1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 21 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт у кримінальному провадженні №42024100000000001, відомості щодо якого внесені 03.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, на майно, яке вилучене 22.04.2025 під час проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою господарську діяльність ТОВ «АМЕТРІН ФК», (код ЄДРПОУ 38218086), а саме на: грошові кошти в загальній сумі 749 840 грн, з яких 2 купюри по 20 грн, 100 купюр по 50 грн, 704 купюри по 200 грн, 1208 купюр по 500 грн, ноутбук (мак-бук) чорного кольору марки «Apple» в сумці чорного кольору, ноутбук чорного кольору марки "HP" чорного кольору із зарядним пристроєм, мобільний телефон бежевого кольору марки «Apple» в чохлі синього кольору, мобільний телефон чорного кольору марки «Apple» в чохлі чорного кольору, печатку у тримачі синього кольору, що належить ТОВ «Аметрін ФК» (код ЄДРПОУ 38218086), довіреність від 21.04.2025 року видана генеральним директором ТОВ «Аметрін ФК» ОСОБА_6 на 1 акр., копія ліцензії серія АВ № 599299 на 1 арк., копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість серія НБ № 277437 на 1 арк., копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 540751 на 1 арк., копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України серія АА № 610190 на 1 арк.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зобов'язати повернути ОСОБА_5 вилучене майно, а саме: грошові кошти в загальній сумі 749 840 грн, з яких 2 купюри по 20 грн, 100 купюр по 50 грн, 704 купюри по 200 грн, 1208 купюр по 500 грн, ноутбук чорного кольору марки "HP" чорного кольору із зарядним пристроєм, мобільний телефон бежевого кольору марки «Apple» в чохлі синього кольору та повернути майно ОСОБА_6 , а саме: ноутбук «Apple» (мак-бук) та телефон «Apple» чорного кольору.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 25 квітня 2025 року клопотання прокурор розглянуто без представника власників майна, хоча в заперечені на клопотання, власники майна просили його розглянути за участю адвоката ОСОБА_9 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вилучене майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, а під час проведення обшуку допущено низку процесуальних порушень.
Зокрема, під час обшуку виявлено сейф та зламано його без відповідного оформлення та фіксування такої дії слідчим. Відеофіксація проводилася преривчасто, відеокамера вимикалася, що в протоколі не відображено.
Окрім того, арештоване майно вилучено всупереч ухвалі слідчого судді.
Слідчим суддею не враховано письмові заперечення сторони захисту та не обґрунтовано необхідності у недотриманні вимог, передбачених ч. 1 ст. 192 КПК України і позбавлення права власника бути присутнім під час розгляду клопотання.
В судове засідання представник ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , та прокурор не з'явились, хоча про час та дату судового засідання їх повідомлено у встановлений законом спосіб. 28 травня та 21 липня 2025 року надіслали заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників судового провадження, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 03 січня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42024100000000001, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ряду фармацевтичних дистриб'юторів, а саме: ТОВ «Аметрін ФК» (код ЄДРПОУ 38218086), ТОВ «Укрера» (код ЄДРПОУ 42979027), ТОВ «Авентусфарм» (код ЄДРПОУ 43891001), ТОВ «Модерн-фарм» (код ЄДРПОУ 44559026) та ТОВ «Дія фарм» (код ЄДРПОУ 45058438), вступили у злочинну змову з посадовими особами ряду вітчизняних фармацевтичних виробників, зокрема ПРАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (код ЄДРПОУ 00481212) та АТ «Фармак» (код ЄДРПОУ 00481198), які зловживаючи своїм службовим становищем налагодили протиправний механізм зі збуту лікарських засобів до закладів охорони здоров'я (лікарень) за завищеними цінами, в результаті чого заволоділи бюджетними коштами у великих розмірах під час дії воєнного стану.
Згідно наявної інформації органом досудового розслідування установлено, що протиправний механізм злочинних дій реалізується шляхом надання знижок заводом виробником на лікарські засоби, які реалізуються за бюджетні кошти, використовуючи «акти зменшення вартості раніше поставленого товару», зокрема фармацевтичні дистриб'ютори ТОВ «Аметрін ФК» (код ЄДРПОУ 38218086), ТОВ «Укрера» (код ЄДРПОУ 42979027), ТОВ «Авентусфарм» (код ЄДРПОУ 43891001), ТОВ «Модерн-фарм» (код ЄДРПОУ 44559026) та ТОВ «Дія фарм» (код ЄДРПОУ 45058438) після реалізації лікарських засобів до закладів охорони здоров'я підписують із заводами виробниками ліків ПРАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (код ЄДРПОУ 00481212) та АТ «Фармак» (код ЄДРПОУ 00481198) «акти зменшення вартості раніше поставленого товару», тим самим зменшуючи вартість лікарських засобів, які фактично були реалізовані заводами-виробниками.
В результаті таких дій, після коригування вартості вже поставленого товару, прибуток дистриб'юторів складає від 25% до 70%, що перевищує закононодавчо визначену граничну надбавку в 10%, що призводить до заволодіння державними коштами під час дії воєнного стану.
22 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року проведено обшук в приміщенні квартири № 26 по вул. Сім'ї Прахових. Буд. 27, що у м. Києві, де фактично здійснює свою господарську дільність ТОВ «Аметрін ФК», код ЄДРПОУ 38218086, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти, речі та документи.
22 квітня 2025 року постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_10 зазначені грошові кошти, речі та документи, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
23 квітня 2025 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де фактично здійснює свою господарську дільність ТОВ «Аметрін ФК», код ЄДРПОУ 38218086, з метою збереження речового доказу.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42024100000000001, про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з потребами кримінального провадження та їх зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Твердження апелянта про те, що під час обшуку допущено низку процесуальних порушень, підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті.
Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Єдиний унікальний № 752/4080/245 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Справа № 11сс/824/3798/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК