Рішення від 22.07.2025 по справі 572/967/25

Справа №572/967/25

Провадження № 2/571/228/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року с-ще Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивував тим, що 20.12.2023 о 08 год. 10 хв. у Запорізькому районі, автошлях Н-08 Бориспіль-Кременчук-Дніпро-Запоріжжя-Пологи-Маріуполь 468 км + 400 м водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DAF XF 95.380, номерний знак НОМЕР_1 (належить ОСОБА_2 ), при цьому буксирував напівпричіп TRAILOR SYY 3CX, номерний знак НОМЕР_2 (належить ОСОБА_3 ), допустив самовільний відрив лівого переднього колеса з напівпричепу, внаслідок чого останнє вилетіло на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ 210994-20, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку. При ДТП автомобіль та напівпричіп отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Потерпілих немає.

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області у справі №317/168/24 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу DAF XF 95.380, номерний знак НОМЕР_1 , підтвердженням чому є поліс № ЕР-2135766 від 03.03.2023 (строк дії полісу з 03.03.2023 по 02.03.2024).

Власник транспортного засобу «ВАЗ 210994-20, номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_4 звернувся до страховика ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» з заявою про страхове відшкодування.

Згідно з страховим актом ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» №4021/01/50/2023/1 від 26.06.2024 ОСОБА_4 отримав від ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» страхове відшкодування у сумі 41340,15 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не забезпечив технічний стан транспортного засобу у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, у сумі 41340,15 гривень та судові витрати, які складаються із витрат на оплату судового збору в сумі 3028 гривень та витрат на оплату професійної правничої допомоги у сумі 15000 гривень.

Ухвалою суду від 27 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_5 , 08.04.2025 подав заяву про розгляд справи без його участі, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 15.04.2025 подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову в частини стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15000 гривень посилаючись на те, що сума є завищеною та не підтверджується.

Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Запорізького районного суду Запорізької області у справі №317/168/24 ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

03.03.2023 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу DAF XF 95.380, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується полісом № ЕР/213576604, строк дії полісу з 03.03.2023 по 02.03.2024. (а.с.6).

Як вбачається із відповіді НПУ 20.12.2023 року, відбулась ДТП за участю транспортного засобу DAF XF 95.380, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , застрахованого у страхова компанія «Еталон» та транспортного засобу ВАЗ 210994-20, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4 , застрахованого у ПРАТ «СК«Арсенал страхування». У транспортного засобу DAF XF 95.380 пошкоджена бокова нижня права частина, а у транспортного засобу ВАЗ 210994-20 - бокова ліва частина. Винуватцем ДТП є ОСОБА_1 , який порушив п.31.4.5 ПДР України та керував транспортним засобом, що має технічні несправності колес і шин.

05.03.2024 року до ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» надійшла заява про виплату страхового відшкодування від ОСОБА_4 (а.с.8).

Згідно з страховим актом ПрАТ «Страхова компанія «ЕТАЛОН» №4021/01/50/2023/1 від 26.06.2024 сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_4 становить 41340,15 гривень, які було перераховано ОСОБА_4 , що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Ощадбанк» № 2238 від 26.06.2024 (а.с.14-15).

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення витрат, повязаних із виплатою страхового відшкодування в порядку регресу підлягають до задоволення.

Крім цього, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат, стягнувши з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» суму сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи задоволення судом позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується даними платіжної інструкції № 17887 від 11.02.2025 року.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

28.06.2023 року між ПАТ «Страхова компанія «Еталон» та адвокатським об'єднанням «Дісп'ютс» укладено договір про надання професійної правничої допомоги, відповідно до якого за цим Договором адвокатське об'єднання зобов'язується вчинити від імені та за рахунок клієнта юридичні дії.

ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» просить суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 гривень. Додаткова угода №1 від 24.07.2023 регулює порядок оплати витрат на професійну правничу допомогу.

В клопотанні про стягнення судових витрат наведено перелік роботи, виконання якої передбачено фіксованим гонораром, зокрема, надання усних/письмових консультацій - 1 година; підготовка та подання позову - 4 години; підготовка та подання відповіді на відзив, клопотань, тощо - без обмеження; подання заяви про видачу копії постанови у справі про адміністративне правопорушення або вироку у кримінальнму провадженні -1 ( а.с.19).

Отже, шість годин роботи за договором про надання професійної правничої допомоги та за участь у судових засіданнях передбачено гонорар у розмірі 15000,00 грн. Однак, позивачем не надано до позову документів, які підтверджують, що позивач оплатив адвокату послуги за надання правової допомоги з відміткою банку, позивачем не доведено, що він поніс витрати на оплату праці адвоката в розмірі 15000 грн., проте міститься формальне обгрунтування, що такі витрати є фіксовані та на майбутнє.

Так, представник позивача посилається на те, що сторонами передбачено фіксований порядок обчислення суми гонорару за роботу у суді першої інстанції. Проте, таке твердження, на переконання суду, не заслуговує на увагу з огляду на наступне. Наведений перелік робіт не є підтвердженням факту надання послуг, зокрема того, що позивач отримав та прийняв послуги адвоката, а останній їх фактично надав у обсязі, який заявлено для стягнення цих витрат.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Законом ( частиною четвертою цієї ж статті) передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У відзиві, відповідач, не заперечуючи щодо суті позову, просить відмовити у стягненні витрат на парвничу допоогу. При цьому, посилається на практику ВС, ЄСПЛ ( Постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі № 755/10947/15-ц ( провадження № 14-259цс18), Постанова КЦС ВС від 13.01.2021 у справі № 205/2154/19, Рішення ЄСПЛ у справі Bertuzzi v. France, Gustafsson v. Sweden), зазначає, що договір укладено формально, факт виконання зобов'язань за договором документально не підтверджується. Відтак, витрати на правову допомогу повинні бути фактично понесені, обгрунтовані та необхідні. Відшкодування витрат не повинно становити необгрунтованого тягаря для іншої сторони.

Суд звертає увагу, що з огляду на предмет спору - стягнення шкоди в порядку регресу не є складним, вказана цивільна справа призначалась до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, ціна позову та обсяг документів не є значними, розгляд справи мав місце у відсутність сторін, відношення відповідача до позову, який у своєму відзиві не заперечує щодо задоволення позову в частині стягнення з нього шкоди в порядку регресу, однак просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, відповідь на відзив не надходила, а також беручи до уваги ту обставину, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, відповідно до вимог закону, має визначатися не лише згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, але й на підставі відповідних доказів щодо детального обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, суд приходить до висновку, що в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 993, 1187, 1166, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регрессу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», суму страхового відшкодування у розмірі 41340 гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН», місцезнаходження: м.Київ, вул.Германа, 8, код ЄДРПОУ 20080515.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя:

Попередній документ
129045155
Наступний документ
129045157
Інформація про рішення:
№ рішення: 129045156
№ справи: 572/967/25
Дата рішення: 22.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рокитнівський районний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (07.10.2025)
Результат розгляду: скасовано частково
Дата надходження: 25.03.2025
Предмет позову: про відшкодування шкоди в порядку регресу
Розклад засідань:
07.05.2025 12:00 Рокитнівський районний суд Рівненської області
22.07.2025 15:00 Рокитнівський районний суд Рівненської області
07.10.2025 15:15 Рівненський апеляційний суд