"25" листопада 2010 року Справа № 27/27
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Такмаков Ю.В.
при секретарі - Березка О.М.
за участю представників сторін:
позивача -Соколовського С.І., дов. 20/10 від 11.01.2010 року (у справі)
відповідача -Дряхлова Є.О., дов. № 23ю/441 від 11.11.2010 року (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Ойл Україна”, м. Київ (вх. № 3347 П/3-8) на рішення господарського суду Полтавської області від 09 вересня 2010 року по справі № 27/27
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Ойл Україна”, м. Київ
до Закритого акціонерного товариства “Торговий дім Укртатнафта”, м. Кременчук, Полтавська область
про стягнення 58832,65 грн.,-
встановила:
У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 58832,65 грн. вартості недопоставлених нафтопродуктів, з яких 55002,76 грн. основного боргу, 3076,71 грн. інфляційних нарахувань, 753,18 грн. трьох відсотків річних.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 09 вересня 2010 року (суддя Солодюк О.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Позивач, з рішенням господарського суду не погодився, надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 09 вересня 2010 року та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 58832,65 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що рішення господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим у відповідності до матеріалів справи і просить залишити його без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні просить апеляційний господарський суд провести заміну відповідача у зв'язку з тим, що Закрите акціонерне товариство “Торговий дім ”Укртатнафта” знаходилось в стадії реорганізації та 09 листопада 2010 року реорганізувалось шляхом перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ”Укртатнафта”. В обґрунтування клопотання відповідач надав витяг зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім ”Укртатнафта”, затвердженого рішенням установчих зборів засновників товариства (протокол від 09 листопада 2010 року); довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
Колегія суддів розглянувши клопотання відповідача вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс Ойл Україна” та Закритим акціонерним товариством транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” було укладено договір № 443/2/2118.
Відповідно до умов договору поставщик (відповідач у справі) зобов'язується поставити покупцю (позивач у справі) нафтопродукти (далі товар) погодженими партіями, а покупець зобов'язується їх оплатити та прийняти в асортименті, кількості відповідно до поданих заявок, погодженими з поставщиком.
Позивач вказує на те, що 09 червня 2009 року по залізничній накладній № 43932587 надійшли цистерни № 74883646 та № 74736083 з дизельним паливом, вантажовідправником якого був відповідач. При прийманні товару позивачем було виявлено розходження між супровідними документами і фактичними даними у кількості 2,392 тони, що підтверджується актом експертизи № В-511 від 10 червня 2009 року, складеного експертом Торгово-промислової палати та актами приймання нафтопродуктів за кількістю № 410 від 09 червня 2009 року (типова форма 5-НП). При цьому цистерни прибули зі справними пломбами.
Розмір фактичної недостачі за мінусом норми природних втрат та похибки вимірювань склав 1,478 тон, що складає недостачу у розмірі 7107,23 грн.
28 червня 2009 року по залізничній накладній №439832762 надійшли цистерни №72845845, № 74730029, №74746561, №73993479 з дизельним паливом. При його прийманні 28 червня 2009 року було також виявлено розходження між супровідними документами і фактичними даними у кількості 3,697 тон, що складає суму недостачі у розмірі 14171,03 грн. та підтверджується актом експертизи №В-133 від 28 червня 2009 року, складеного експертом Торгово-промислової палати та актами приймання нафтопродуктів за кількістю №93 від 28 червня 2009 року (типова форма 5-НП). Цистерни прибули, як зазначає позивач, зі справними пломбами.
01 вересня 2009 року по залізничній накладній №44539027 надійшла цистерна №74805276 з дизельним паливом. При його прийманні 01 вересня 2009 року було також виявлено розходження між супровідними документами і фактичними даними у кількості 2,076 тон, що складає суму недостачі у розмірі 10908,51 грн. та підтверджується актом експертизи №В-802 від 02 вересня 2009 року, складеного експертом Торгово-промислової палати та актами приймання нафтопродуктів за кількістю №462 від 01 вересня 2009 року (типова форма 5-НП). Цистерна прибула, як зазначає позивач, зі справними пломбами.
06 жовтня 2009 року по залізничній накладній №44540019 надійшла цистерна №74737412 з паливом дизельним. При його прийманні 06 жовтня 2009 року було виявлено розходження між супровідними документами і фактичними даними у кількості 2,061 тон, що складає суму недостачі у розмірі 10398,44 грн. та підтверджується актом експертизи №В-913 від 07 жовтня 2009 року, складеного експертом Торгово-промислової палати та актами приймання нафтопродуктів за кількістю № 481 від 06 жовтня 2009 року (типова форма 5-НП). Цистерна прибула, як стверджує позивач, зі справними пломбами.
