21.07.2025 Справа № 363/795/25
21 липня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участі секретаря Онопрієнка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Старахова компанія «Експо Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та штрафних санкцій,
встановив:
14 лютого 2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, в якій представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму франшизи в розмірі 2000грн., інфляційні витрати 255,28 грн., пеню 639,27 грн., 3% річних 69,70 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову вказано, що 10.01.2022 постановою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Саме дії відповідача стали причиною скоєння ДТП. Внаслідок ДТП транспортний засіб марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 завдано механічних пошкоджень, а власник зазнав матеріального збитку. Цивільно-правова відповідальність потерпілої особи забезпечена відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту ТДВ «СК «Експо Страхування» ДНТ № 29/0100/21 від 08.09.2021. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 10945,45грн., яку виплачено потерпілій особі 08.12.2021 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача станом настання ДТП забезпечена відповідно до Полісу ПрАТ «СК «АРКС» обов'язкового страхування ці вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-203210121, яким передбачено франшизу в розмірі 2000 грн. Після звернення до ПрАТ «СК «АРКС» за компенсацію страхового відшкодування, сплаченого на користь потерпілої особи, залишились невідшкодованими збитки в розмірі 2000 грн. - розміру франшизи, передбаченої полісом №ЕР-203210121. Відповідачем не здійснено відшкодування розміру франшизи. Відповідач не виявив бажання врегулювати цю справу в досудовому порядку. 05.12.2025 року направлена вимога щодо відшкодування завданих збитків, яку відповідачем не виконано. 22.01.2025 року повторно направлена вимога щодо відшкодування завданих збитків, яку відповідачем не виконана. Позивачем здійснено розрахунок штрафних санкцій у звязку із порушенням зобов'язань, який виник з 13.12.2023 року по 09.02.2025 року, який складається з розміру інфляційних витрат 255,28 грн., пені 639,27 грн., 3% річних 69,70 грн. Просить суд стягнути з відповідача загальну суму 2964,25 грн на витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25 лютого 2025 року у справі відкрито провадження. Враховуючи положення частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, зазначений спір визнано малозначним. Відповідно до статті 274 ЦПК України, судом визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 24 березня 2025 року
24.03.2025 представник позивача Микитюк Д.О. в судове засідання 24 березня 2025року не з'явився, при цьому надав до суду заяву, в якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
24.03.2025 відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 24 березня 2025 року не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд перенести розгляд справи, зупинити розгляд справи, надати докази щодо здійснення позивачем досудового врегулювання спору, підтвердження направлення вимог поро сплату заборгованості, врахувати зміну фактичного місця проживання.
Протокольною ухвалою 24 березня 2025 року судовий розгляд відкладено для повторного виклику відповідача на 02 травня 2025 року.
Представник позивача Микитюк Д.О. в судове засідання призначене 02 травня 2025 року не з'явився, надав до суду додаткові пояснення 01.05.2025, в яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, щодо досудового врегулювання спору в матеріалах справи наявні підтвердження щодо направлення вимоги за адресою, яка зазначена в постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 10.01.2022 року, і отримання відповідачем 29.01.2025 року, щодо зупинення провадження до закінчення воєнного стану клопотання відповідача безпідставне.
Протокольною ухвалою 02 травня 2025 року судовий розгляд відкладено для повторного виклику відповідача на 15 травня 2025 року для надання часу ознайомитись з письмовими поясненнями поданих представником позивача 01 травня 2025 року.
Представник позивача Микитюк Д.О. в судове засідання призначене 15 травня 2025 року не з'явився, належним чином повідомлений, матеріалах справи є заява, в якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 15 травня 2025 року не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15 травня 2025 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі відмовити. Судовий розгляд відкладено на 03 червня 2025 року для ознайомлення відповідачем, який не бав участь у справі з ухвалою суду.
Представник позивача Микитюк Д.О. в судове засідання призначене 03 червня 2025 року не з'явився, належним чином повідомлений, матеріалах справи є заява, в якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 03 червня 2025 року не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала суду заяву про відкладення розгляду справу у звязку із хворобливим станом після оперативного втручання 06.05.2025 року в Київській онкологічній клініці.
Протокольною ухвалою 03 червня 2025 року судовий розгляд відкладено для повторного виклику відповідача на 13 червня 2025 року за клопотанням відповідача про відкладення у звязку хворобою.
Представник позивача Микитюк Д.О. в судове засідання призначене 13 червня 2025 року не з'явився, належним чином повідомлений, матеріалах справи є заява, в якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 13 червня 2025 року не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала суду заяву про відкладення розгляду справу у зв'язку із хворобливим станом після оперативного втручання 06.05.2025 року в Київській онкологічній клініці, зв'язку з військовим станом до його закінчення.
