Рішення від 10.07.2025 по справі 753/14301/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14301/24

провадження № 2/753/3699/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Шепко А.А.,

представника позивачки - адвоката Демченко М.М.,

представника відповідачки-2 - адвоката Бернацького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2 , 2. ОСОБА_3 про поділ майна,

УСТАНОВИВ:

24.07.2025 до суду надійшов зазначений позов.

Ухвалою від 04.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 27.09.2025 об 11 год. 30 хв., установив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

01.10.2025 засобами поштового зв'язку відповідачка-2 подала відзив на позовну заяву.

08.10.2025 засобами поштового зв'язку позивачка подала відповідь на відзив відповідачки-2.

Відповідачка-1 відзиів не подавала.

В судовому засіданні 01.07.2027 після закінчення судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалеення рішення.

Рішення ухвалено 10.07.2025, оприлюднено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину).

Позивачка заявляє такі вимоги:

1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ;

- майнові права на квартиру АДРЕСА_2 призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6;

- автомобіль марки Toyota, модель Land Cruiser l50, 2011 року випуску, тип - загальний легковий універсал-В, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- гараж № НОМЕР_2 , розташований за адресою м. Київ, «Позняки 1» гаражно-будівельний кооператив, адреса ГК АДРЕСА_21;

- земельну ділянку площею 0,12 га, розташована за адресою Київська обл., Броварський р-н, с/рада Русанівська, кадастровий номер земельної ділянки 3221288000:04:006:0021;

- земельну ділянку площею 0,144 га, розташована за адресою АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 3221285201:01:035:0044.

2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_4 .

3. Визнати за ОСОБА_3 право власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_5 призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 .

4. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на: - майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ;

- майнові права на квартиру АДРЕСА_2 призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 ;

5. Стягнути з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Позов обґрунтовано наступним.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Майно, що є предметом позову, складається з кількох окремих об'єктів нерухомого майна та автомобіля. На території Дарницького району м. Києва розташовано майно, а саме майнові права на квартири НОМЕР_12 та НОМЕР_11 , в будинку НОМЕР_10 , що будується у складі об'єкта будівництва «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 , вартість якого є найвишою і становить 5 138 932,00 грн згідно звіту про оцінку. Обтже, справа підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.

22.11.2021 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального окргум Києва Лещінер Ю.В. заведено спадкову справу № 12/2021 до майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями 1 черги спадкування за законом є: дружина померлого ОСОБА_1 , мати померлого ОСОБА_2 та донька померлого ОСОБА_6 , шо підтверджується довідкою про склад спадкоємців, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В.

Спадкове майно складається з:

1/2 частки у праві власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до звіту про оцінку майна загальна вартість становить 4 720 148,00 грн

1/2 частки у праві власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_2 призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 . Відповідно до звіту про оцінку майна загальна вартість становить 2 627 857,00 грн

1/2 частки у праві власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_5 , що будується у складі об'єкта будівництва «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 . Відповідно до звіту про оцінку майна загальна вартість станом на даний час становить 2 511 075,00 грн

1/2 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_4 . Відповідно до звіту про оцінку майна загальна вартість становить 2 799 818,00 грн

1/2 частки у праві власності на автомобіль марки Toyota, модель Land Cruiser 150, 2011 року випуску, тип - загальний легковий універсал-В, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до звіту про оцінку майна вартість станом на даний час становить 850 000,00 грн

1/2 частки у праві власності на гараж № НОМЕР_2 , розташований за адресою м. Київ, «Позняки 1» гаражно-будівельний кооператив, адреса ГК АДРЕСА_21. Відповідно до звіту про оцінку майна вартість станом на даний час становить 104 014,00 грн

1/2 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,12 га, розташована за адресою Київська обл., Броварський р-н, с/рада Русанівська, кадастровий номер земельної ділянки 3221288000:04:006:0021. Відповідно до звіту про оцінку майна вартість станом на даний час становить 105 015,00 грн

Земельна ділянка площею 0,144 га, розташована за адресою АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 3221285201:01:035:0044. Відповідно до звіту про оцінку майна вартість станом на даний час становить 242 019,00 грн.

