17 липня 2025 року
м. Київ
справа № 585/717/22
провадження № 51-4611км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня
2023 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200470000077, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки і жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в цьому ж населеному пункті ( АДРЕСА_2 ), неодноразово судимої, останнього разу засудженої за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2022 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, частинами 2, 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Роменський міськрайонний суд Сумської області вироком від 22 серпня 2023 року засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у видіпозбавлення волі на строк 1 рік; на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначив їй покарання у виді позбавлення волі на строк1 рік 6 місяців, а на підставі ч. 4 указаної статті за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, і покарання, призначеного за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2022 року, призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
2. Строк відбування покарання ОСОБА_7 постановлено рахувати з 22 серпня 2023 року із зарахуванням до нього періоду тримання обвинуваченої під вартою з 23 лютого до 30 березня 2022 року та з 16 червня 2022 року до 15 лютого 2023 року включно, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі, та період відбування покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2022 року з 16 лютого по 22 серпня 2023 року включно.
3. Вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат.
4. За вироком суду, 30 січня 2022 року близько 13:25 ОСОБА_7 , маючи не зняту й не погашену в установленому законом порядку судимість, перебуваючи в магазині ТМ «Аврора» на вул. Руденка, 22/5 у м. Ромнах Сумської області, повторно вчинила крадіжку товару різного асортименту на суму 449 грн.
5. Того ж дня приблизно о 13:35 вона, перебуваючи в магазині ТМ «Аврора» на вул. Соборній, 3 у м. Ромнах, повторно вчинила крадіжку товару різного асортименту на суму 319,58 грн.
6. Також 05 лютого 2022 року близько 14:20 ОСОБА_7 з магазину вказаної торгової марки на вул. Руденка, 22/5 у м. Ромнах намагалася вчинити крадіжку майна на суму 406 грн, проте не довела злочинного умислу до кінця з підстав, які не залежали від її волі, оскільки на виході її зупинили працівники магазину.
7. Того ж дня близько 12:25 вона, перебуваючи в магазині «Єва-923» на вул. Соборній, 19, 21, 21-А у м. Ромни, вчинила крадіжку товару різного асортименту на суму 2854 грн.
8. Крім того, зазначеного дня приблизно о 13:30 ОСОБА_7 , перебуваючи в магазині «Єва-910» на вул. Соборній, 8 в м. Ромнах, вчинила крадіжку товару різного асортименту на суму 1244,24 грн.
9. Сумський апеляційний суд ухвалою від 12 серпня 2024 року скасував вирок місцевого суду за епізодами:
- таємного викрадення чужого майна 30 січня 2022 року близько 13:25 і 13:35 у магазинах ТМ «Аврора» на вул. Руденка, 22/5 і на вул. Соборній, 3 в м. Ромнах відповідно,
- закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна 05 лютого 2022 року близько 14:20 у магазині ТМ «Аврора» на вул. Руденка 22/5 у м. Ромнах,
- таємного викрадення чужого майна того ж дня близько 13:30 у магазині «Єва-910» на вул. Соборній, 8 у м. Ромнах, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з декриміналізацією відповідно до Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX).
10. Постановлено вважати ОСОБА_7 засудженою за ч. 2 ст. 185 КК (за епізодом таємного викрадення чужого майна 05 лютого 2022 року близько 12:25 у магазині «Єва-923» на вул. Соборній, 19, 21, 21-А в м. Ромнах) до призначеного судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі на 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2022 року, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. У решті вирок залишено без змін.
Вимоги й узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. Захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2023 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за епізодом таємного викрадення чужого майна 05 лютого 2022 року близько 12:25 у магазині «Єва-923» на вул. Соборній, 19, 21, 21-А в м. Ромнах закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з відсутністю в діях підзахисної складу кримінального правопорушення. На обґрунтування своєї позиції скаржниця зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Законом № 3886-IX, який набув чинності 09 серпня 2024 року, ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) викладено в новій редакції, якою декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становила менше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оскільки суд апеляційної інстанції вирішував питання про винуватість ОСОБА_7 та притягнення її до кримінальної відповідальності 12 серпня 2024 року, то мав застосувати законодавство, що діяло на момент ухвалення судового рішення. Таким чином, на думку захисника, якщо у 2024 році 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, передбачені ст. 51 КУпАП, становили 3028 грн, а обвинувачена вчинила крадіжку 05 лютого 2022 року на суму 2854 грн, апеляційний суд повинен був скасувати вирок місцевого суду за цим епізодом і закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК.
Позиції учасників судового провадження
12. Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, просила судові рішення щодо ОСОБА_7 залишити без зміни.
13. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися.
Мотиви Суду
14. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
15. За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
16. У касаційній скарзі захисник ставить питання про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування до засудженої правил про необхідність закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 185 КК у зв'язку з декриміналізацією діяння.
17. Згідно із Законом № 3886-IX ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, якою встановлено санкції за: 1) дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; 2) дії, передбачені ч. 1 вказаної статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 1 або 2 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; 4) дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
18. Указаними змінами, зокрема, збільшено вартість предмета дрібної крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати (з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), яка є визначальною для розмежування кваліфікації дії між дрібною крадіжкою, передбаченою ст. 51 КУпАП, та, зокрема, крадіжкою, передбаченою ст. 185 КК.
19. За правилами ч. 6 ст. 3 КК зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
20. Статті 185, 190, 191 КК фактично містять відсилання до ст. 51 КУпАП, яка, установлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
21. Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже цей розмір прямо не визначено в тексті кримінального закону і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
22. Отже, із часу набуття чинності Законом № 3886-IX (09 серпня 2024 року) кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
23. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
24. Водночас ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
25. Частиною 1 ст. 5 КК передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
26. Тож фактична декриміналізація викраденого майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі та «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК.
27. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією об'єднаної палатиКасаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 07 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21.
28. Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ Податкового кодексу України для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року.
29. Як убачається з матеріалів кримінального провадження з урахуванням змін, унесених ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_7 засуджено за вчинення крадіжки 05 лютого 2022 рокублизько 12:25 у магазині «Єва-923» на вул. Соборній, 19, 21, 21-А в м. Ромнах. Вартість викраденого майна на момент вчинення кримінального правопорушення становила 2854 грн. У судовому засіданні ОСОБА_7 повністю визнала свою вину у вчиненні цього злочину, підтвердивши кількість і вартість викраденого. Суд першої інстанції на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК, з'ясувавши, чи правильно підсудна розуміє суть пред'явленого обвинувачення, заслухавши думку учасників судового провадження стосовно недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, переконався в добровільності позиції учасників судового провадження і правильності розуміння ними змісту цих обставин та роз'яснив їм про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку. Зі спрощеним порядком розгляду кримінального провадження погодилися як сторона обвинувачення, так і сторона захисту.
30. Згідно з Податковим кодексом України та Законом № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2022 році становила 2481 грн.
31. За наведених обставин, а також з урахуванням положень ст. 51 КУпАП, ч. 2 ст. 4 КК суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 05 лютого 2022 року близько 12:25 у магазині «Єва-923» на вул. Соборній, 19, 21, 21-А в м. Ромнах вчинила крадіжку, передбачену ч. 2 ст. 185 КК, і тому не мав підстав для скасування вироку та закриття кримінального провадження за вказаним епізодом відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК.
32. Будь-яких порушень кримінального процесуального закону, допущених судами попередніх інстанцій у кримінальному провадженні, які могли би бути безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, не встановлено, тому Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 серпня 2023 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3