ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15452/25
провадження № 2-з/753/141/25
"23" липня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-
22.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди житла та стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 114 752,47 грн.
В обґрунтування посилається на те, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
25.04.2024 між нею та ОСОБА_2 був укладений письмовий договір оренди строком на три місяці з правом пролонгації, на умовах щомісячної орендної плати у розмірі 7 500,00 грн.
Починаючи з 25.04.2024 ОСОБА_2 жодного разу не сплачувала орендну плату та у неї виникла заборгованість в розмірі 114 752,47 грн. (з урахуванням 3% річних).
ОСОБА_1 намагалась вирішити спір у досудовому порядку, проте на жодне з письмових звернень ОСОБА_2 відповіді не надає, квартиру у користування не повертає, та не сплатила заборгованість з орендної плати, яка утворилась за період з 25.04.2024 по 25.07.2025.
Вважає, що наявні ризики які можуть ускладнити виконання майбутнього судового рішення, оскільки ОСОБА_2 не погоджується на досудове врегулювання спору.
З огляду на викладене, просить суд: 1) забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди квартири та стягнення заборгованості за оренду шляхом накладення арешту на всі банківські рахунки ОСОБА_2 , відкриті у будь-яких банківських установах на території України, в межах суми позову - 114 752,47 грн.; 2) зобов'язати відповідні банківські установи надати інформацію про наявність та реквізити банківських рахунків, відкритих на ім'я ОСОБА_2 ; 3) зобов'язати органи державної виконавчої служби вжити всіх необхідних заходів для виконання ухвали суду про забезпечення позову; 4) визначити спосіб виконання ухвали про забезпечення позову шляхом покладення на банківські установи, в яких відкрито рахунки ОСОБА_2 , обов'язку їх арешту із подальшим повідомленням про виконання суду та позивача.
22.07.2025 року у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви визначено суддю Осіпенко Л.М.
Відповідно до частини 1 статті 153 статті Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, технічний запис не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою з наступних підстав.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України одним із способів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 7, частини 8 статті 153 статті Цивільного процесуального кодексу України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу, у якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків (пункт 3 частини 1 статті 260 Цивільного процесуального кодексу України).
Обґрунтованим є таке судове рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).
З урахуванням наведених законодавчих приписів суд, задовольняючи заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача у межах суми позову, має обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини першої статті 76 статті Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
За приписами частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених процесуальних норм, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Однак, ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову обмежилась лише посиланням на загальні норми Цивільного процесуального кодексу України та правові висновки Верховного Суду, проте не посилається на обставини про вчинення відповідачкою конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного їй майна, безпідставного витрачання нею коштів, приховування активів, тощо.
В обґрунтування заявниця посилається виключно на те, що ризики ускладнення чи неможливості виконання майбутнього судового рішення полягають у тому, що відповідачка відмовилась від мирного врегулювання спору, а забезпечення позову буде запобіжником від ухилення відповідачки від виконання судового рішення.
Проте не бажання відповідачки мирно врегулювати спір, а також посилання на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачкою певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення її майна, не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 76, 77, 81, 149, 150, 151, 153, 260, 261, 263, 351, 352, 353, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання, має право на поновлення строку для оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя: Л.М. Осіпенко