжний захід, з урахуванням існування вищезазначених ризиків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, оцінивши всі надані докази в сукупності, враховуючи наявність правової підстави застосування запобіжного заходу (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), та враховуючи, що більш м'яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя не роблячи передчасних висновків щодо вини підозрюваного ОСОБА_6 приходить до висновку, що подане клопотання є достатньо обґрунтованим, тому необхідно обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, що буде достатнім для підозрюваного для виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Для застосування більш м'якого запобіжного заходу слідчий суддя не знаходить підстав.
Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 131, 132, 176, 178, 181, 193, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042150000823 від 25 червня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042150000823 від 25 червня 2025 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1) прибувати на виклик слідчого, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає - м. Дніпро, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;
4) цілодобово не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків необхідності отриманні невідкладної медичної допомоги;
5) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025042150000823 від 25 червня 2025 року, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали доручити Відділу поліції № 4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції України.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом - по 30 серпня 2025 року включно.
Направити/вручити копію цієї ухвали учасникам судового провадження, негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Справа № 932/7907/25
Провадження № 1-кс/932/2908/25