Відповідно до виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В. свідоцтв про право власності позивачці ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме: на підставі свідоцтва про право власності від 04.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1047, ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме:

- майнових прав на квартиру АДРЕСА_11

- на підставі свідоцтва про право власності від 11.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1071, ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на канво набуте подружжям за час шлюбу, а саме майнових прав на квартиру НОМЕР_12 та АДРЕСА_6

- на підставі свідоцтва про право власності від 11.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1074, ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям за час шлюбу, а саме майнових прав на квартиру НОМЕР_11 та АДРЕСА_6

- на підставі свідоцтва про право власності від 04.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1050, ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки Toyota , модель Land Cruiser150, 2011 року випуску, тип - загальний легковий універсал-В, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1

- на підставі свідоцтва про право власності від 04.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1044, ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на гараж № НОМЕР_2 , розташований за адресою м. Київ, «Позняки 1» гаражно-будівельний кооператив, адреса ГК АДРЕСА_21

- на підставі свідоцтва про право власності від 11.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстровоаного в реєстрі за № 1077, ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме - на земельну ділянку площею 0,12 га, розташована за адресою Київська обл., Броварський р-н, с/рада Русанівська, кадастровий номер земельної ділянки 3221288000:04:006:0021

Відповідно до виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В. свідоцтв про право на спадщину за законом по 1/3 частині у спадковому майні належить: дружині померлого ОСОБА_1 , матері померлого ОСОБА_2 , доньці померлого ОСОБА_3 , а саме:

- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1048, спадкоємцями 1/2 частки у праві власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_11 є: дружина - ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, мати - ОСОБА_7 на 1/3 частку у спадщині, дочка - ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині

- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1072, спадкоємцями 1/2 частки у праві власності на майнові права на квартиру НОМЕР_12 та АДРЕСА_6 є: дружина - ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, мати - ОСОБА_7 на 1/3 частку у спадщині, дочка - ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині

- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1075. спадкоємцями 1/2 частки у праві власності на майнові права на квартиру НОМЕР_11 та АДРЕСА_6 є: дружина - ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, мати - ОСОБА_7 на 1/3 частку у спадщині, дочка - ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині

- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1051, спадкоємцями 1/2 частки у праві власності на автомобіль марки Toyota, модель Land Cruiser 150, 2011 року випуску, тип - загальний легковий універсал-В, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 є: дружина - ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, мати - ОСОБА_7 на 1/3 частку у спадщині, дочка - ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині

- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1045, спадкоємцями 1/2 частки у праві власності на гараж № НОМЕР_2 , розташований за адресою м. Київ, «Позняки 1» гаражно-будівельний кооператив, адреса АДРЕСА_12 є: дружина - ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, мати - ОСОБА_7 на 1/3 частку у спадщині, дочка - ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині

- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1078, спадкоємцями 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,12 га, розташована за адресою Київська обл., Броварський р-н, с/рада Русанівська, кадастровий номер земельної ділянки 3221288000:04:006:0021 є: дружина - ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, мати - ОСОБА_7 на 1/3 частку у спадщині, дочка - ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині

- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1080, спадкоємцями на земельну ділянку площею 0,144 га, розташована за адресою АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 3221285201:01:035:0044 є: дружина - ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, мати - ОСОБА_7 на 1/3 частку у спадщині, дочка - ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині

- на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1042, спадкоємцями 1/2 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_4 є: дружина - ОСОБА_1 на 1/3 частку у спадщині, мати - ОСОБА_7 на 1/3 частку у спадщині, дочка - ОСОБА_3 на 1/3 частку у спадщині.

Станом на даний час право власності на спадкове майно у встановленому чинним законодавством України порядку оформлено позивачем та відповідачем-1. Відповідач-2 право власності не оформлює. Це призводить до того, що позивач фактично не має можливості повноцінно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Оскільки спільна часткова власність передбачає наявність згоди інших співвласників на вчинення дій зі спільним майном.

З метою врегулювання даного питання позивач зверталася до відповідачів із письмовою пропозицією щодо поділу майна, шляхом передачі у власність кожному співвласнику цілого об'єкта нерухомого майна відповідно до вартості та розміру частки кожного співвласника і припинення в результаті такого поділу спільної часткової власності співвласників.