Протокольною ухвалою 13 червня 2025 року судовий розгляд відкладено для повторного виклику відповідача на 17 липня 2025 року за клопотанням відповідача про відкладення у зв'язку не можливістю прибути у судове засідання для подання пояснень і необхідних документів.
Представник позивача Микитюк Д.О. в судове засідання призначене 17 липня 2025 року не з'явився, належним чином повідомлений, матеріалах справи є заява, в якій розгляд справи просив проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 17липня 2025 року не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, подала суду заяву про відкладення розгляду справу у зв'язку із хворобливим станом після оперативного втручання 06.05.2025 року в Київській онкологічній клініці, зв'язку з військовим станом до його закінчення, відсутність доказів. Які підтверджують досудову спробу вирішення спору.
Протокольною ухвалою від 17 липня 2025 року судовий розгляд продовжено, констатовано факт зловживання відповідачем процесуальними правами у зв'язку з чисельними заявами про відкладення без надання підтверджуючих доказів про поважність причин неявки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного:
Правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, судом встановлено, що 08.09.2021 року між ТДВ «СК «Експо Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту Toyota, державний номер НОМЕР_1 (а.с.8-16).
16.12.2021 року ОСОБА_2 звернулась до ТДВ «СК «Експо Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування, в якій просила виплатити їй страхове відшкодування, згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 від 08.09.2021 року, у зв'язку із страховим випадком, що стався 11.11.2021 року з транспортним засобом марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 (а.с.17)
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.01.2022 року, що набрала законної сили 21.01.2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. адреса фактичного місця проживання зазначена АДРЕСА_1 . Вказаною постановою встановлено, що 11.11.2021 приблизно о 14:50 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan, державний номерний знак НОМЕР_2 у м. Києві по вул. Антоновича, 107, при зміні напрямку руху не впевнилася в безпечності своїх дій та скоїла зіткнення з автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 10.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. (а.с. 7)
Автомобіль марки Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 17)
Згідно рахунку за №00122-2111/17 від 17 листопада 2021року вартість ремонту транспортного засобу Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 10975,45 грн., без ПДВ. (а.с. 18-19).
Згідно платіжного доручення за №14208 від 08.12.2021 року - ТДВ «СК «Експо-Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 10975,45 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , на момент ДТП була застрахована за ПрАТ «СК «АРКС» обов'язкового страхування ці вільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-203210121 від 27 березня 2021, яким передбачено франшизу у розмірі 2000 грн. (а.с.20 зворот).
Із копій досудових вимог від 03.12.2023 року, від 22.01.2025 про відшкодування франшизи, передбаченої полісом в розмірі 2000 грн. встановлено письмове звернення позивча до відповідача про добровільне відшкодування збитків у сумі франшизи. (а.с. 21,23)
Із квитанцій АТ «Укрпошта» від 05.12.2023 року № 0304011481476, від 22.01.2025 року №0318903214368 на адресу відповідача вимогу про відшкодування франшизи, передбаченої полісом в розмірі 2000 грн. (а.с.22-23).
Із розрахунку інфляційних втрат, пені, 3% річних за період 13.12.2023 по 09.02.2025 року інфляційні втрати складають 255,28 грн., пеня 639,27 грн., 3% річних - 69,70 грн. ( а.с. 24-25).
Із трекінгу відправлень Укрпошти 0318903214368 підтверджується про направлення поштового відправлення з відміткою «вручено одержувачу» 29.01.2025 року (а.с. 61)
Вирішуючи позовні вимоги, судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема щодо забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів, на момент скоєння ДТП, було врегульовано Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року за №1961 IV.
Згідно із ст.12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 року за №1909-ІХ визначено, що франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та/або законодавством.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі за №335/2566/18, позивач, який правомірно керував транспортним засобом, має право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок страховика (страхової компанії) винної особи, а понад розмір страхового відшкодування, зокрема, франшизи, за рахунок винної особи.
Згідно положень частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків.
Нормами частин першої, четвертої статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 1ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 102 Закону України «Про страхування» у разі нездійснення страховиком страхової виплати відповідно до умов договору страхування або законодавства страховик зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмірі, встановленому договором страхування або законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 у справі №910/10156/17 (провадження № 12-14гс18).
Щодо позовних вимог про стягнення частини невідшкодованих збитків, суд дійшов наступних висновків за результатами розгляду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1,2ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.6 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
08 вересня 2021 року між позивачем - ОСОБА_2 та ТДВ «СК «Експо-Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту щодо автомобіля Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 .
