Справа № 372/1284/25
Провадження 2-1065/25
ухвала
21 липня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Узлій М.М.,
за участю позивача (відповідача) ОСОБА_1 ,
представника позивача (відповідача) ОСОБА_2 ,
відповідачки (позивачки) ОСОБА_3 ,
представниці третьої особи Клєвцової Н.М.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, про розірвання договору між батьками про проживання та виховання дітей, визначення місця проживання малолітніх дітей, та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відібрання дитини,
На розгляді в суді перебуває вказана цивільна справа.
21.07.2025 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов, який в судовому засіданні просила розглядати разом із наявними позовами.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечили, посилаючись на недотримання норм ЦПК України.
Представник третьої особи заперечень не представила.
Заслухавши учасників та дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви суд приймає до уваги наступні приписи чинного процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву і зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову
Згідно ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зазначена зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175,177 ЦПК України.
Так, згідно ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Всупереч приписами вказаних вимог чинного процесуального законодавства ОСОБА_3 поєднала в одному документі два істотні відмінні за правовим змістом процесуальні документи, правове регулювання і правове значення яких є істотно відмінним, зокрема як в частині правил оформлення, так і в частині строків та порядку подачі до суду. Усунути цей недолік вона категорично відмовилась, незважаючи на роз'яснення суду, в судовому засіданні наполягала на тому, щоб вважати звернення від 21.07.2025 року одночасно зустрічним позовом та відзивом на позову заяву.
Копія вказаного документа з додатками іншим учасникам не направлялась і не вручалась, чим не виконано процесуальні обов'язки як щодо процедури пред'явлення зустрічного позову, так і щодо процедури подання відзиву на позов.
В найменуванні поданого суду документа ОСОБА_3 йменує його як зустрічний позов про негайне відібрання дитини «на підставі ст.83 ЦПК України з одночасним поданням відзиву на позову заяву про розірвання договору між батьками про проживання та виховання дітей та визначення місця проживання малолітніх дітей» (ст.178 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття провадження від 03.04.2025 року ОСОБА_3 вже було роз'яснено, що для подання відповідачем відзиву на позов встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до ст. 178 ЦПК України, до відзиву слід додати: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Окрім того, слід звернути увагу на те, що процесуальна форма відзиву на позов чітко регламентована приписами частини третьої статті 178 ЦПК України, відповідно до якої відзив повинен містити:
1) найменування (ім'я) позивача і номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч.4 ст. 178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Подане до суду вищезазначене звернення ОСОБА_3 від 21.07.2025 року вказаним приписам чинного законодавства (ст.178 ЦПК України) не відповідає, тому не може вважатись належним чином процесуально оформленим відзивом на позов ОСОБА_1 .
Однак, зважаючи на титульне найменування та усні доводи ОСОБА_3 в судовому засіданні суд надає вказаному зверненню правову оцінку як зустрічному позову, тому аналізує його на предмет дотримання приписів ст.ст.175, 177, 194 ЦПК України.
Суд вважає, що позивачкою за зустрічним позовом не було дотримано п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України в частині зазначення змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, зустрічний позов містить містить три позовні вимоги : про негайне відібрання у ОСОБА_1 малолітньої дитини, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Слід повторно звернути увагу ОСОБА_3 на те, що в межах цієї цивільної справи вже розглядається позовна вимога, тотожна до пред'явленої у зустрічному позові, оскільки ухвалою від 01.07.2025 року було відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відібрання дитини, а також об'єднано в одне провадження із цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, про розірвання договору між батьками про проживання та виховання дітей, визначення місця проживання малолітніх дітей.
Відтак, в межах цієї ж цивільної справи позовна вимога ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відібрання дитини вже перебуває на розгляді.
Позовна вимога про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі судового збору 1211 грн. 20 коп. неконкретизована і фактично може вважатись не самостійною позовною вимогою, а заявою про розподіл судових витрат в порядку глави 8 ЦПК України.
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди сформульована наступним чином: «Відшкодувати моральну шкоду мені і моїм дітям, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 100 000 грн.».
Суд оцінює вказану позову вимогу як неконкретизовану, оскільки позовна заява не містить відомостей про процесуальний статус ОСОБА_3 як особи, що в порядку ст.57 ЦПК України звертається в інтересах інших осіб, натомість зустрічна позовна заява містить зазначення ОСОБА_3 як самостійного і єдиного позивача, тобто особи, яка звертається до суду за захистом власних законних прав та інтересів.
Окрім того, вказана позовна вимог не містить розмежування кому саме із зазначених у ній трьох осіб належить відшкодувати яку саме частину відповідної суми.
Зазначені вище недоліки оформлення дають достатні підстави вважати, що позивачем також не виконано й приписи п.3 ч.3 ст.175, ст.176 ЦПК України, оскільки відсутнє зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються в частині позовних вимог щодо відшкодування шкоди.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Таким чином, правильність оформлення платіжного документа покладається на платника судового збору.
Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір.
Як встановлено під час розгляду справи позивачкою ОСОБА_3 до зустрічної позовної заяви не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону,
Так, до зустрічного позову додано квитанцію Укрпошти про переказ судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп., що може вважатись доказом сплати судового збору лише за одну з позовних вимог, однак фактично сплачена сума недостатня для висновку про оплату судового збору за три різні позовні вимоги.
Поряд із тим, суд позбавлений можливості належно визначити необхідний розмір недоплаченого судового збору, який був би достатнім для прийняття зустрічного позову через його неконкретизованість і незазначення ціни позову.
Зважачю на це, ОСОБА_3 слід роз'яснити, що відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 1211,20 грн. та не більше 15140 грн.).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Таким чином, позивачці за зустрічним позовом слід визначитись із предметом і сутністю спору, належно сформулювати і конкретизувати свої позовні вимоги, визначити ціну позову щодо позовних вимог майнового характеру та залежно від цього визначити і оплатити належний розмір судового збору.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 4, 5, 6 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Всупереч вказаним вище вимогам законодавства оригінали письмових доказів ОСОБА_3 до зустрічної позовної заяви не додавались, а копії письмових доказів у встановленому законом порядку жодним чином не засвідчені, відсутнє також підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред'явлення позову не дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, оскільки в даному випадку форма та зміст зустрічної позовної заява не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України, то зустрічну позовну заяву необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 2, 43, 49, 51, 53, 175, 177, 185, 193, 194, 257 ЦПК України, суд
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відібрання дитини, відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачці ОСОБА_3 п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.
Роз'яснити, що інакше зустрічна позовна заява може бути залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Продовжити строки підготовчого провадження для надання визначених законом строків вчинення процесуальних дій.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Суддя М.В.Кравченко