Відповідачем 1 було отримано лист з пропозицією позивача про поділ майна, але жодної відповіді у встановлені позивачем порядку та строки не надано. Відповідачем 2 лист отримано не було і він повернувся позивачеві. Враховуючи наведене, у позивача відсутні інші можливості здійснити поділ спільного майна ніж в судовому порядку, що і призвело до звернення до суду з даним позовом щодо поділу майна наступним чином: Об'єкт нерухомого майна Загальна вартість Вартість /2 частки ОСОБА_1 у спільному сумісному майні Вартість 1/3 частки ОСОБА_1 у спадщині Вартість 1/3 частки ОСОБА_2 у спадщині Вартість 1/3 частки ОСОБА_3 у спадщині майнові права на квартиру АДРЕСА_11 . 4 720 148,00 грн. 2 360 074,00 грн. 786 691,00 грн. 786 691,00 грн. 786 691,00 грн. майнові права на квартиру АДРЕСА_13 . 2 627 857,00 грн. 1 313 928,50 грн. 437 976,3 грн. 437 976,3 грн. 437 976,3 грн. майнові права на квартиру АДРЕСА_14 та АДРЕСА_6 . 2 511 075,00 грн. 1 255 537,50 грн. 418 512,5 грн. 418 512,5 грн. 418 512,5 грн. квартира АДРЕСА_4 . 2 799 818,00 грн. 1 399 909,00 грн. 466 636,3 грн. 466 636,3 грн. 466 636,3 грн. автомобіль марки Toyota , модель Land Cruiser l50, 2011 року випуску, тип - загальний легковий універсал-В, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 850 000,00 грн. 425 000,00 грн. 141 666,7 грн. 141 666,7 грн. 141 666,7 грн. гараж № НОМЕР_2 , розташований за адресою м. Київ, «Позняки 1» гаражно-будівельний кооператив, адреса ГК АДРЕСА_21 104 014,00 грн. 52 007,00 грн. 17335,7 грн. 17335,7 грн. 17335,7 грн. земельна ділянка площею 0,12 га, розташована за адресою Київська обл., Броварський р-н, с/рада Русанівська, кадастровий номер земельної ділянки 3221288000:04:006:0021 105 015,00 грн. 52 507,5 грн. 17 502,50 грн. 17 502,50 грн. 17 502,50 грн. Земельна ділянка площею 0,144 га, розташована за адресою АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 3221285201:01:035:0044 242 019,00 грн. 80 673,00 грн. 80 673,00 грн. 80 673,00 грн. 13 959 946,00 грн. 6 858 963,5 грн. 2 366 994,00 грн. 2 366 994,00 грн. 2 366 994,00 грн. Загальна вартість майна становить 13 959 946.00 грн.

Враховуючи вказані частки та вартість вказаного майна вбачається, що вартість належного ОСОБА_1 майна становить 9 225 957,00 грн; ОСОБА_2 - 2 366 994,00 грн, ОСОБА_3 - 2 366 994,00 грн.

Позивачка вважає за доцільне, з урахуванням часток кожного співвласника та їх вартості, поділити майно наступним чином:

За ОСОБА_1 визнати право власності на: Майнові права на квартиру АДРЕСА_15 . Майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , що будується у складі об'єкта будівництва «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 . Автомобіль марки Toyota, модель Land Cruiser150, 2011 року випуску. Гараж № НОМЕР_2 , розташований за адресою м. Київ, «Позняки 1» гаражно-будівельний кооператив, адреса ГК АДРЕСА_21. Земельна ділянка площею 0,12 га, розташована за адресою Київська обл., Броварський р-н, с/рада Русанівська. Земельна ділянка площею 0,144 га, розташована за адресою АДРЕСА_3 При цьому припинити її право власності на частки в інших об'єктах нерухомого майна.

За ОСОБА_2 визнати право власності на квартиру АДРЕСА_4 . При цьому припинити її право власності на частки в інших об'єктах нерухомого майна. При цьому варто зазначити про те, що вартість даної квартири перевищує вартість частки останньої на 432 824,00 грн. При цьому позивач не заявляє вимогу щодо компенсації різниці вартості.

За ОСОБА_3 визнати право власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_5 , що будується у складі об'єкта будівництва «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 . При цьому припинити її право власності на частки в інших об'єктах нерухомого майна. При цьому варто зазначити про те, що вартість майнових прав перевищує вартість частки останньої на 144 081,00 грн. При цьому позивач не заявляє вимогу щодо компенсації різниці вартості.

