"13" грудня 2010 р. Справа № 40/246-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М. , суддя Черленяк М.І.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дор. № 1801 від 13.08.2010 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4046Х/1-9 на рішення господарського суду Харківської області від 29.09.10 у справі № 40/246-10
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
до ТОВ "Збутова мережа П"ятий елемент", м. Харків
про стягнення 98755,80 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2010 р. по справі № 40/246-10 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю. Стягнено з ТОВ "Збутова мережа П"ятий елемент" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 96604,26 грн. заборгованості, 989,40 грн. 3% річних, 1162,05 грн. індексу інфляції, 987,60 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2010 року скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Позивач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи 01 серпня 2007 року між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ "Збутова мережа П'ятий елемент" (орендар) укладено договір оренди, відповідно до п. 1.1 якого відповідач прийняв у платне користування нежитлову будівлю літ. А-1, загальною площею 288,3 м2, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінграду, 9. Строк дії договору встановлено до 01 серпня 2017 року. Об'єкт оренди передано орендарю по акту приймання-передачі 01 серпня 2007 року.
Згідно з п.п. 3.2, 3.3 договору орендар не пізніше 5 числа поточного місяця сплачує на поточний рахунок орендодавця орендну плату, розмір якої один раз на шість місяців може бути змінено, про що укладається додаткова угода, яка нотаріально посвідчується. На підставі даних пунктів розмір орендної плати двічі змінювався, про що укладено додаткові угоди № 1 від 05 березня 2008 року, засвідчена ПН ХМНО Палевою Оленою Миколаївною, відповідно до якої з березня 2008 року щомісячна орендна плата складає 25351,33 грн. та № 2 від 10 жовтня 2008 року, засвідчена ПН ХМНО Палевою Оленою Миколаївною, згідно з якою з жовтня 2008 року розмір орендної плати складає 31995,00 грн. за місяць.
За домовленістю сторін з 01.02.2009 р. по 31.04.2009 р. розмір орендної плати було зменшено на 5% і він складав 30395,25 грн. в місяць, що підтверджено письмовим зверненням орендаря та письмовою згодою орендодавця.
Згідно з п. 5.1.2 договору оренди орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно на користь орендаря.
Відповідно до п. 5.1.4 договору орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Матеріали справи свідчать і це підтверджено представником позивача в судовому засідання, що до травня 2009 р. відповідач сумлінно виконував взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати. З травня 2009 року відповідач не у повному обсязі виконував свої зобов'язання по оплаті оренди, а саме, з 01.05.2009 р. по 31.04.2010 р. в односторонньому порядку відповідач встановив собі орендну плату в розмірі 30395,25 грн., замість 31995,00 грн., а з травня 2010 року взагалі орендну плату не сплачував, у зв'язку з чим станом на 14.07.2010 р. у ТОВ "Збутова мережа П'ятий елемент" перед позивачем утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 96604,26 грн.
07 липня 2010 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, де також зазначалося про намір орендодавця розірвати договір з власної ініціативи на підставі п. 9.5 договору оренди від 01 серпня 2007 року (прострочка сплати орендної плати більш ніж на тридцять днів) та наступне звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, передбачених договором та ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідачу було встановлено 7-денний термін на погашення заборгованості по орендній платі. Відповідач отримав вказану вимогу 13.07.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції (а.с. 22-25).
14 липня 2010 р. між сторонами було укладено договір про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01 серпня 2007 року, засвідченого приватним нотаріусом ХМНО Палевою Оленою Миколаївною, реєстраційний № 2962, за згодою сторін. Договір про розірвання засвідчено приватним нотаріусом ХМНО Харківської області Чуєвою О.Д. Цього ж числа орендар повернув орендодавцеві орендоване майно, про що складено відповідний акт приймання - передачі (а.с. 26-27).
Проте, заборгованість по орендній платі відповідачем погашена не була.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 33 ГПК України відповідач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав доказів оплати заборгованості по орендній платі.
Враховуючи, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не проводив розрахунки по орендній платі, тому колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 96604,26 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, три відсотка річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України станом на 17 серпня 2010 року включно складає 989,49 грн.
Індекс інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України станом на 17 серпня 2010 року включно складає 1162,115 грн.
Таким чином, загальний борг ТОВ "Збутова мережа П'ятий елемент" перед позивачем з урахуванням штрафних санкцій складає 98755,80 грн., підтверджується наявними у справі доказами та не спростований відповідачем, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Колегія суддів вважає недоведеним та безпідставним посилання апелянта на те, що суд першої інстанції розглянув справу та прийняв рішення за відсутності його представника, не повідомленого належним про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та особисті пояснення, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.09.2010р. порушено провадження у справі № 40/246-10 та призначено її розгляд на 20.09.2010р. Дану ухвалу 07.09.2010 р. за вих. № 023182 надіслано на адресу відповідача, зазначену як в позовній заяві від 17.08.2010 р., так і апеляційній скарзі № 12 від 28.10.2010 р. (а.с. 4, 99), а саме: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 88.
У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання 20.09.2010 р. та ненадання витребуваних у нього документів розгляд справи був відкладений на 29.09.2010 р.
В судове засідання господарського суду першої інстанції 29.09.2010 р. представник відповідача також не прибув, відзив на позовну заяву та письмові пояснення щодо причин відсутності не надав, у зв'язку з чим справа у відповідності до ст. 75 ГПК України була розглянута за наявними у ній матеріалами.
Відмітка на ухвалах від 07.09.2010 р. та 20.09.2010 р. оформлені відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), згідно з яким перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів учасникам судового процесу.
Апелянт відповідно до ст. 33 ГПК України не надав відповідних доказів з поштового відділення щодо ненадходження на його адресу у вересні 2010р. із господарського суду Харківської області поштової кореспонденції.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом Харківської області вживались всі дії щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання і у відповідача було достатньо часу для наданні додаткових доказів та пояснень по справі.
Колегія суддів також зазначає, що представник відповідача не прибув і в судове засідання суду апеляційної інстанції, хоча був повідомлений належним чином про час та місце засідання суду, що підтверджується підписом його уповноваженого представника про отримання 23.11.2010 р. копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2010р. в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 118).
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 29 вересня 2010 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1ст. 103, ст. 105 ГПК України,
У задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 29 вересня 2010 року у справі № 40/246-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Черленяк М.І.
Повний текст постанови підписаний 14.12.2010 р.