08 жовтня 2009 року по залізничній накладній №44540032 надійшла цистерна №74082355 з паливом дизельним. При його прийманні 08 жовтня 2009 року було виявлено розходження між супровідними документами і фактичними даними у кількості 2,408 тон, що складає суму недостачі у розмірі 12417,55 грн. та підтверджується актом експертизи № В-925 від 08 жовтня 2009 року, складеного експертом Торгово-промислової палати та актами приймання нафтопродуктів за кількістю № 483 від 08 жовтня 2009 року (типова форма 5-НП). Цистерна прибула, як стверджує позивач, зі справними пломбами.
Таким чином, загальна сума недостачі нафтопродуктів складає 55002,76 грн.
Суд першої інстанції у задоволення позовних вимог відмовив посилаючись на те, що відповідно до пункту 5.4 договору № 2570/10 від 01 липня 1999 року, укладеного між ЗАТ „Торговій дім „Укртатнафта" та АТ „Укртатнафта", ЗАТ „Торговій дім „Укртатнафта" (виконавець за договором та відповідач у справі) не несе відповідальності за недостачу вантажу, яка виникла після передачі транспортній організації (перевізнику), тобто залізниці.
Пункт 111 Статуту залізниць України чітко передбачає, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Непошкодженість вагонів підтверджується актами Торгово-промислової палати України. Пунктом 3.15 договору № 443/2/2118 від 29 січня 2009 року, укладеного між сторонами по справі, передбачено, що в разі якщо при прийманні товару буде виявлено невідповідність кількості вказаній в супроводжуючих документах постачальника (відповідач у справі), покупець (позивач у справі) зобов'язаний визвати телеграмою вантажовідправника для приймання нафтопродуктів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи містять докази непошкодженості вагонів і непошкодженості пломб відправника, а саме: акти Торгово-промислової палати України, що складені експертами ТПП. Законність даних актів підтверджується пунктом 5.2.11 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, який передбачає, що у разі відсутності в добовий строк повідомлення про виїзд представника вантажовідправника, приймання нафти або нафтопродуктів відбувається за участю представника незалежної експертної організації, що обумовлено умовами договору. Пунктом 3.16 договору № 443/2/2118 від 29 січня 2009 року визначено, що в разі відмови постачальника (вантажовідправника) від участі в прийманні по кількості і/чи якості товару, покупець (позивач у справі) має право викликати для участі в перевірці представника незалежної організації, узгодженої з постачальником чи експерта Торгово-промислової палати України.
Як свідчать матеріали справи, позивач направляв відповідачу відповідні телеграми з проханням направити свого представника для приймання нафтопродуктів, так як була виявлена недостача, однак, відповіді отримано не було.
Крім того, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що в графі „Відмітка про видачу вантажу" залізничних накладних, щодо яких здійснювалось перевезення спірних вагоно-цистерн №74082355, №74737412, №74805276, №72845845, № 74730029, № 74746561, № 73993479, № 74883646, № 74736083 відсутня відмітка про видачу вантажу зі справними пломбами (ЗПП), який прибув у справних вагоно-цистернах та виданий вантажоодержувачу без перевірки його маси.
Відповідно до пункту 31 „Правил видачі вантажів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити відмітку в накладній для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗПП) відправника (порту, експедитора), - зазначається про прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗПП) та видачу вантажу без перевірки, згідно з вимогами статтею 52 Статуту залізниць. Тобто це є зобов'язанням залізниці, а відсутність такої відмітки в накладній не є свідченням того, що позивач не прийняв вантаж, оскільки факт прийняття вантажу є акти форми 5-НП та акти Торгово-промислової палати, в яких чітко вказана дата і час прийоми нафтопродуктів.
Щодо посилання в рішенні суду першої інстанції про те, акти експертизи торгово-промислової палати є не належним доказом, колегія суддів зазначає наступне.
Компетенція Торгово-промислової палати України визначена в пункті 1 статті 11 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні", яким передбачено, що Торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплексності товарів (у тому числі експортних і імпортних) і визначати їх вартість, і експерти Торгово-промислової палати мають відповідну освіту, рівень кваліфікації та досвід роботи.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів зазначає, що невідповідність висновків, викладений у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, призвело до необґрунтованих висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскільки наведені в ній аргументи знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути скасовано з прийняттям нового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, частиною 1 пунктом 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Провести процесуальне правонаступництво відповідача Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Укртатнафта” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Укртатнафта”.
Апеляційну скаргу позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Ойл Україна”, м. Київ задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 09 вересня 2010 року по справі № 27/27 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Укртатнафта” (м. Кременчук, Полтавська область, проїзд Галузевий, 4; п/р 26006032501 в АК «Промислово-фінансовий банк»м. Кременчук, МФО 331768, код ЄДРПОУ 30244522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Ойл Україна”, м. Київ ( м. Київ, вул. І. Франка, 6; п/р 26005010034723 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 34531124) 55002,76 грн. вартості недоотриманих нафтопродуктів, 3076,71 грн. інфляційних збитків, 753,18 грн. -трьох відсотків річних, 884,22 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
суддя Барбашова С.В.
суддя Такмаков Ю.В.
Повний текст постанови підписано 30 листопада 2010 року.