За ОСОБА_1 визнати право власності на: Майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . Майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , що будується у складі об'єкта будівництва «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 . Автомобіль марки Toyota, модель Land Cruiser 150, 2011 року випуску. Гараж № НОМЕР_2 , розташований за адресою м. Київ, «Позняки 1» гаражно-будівельний кооператив, адреса ГК АДРЕСА_21. Земельна ділянка площею 0,12 га, розташована за адресою Київська обл., Броварський р-н, с/рада Русанівська. Земельна ділянка площею 0,144 га, розташована за адресою АДРЕСА_3 При цьому припинити її право власності на частки в інших об'єктах нерухомого майна.

В дотримання вимог ст. 175 ЦПК України зазначає про те, що заходи досудового врегулювання спору вживалися, проте спірне питання не вирішено, заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалися.

У відзиві відповідачка-2 зазначила наступне.

Позовні вимоги позивачки є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не узгоджуються із вимогами норм матеріального права, правовими висновками Верховного Суду, а тому не підлягають задоволенню, що пояснюється наступним.

Позивачка запропонованим варіантом поділу намагається нав'язати їй, відповідачці-2, недобудоване нерухоме майно, будівництво якого заморожене на тривалий період і часу і взагалі в майбутньому не має перспективи його завершення чи введення в експлуатацію. Вартість безперспективного будівництва не підлягає жодній грошовій оцінці.

Позивачкою обраний неправильний спосіб захисту, оскільки вона не наділена повноваженнями звертатися до суду із позовними вимогами про визнання за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_4 . З та визнання за ОСОБА_3 право власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_5 , що будується у складі об'єкта будівництва «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між АДРЕСА_10 та АДРЕСА_6 . ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такими повноваженнями звертатися до суду із вказаними позовними вимогами в їх інтересах її не наділяли, докази з цього приводу до матеріалів не долучені.

Крім того, необґрунтовано позивачка ставить в позовних вимогах про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно статті 346 Цивільного кодексу України підставами припинення права власності є наступне: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; { Пункт 5 частини першої статті 346 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2518-УІ від 09.09.2010 } 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; { Пункт 6 частини першої статті 346 в редакції Закону N 1559- VI від 17.11.2009}. {Пункт 7 частини першої статті 346 виключено на підставі Закону N 1559-УІ від 17.11.2009}. 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. 2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом. Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю, що, по суті, є правом двох 4 або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він мас право вимагати від інших співвласників, які згідно з ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.

За ст. 365 ЦК У країни, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Аналіз чинного законодавства дає змогу дійти висновку, що законодавство захищає право власності осіб на їх майно в тому числі і право власності особи на частку у спільному майні від будь-яких посягань на нього та встановлює принцип недоторканності такого майна.

Стаття 365 ЦК України все ж таки передбачає випадки припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Однак підстави такого припинення є чітко визначені у вказаній статті, мають суворо враховуватись судом при розгляді такої категорії справ, а їх перелік розширенню не підлягає. Зі змісту статті 346 ЦК України, припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених п.,п. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України умов та з урахуванням того, чи таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та об'єкта, який є спільним майном.

Аналіз рішень Верховного Суду України, ухвалених за наслідками розгляду цивільних справ за позовами про встановлення порядку володіння і користування майном, яке належить на праві спільної часткової власності, свідчить про наявність усталеної правової позиції щодо застосування ст. 365 ЦК України, відповідно до якої припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якої обставини з передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Частіше умова про те, що припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членами його сім'ї, трактується як забезпеченість співвласника іншим житлом. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року № 6-81 цс11, від 15 травня 2013 року № 6-37цс13 та від 02 липня 2014 року № 6-68цс14. Для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 -3 частини першої статті 365 ЦК України(ухвала Верховного Суду України від 23 червня 2010 р. у справі № 6-22505св09; постанова від 16 січня 2012 р. у справі № 6-81цс11), за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї. Дану правову позицію Верховний Суд України висловив у постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-68цс14, де роз'яснив, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Разом з тим, висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном, про що йдеться в ухвалі Верховного Суду України від 23 червня 2010 р. у справі № 6-22505св09.