11 листопада 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Toyota Camry, що належить позивачу, та автомобіля Nissan, яким керувала відповідачка - ОСОБА_1 .
Вказаним фактом завдано механічних пошкоджень автомобілю позивача.Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.01.2022, яка набрала законної сили 21.01.2022, встановлено вину ОСОБА_1 у скоєнні порушення правил дорожнього руху, що призвело до ДТП.
Згідно з договором страхування, ТДВ «СК «Експо Страхування» 08.12.2021 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 10 975,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням №14208 від тієї ж дати.
У свою чергу, згідно з чинним полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності водія ОСОБА_1 , укладеним з ПрАТ «СК «АРКС», передбачено франшизу у розмірі 2000 грн, яку страховик не відшкодовує.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з досудовими вимогами про добровільне відшкодування збитків у сумі франшизи (зокрема, 03.12.2023 та 22.01.2025), однак відповідач своїх обов'язків не виконав.
Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка завдала шкоди, зобов'язана її відшкодувати, якщо інше не встановлено законом або договором. Частина 2 статті 993 ЦК України також передбачає право страховика або потерпілого звертатися з регресною або прямою вимогою до винної особи в обсязі шкоди, яка не покривається страховиком.Таким чином, сума франшизи у розмірі 2000 грн., яка не відшкодована страховою компанією, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .
Щодо стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов наступного.
Судом достовірно встановлено, що відповідач добровільно не виконав грошове зобов'язання зі сплати франшизи у сумі 2000 грн, письмова досудова вимога про відшкодування шкоди була вручена 29.01.2025 року, тому саме з цієї дати відповідно до ст. 530, 610 та 625 Цивільного кодексу України виникла прострочка виконання зобов'язання, що є підставою для нарахування інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені (неустойки), розмір якої нараховується, за аналогією із подвійною обліковою ставкою НБУ.
Отже, визначаючи розмір штрафних санкцій суд виходить з того, що відповідач допустила прострочення період з 29.01.2025 по 09.02.2025 включно (11 днів).
Щодо розрахунку інфляційних втрат суд здійснює розрахунок за формулою інфляційні втрати = сума боргу ? (індекс інфляції- 100%) ? (кількість днів прострочення ? кількість днів у місяці)
Індекс інфляції за січень 2025 року складає 101,3%, кількість днів прострочення у січні 2025 року 3 дні. Інфляційні втрати складають 2000 ? 0,013 ? (3 ? 31) =2,52 грн
Індекс інфляції за лютий 2025 року 100,7%, кількість днів простроченняу лютому 2025 року - 8 днів. Інфлаційні втрати складають 2000 ? 0,007 ? (9 ? 28)= 2000 ? 0,007 ? 0,3214= 2000 ? 0,00225 = 4,50 гр. Загалом, за період 29.01-09.02.2025 у розмірі 7,02 грн
Щодо розрахунку 3% річних суд здійснює розрахунок за формулою: сума боргу ? 3% ? (кількість днів) ? 365= 2000 ? 0.03 ? 11 ? 365 = 1.81 грн.
Щодо розрахунку пені суд здійснює розрахунок за формулою: сума боргу ? подвійна облікова ставка НБУ ? (кількість днів прострочення) ? 365. Розмір облікової ставки НБУ з 24.01.2025 по 06.03.2025 року встановлено 14,50 . Розмір пені складає 2000 ? 0,29 ? 11 ? 365=17,48 грн.
Отже загалом, сума штрафних санкцій підлягає стягненню з відповідача у розмірі 26,31 грн.
Суд не приймає посилання відповідача на неналежне направлення досудової вимоги, оскільки страхова компанія надіслала її за останньою зареєстрованою адресою ОСОБА_1 , що була відома із постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а також з огляду на те, що у відзиві відповідач підтвердила обізнаність про борг, тому така вимога вважається належно врученою 29.01.2025року незалежно від фактичного місця проживання.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією17173 від 04.02.2025 про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, із заявлених вимог про стягнення 2964,25 грн задоволено 2026,31 грн. ( задоволено 68% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки суму понесених судових витрат в розмірі 2015,69 грн. (68% від 2964,25 грн.) на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 258, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Експо Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та штрафних санкцій задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Експо Страхування» страхове відшкодування у розмірі 2026 (дві тисячі двадцять шість) гривень 31копійку та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2015 (дві тисячі п'ятнадцять) гривень 69 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Експо Страхування», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул.. Луначарського, буд. 14 офіс 81; ЄДРПОУ - 35392462.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя С.В. Олійник