Позивачка у своїй позовній заяві не наводить достатніх підстав які дають право в судовому порядку примусово припинити право власності на майно.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 до позовної заяви долучила звіт про оцінку майнових прав, звіт про оцінку автомобіля, звіт про оцінку гаража, звіти про оцінку земельних ділянок, звіт про оцінку квартири, які являються неналежними та недопустимими доказами з огляду на наступне, так як не ґрунтуються на вимогах закону, це вбачається із наступного. 1. Відповідно до ст.106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Із змісту звітів про незалежну оцінку вбачається, що експертом не був проведений фактичний огляд та фотофіксація об'єктів в присутності заявника та інших сторін по справі. Крім того, суд не може брати до уваги як належний доказ усі фото згідно Додатків які долучені до звітів про оцінку, оскільки згідно з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 19 січня 2022 року у справі №202/2965/21, роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки в такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення». Тобто експерт який складав звіти про незалежну оцінку майнових прав, і при цьому не проводив фотофіксацію об'єкту дослідження особисто, не міг встановити реальну вартість об'єктів нерухомого майна та автомобіля. 6 У той час як виключно на судового експерта покладаються обов'язки, у тому числі: особисто провести повне дослідження, дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання. Такий порядок визначений, у тому числі: 1). Законом України «Про судову експертизу» - судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок. 2). Пунктом 2.2 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» - на експерта покладається обов'язок особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз'яснити його. 3). Пунктом 55 Національного стандарту № 1 - оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором). Відповідно до визначень п. 2 Національного стандарту №1 неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень. Враховуючи вищенаведене, звіти про надання оцінки майнових прав є недостовірними доказами у даній справі, оскільки експерт особисто не провів повне дослідження, а фактично поверхнево зробив звіти про оцінку. Тобто експерт, не провівши експертного дослідження об'єктів дослідження, а дослідивши лише поверхнево об'єкт, грубо порушив вимоги ст. ст. 102, 106 ЦПК України, п.1 Законом України «Про судову експертизу», п. 2.2 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», п. 55 Національного стандарту № 1, внаслідок чого відповідно до вимог ст. 77, ст.78 ЦПК України такий висновок експерта є недопустимими доказами. Тобто в даному випадку має місце порушення порядку проведення вказаної експертизи та не проведення повного експертного дослідження. До того ж вартість об'єктів нерухомого майна та автомобіля є заниженою і не відповідає дійсній вартості нерухомого майна. Частиною 6 ст. 106 Ц П К України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний ігор кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Тобто у висновку експерта повинно бути зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України: за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених до нього обов'язків. Разом з тим у звітах про незалежну оцінку майнових прав не зазначено: статті ККУ із якими експерт обізнаний про кримінальну відповідальність; 7 посадове становище особи, яка обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; - прізвище, ім'я та по - батькові судового експерта, який обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Відповідне положення щодо цього міститься у постанові Великої Палати від 18 грудня 2019 року № 522/1029/18. Тобто звіти про незалежну оцінку майнових прав не містять обов'язкових реквізитів до висновку експерта, передбачених ч.7 статті 102 та ч.6 статті 106 ЦПК України. Дніпровський районний суд міста Києва не виносив ухвалу про призначення судової оціночної експертизи у справі № 5753/14301/24. 2). На час замовлення та складання звітів про оцінку замовник ОСОБА_1 не була учасником судового процесу, позовну заяву подала до суду після складення звітів про оцінку. Із змісту звітів про оцінку вбачається, що в супереч встановленого законом порядку проведення таких експертиз оцінювач при дослідженні не використовувала Інструкцію про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 № 3505/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 07.09.2015 № 1659/5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2015 р. за № 1087/27532. Частиною 3 ст.102 Щ ІК України передбачено» щ о: « 3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) ». Тобто даною нормою закону, зокрема, та ст. 102 ЦПК України в цілому визначено порядок призначення експертизи у справі судом за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи. Порядок проведення експертизи на замовлення учасників справи визначений ст.106 Щ ІК У країни. За таких підстав звіти про оцінку суперечать іншим матеріалам справи і викликають сумніви у їх правильності, тому вони не є достовірними доказами. Аналогічний висновок викладений у Постанові ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 333/3243/20. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Ураховуючи те, що звіти про оцінку не є належними та допустимими доказами, наявні усі підстави для відмови судом у задоволенні позовних вимог позивачки, оскільки вказані нею вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Просила у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивачки на її користь понесенні усі судові витрати, в тому числі витрати на професійну правову допомогу. Документальне підтвердження судових витрат відповідача буде надано не пізніше п'яти днів після ухвалення рішення суду.

У відповіді на відзив відповідачки-2 позивачка зазначила наступне.

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна.

04 жовтня 2024 р. позивачем в електронному кабінеті отримано відзив відповідача ОСОБА_3 на позовну заяву. Враховуючи викладене, керуючись ЦПК України та на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі позивач вважає за необхідне скористатися правом на надання відповіді на поданий відзив, оскільки вважає, що викладені в ньому доводи не грунтуються на нормах чинного законодавства України, не спростовують доводів, викладених в позовній заяві, а тому є безпідставними, в тому числі виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України є спільною частковою власністю. З урахуванням вищенаведених норм закону та вказаних обставин на праві спільної часткової власності у позивача та відповідача виникло право спільної часткової власності на вказану земельну ділянку. Як випливає з положення ч. 1 та ч. 3 ст. 367 ЦК України поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, незалежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин в порядку передбаченому ч. 3 ст. 367 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення поділу земельної ділянки в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з подальшим припиненням права спільної часткової власності на це майно.

У ч. 1 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права. За правилами ст. 317 та 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Ст. 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (частини перша, друга, третя ). Таким чином, первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. При виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, що передбачено ст. 361 ЦК України. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Наведені норми свідчать про право позивача на звернення з даним позовом та про належно обраний спосіб захисту своїх прав.

Оскільки у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється протягом тривалого часу від оформлення у встановленому чинним законодавством України порядку права власності на спадкове майно та бездіє у відповідь на численні прохання позивача розділити спадкове майно, припинивши право спільної часткової власності на нього, позивач позбавлена можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїми частками у спірному майні. Щодо твердження відповідача проте, що позивач запропонованим варіантом поділу намагається нав'язати недобудоване нерухоме майно, будівництво якого заморожене на тривалий період часу і взагалі в майбутньому не має перспективи завершення чи введення в експлуатацію, а вартість такого будівництва не підлягає грошовій оцінці, вбачається за доцільне зазначити про те, що вказані доводи не підтверджені жодними доказами. При цьому такі твердження відповідача не відповідають дійсності. Якби відповідач цікавилася належним їй спадковим майном, то їй було б відомо про те, що 07 квітня 2021 року відбулось підписання Меморандуму щодо вирішення соціального питання добудови та передачі квартир Інвесторам ЖК «Еврика», «Патріотика» та «Патріотика на озерах», який підписаний, в тому числі, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЦЯ ГРУП» та іншими зацікавленими особами. За умовами Меморандуму один із найбільших забудовників міста Києва, ТОВ «СТОЛИЦЯ ГРУП», прийняв на себе зобов'язання по добудові житлових об'єктів за сприяння інших сторін, що беруть участь у вирішенні кризової соціальної проблеми. На виконання положень Меморандуму та з метою реалізації добудови було створено Громадську спілку «Дирекція з добудови», що є активним учасником по вирішенню соціально важливої кризової ситуації для міста Києва з проблеми добудови житлових комплексів банку «Аркада». Відповідно до умов Меморандуму, до складу Дирекції з добудови (з правом голосу) входять представники інвесторів ЖК «Еврика», ЖК «Патріотика» та ЖК «Патріотика на озерах». З моменту підписання Меморандуму Дирекцією з добудови здійснюються усі необхідні дії для якомога швидшої добудови об'єктів АТ АКБ «АРКАДА». З метою пришвидшення добудови більшістю інвесторів будинку № 27 «Збараж» в ЖК «Патріотика» було прийнято рішення про створення кооперативу. 17 травня 2024 року зареєстровано Обслуговуючий Кооператив «ЗБАРАЖ» (код Є Д Р П О У -45532890). На даний час на Будинку №27 відновлено будівельні роботи, виконується влаштування блискавкозахисту, гідроізоляції та утеплення фундаменту, розпочато фінансування улаштування вентильованого фасаду. Орієнтовний термін завершення будівельних робіт - І квартал 2026 року (за умови своєчасного фінансування членами кооперативу та виконання робіт підрядними). Наведені обставини підтверджено довідкою Обслуговуючого кооперативу, що додається. Викладене вище спростовує твердження відповідача та вказує на те, що бездіяльність відповідача щодо реалізації свого права власності на спірне майно призводить до того, що наразі позивач не має можливості стати повноцінним членом створеного житлового кооперативу, сплатити внески у встановленому порядку, чим сприяти якнайшвидшому завершенню будівництва та отриманню права власності на нерухоме майно.

Крім того, такими діями відповідач перешкоджає іншим членам кооперативу належним чином реалізувати свої права. Наведені відповідачем у поданому відповідачем відзиві норми чинного законодавства України та наведені висновки Верховного Суду не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки такі висновки винесені у справах, які не є тотожними даній справі, спірні правовідносини в наведених постановах Верховного Суду не є тотожними правовідносинам у даній справі. Наведені відповідачем норми є загальними, в той час як в поданому позові позивач посилається на конкретні статті ЦК України, якими регламентовано саме спірні правовідносини, визначено конкретні шляхи захисту прав співвласників шляхом поділу спірного майна між співвласниками та припинення на таке майно права спільної часткової власності. Наведені норми відповідачем жодним чином не спростовані.

Щодо доводів відповідача про те, що надані позивачем до позову звіти про оцінку майна не є належними та допустимими доказами оскільки не відповідають положенням ЦПК України, Закону України «Про судову експертизу» тощо в частині недотримання вимог, які визначені вказаними актами до висновку експерта, варто зазначити про те, що такі доводи є безпідставними, оскільки в даному випадку відповідачем не враховано наведені в позовній заяві доводи позивача про те, що дані звіти про оцінку майна в першу чергу були зроблені за власною ініціативою позивача з метою визначення ціни позову, а також з метою визначення у встановленому чинним законодавством України порядку вартості спірного майна. Додані до позовної заяви звіти про оцінку майна здійснені у відповідності та на підставі норм чинного законодавства України, зареєстровані у встановленому порядку. На дані звіти про оцінку майна наведені відповідачем норми щодо вимог до висновку експерта не можуть поширюватися, оскільки такі висновки складені не в порядку судової експертизи. У випадку незгоди з наданими звітами про оцінку майна відповідач під час підготовки та подання відзиву на позовну заяву не була позбавлена права надати альтернативні звіти або ж заявити обгрунтоване клопотання про призначення відповідної експертизи, чого зроблено не було Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: І) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України) Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Відповідно до ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив має містити, в тому числі обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. З викладеного вище вбачається, що викладені в поданомі відзиві на позов не спростовують доводів позовної заяви з посиланням на норми чинного законодавства України, фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази.

Відповідачем жодним чином не спростовано доводів позивача щодо тривалого невчинення відповідачем щодо реалізації свого права власності на спірне майно, ухилення від вирішення питання щодо поділу майна в позасудовому порядку, оскільки наявне спірне майно дозволяє здійснити поділ такого майна між співвласниками та припинити право спільної часткової власності, що надасть можливість не лише позивачу, а і іншим співвласникам, якими є відповідачі, вільно володіти, користуватися та розпоряджатися повноцінними окремими об'єктами нерухомого майна на власний розсуд, як не запропоновано альтернативного порядку поділу спірного майна, не заявлено жодних клопотань та не надано доказів на підтвердження викладеного у поданому відзиві.

В судовому засіданні представник позивачка позов підтримала повністю, представник відповідачки-2 заперечив проти його задоволення повністю із зазначених у відзиві. Відповідачка-1 в засідання незявилась, писину неявкми не повідомила.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких мотивів.

Ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває права власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно положень ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової вартості на нього припиняється.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20) визначено, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб'єктів. Для права власності характерна наявність одного суб'єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об'єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спадкоємцями 1 черги спадкування за законом, які прийняли спадщину шляхом подання відповідгої заявиЮ, є: дружина померлого - ОСОБА_1 , мати померлого - ОСОБА_2 та донька померлого - ОСОБА_6 , шо підтверджується довідкою про склад спадкоємців, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В. (а.с. 17- 18 том 1).

Спадкове майно складається з:

Відповідно до виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В. свідоцтв про право власності (а.с. 22-26 том 1) позивачці ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме: на підставі свідоцтва про право власності від 04.11.2023, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лещінер Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1047, ОСОБА_1 належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме: