"06" грудня 2010 р. Справа № 67/72-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Слободін М.М.
при секретарі -Марченко В.М.,
за участю представників сторін :
позивача - Мірошник Т.Ю.- дов.,
1-го відповідача- не з'явився,
2-го відповідача -Новікова К.О. -дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Антип», м.Київ, (вх. № 3846Х/3 від 05.11.2010 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2010 року у справі № 67/72-10,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіта Нова», м. Чугуїв, Харківська область,
до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Антип»м. Київ,
та до 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеса -Трейд», с.Висищево, Харківський район, Харківська область,
про стягнення 77663,00 грн.
встановила:
Позивач, ТОВ «Авіта Нова», у червні 2010 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідачів основного боргу у розмірі 63573,96 грн., інфляційних збитків за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. у розмірі 11189,02 грн., 3% річних за період з 01.01.2009 р. по 10.07.2010 р. у розмірі 2900,02 грн., а також понесених позивачем судових витрат. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачами умов укладених між ними та позивачем договорів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.2010 р. у справі № 67/72-10 (суддя Буракова А.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антип» та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сеса-Трейд»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіта Нова»суму основного боргу у розмірі 63573,96 грн., інфляційних збитків у розмірі 11189,02 грн., 3% річних у розмірі 2900,02 грн., 776,63 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
1- відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що товар дійсно був поставлений від 2-го відповідача до 1-го відповідача, саме по договору № 66/08-Д від 01.03.2008 р., оскільки не всі накладні містять у собі посилання на цей договір. Окрім того, посилання позивача на відповідні накладні, як на докази поставки товару відповідачу, не є обґрунтованими, оскільки в накладних відсутнє підтвердження факту отримання товару відповідачем, а саме немає посилання на отримання за дорученням, та не має доручень на отримання товару по цим накладним. В накладних не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення, особистих підписів або інших даних, що мають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Позивач та 2-й відповідач проти апеляційної скарги 1-го відповідача заперечують, просять суд таку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2010 р. по даній справі залишити без змін. При цьому, як позивач, так і 2-й відповідач вказують на те, що поставка товару здійснена саме на виконання спірного договору, що інших договірних стосунків у спірний період між сторонами не існувало, крім того, що 1-й відповідач, здійснюючи часткову оплату за поставлений товар, в платіжних документах визначав призначення платежу: «за безалкогольні напої згідно договору № 66/06-Д від 01.03.2008 р.»З таким призначенням було оплачено товару на загальну вартість 316813,16 грн. Тобто, ані під час отримання товару, ані під час його оплати у 1-го відповідача не виникало сумнівів відносно того, що товар поставляється за умовами договору.
29.11.2010 р. до апеляційного господарського суду від ТОВ «Антип»надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв'язку з неможливістю представника 1-го відповідача бути присутнім на судовому засіданні, яке призначене на 06.12.2010 р.
Представники позивача та 2-го відповідача заперечують проти відкладення розгляду даної справи і вважають за можливе здійснити розгляд справи у відсутності представника 1-го відповідача .
Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки таке клопотання не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами. До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін у виборі кола осіб, які можуть представляти його інтереси в суді, крім того, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та 2-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами між ТОВ «Сеса-Трейд»(відповідач-2) та ТОВ «Антип»(відповідач-1) 01.03.2008р. було укладено договір № 66/08-Д купівлі-продажу (дистриб'юторський договір), відповідно до умов якого продавець (ТОВ «Сеса-Трейд»), зобов'язався передавати покупцю (ТОВ «Антип») товар у кількості та асортименті у передбачений договором строк, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар у відповідності з умовами договору (п. 1.1).
Згідно п. 2.5 договору строк поставки не повинен перевищувати 5 календарних днів з моменту отримання від покупця замовлення.
Відповідно до п. 2.6 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу на 31 календарний день від дати поставки товару, вказаної у видатковій накладній.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено наявними у справі доказами, 2-й відповідач свої зобов'язання за договором № 66/08-Д купівлі-продажу від 01.03.2008 р. виконав належним чином та в період з березня 2008 р. по листопад 2008 р. на адресу 1-го відповідача поставив товару на загальну суму 394806,28 грн., з яких 1-м відповідачем на час подання позову оплачено 331232,32 грн. Залишок несплаченого товару становить 63573,96 грн., який і було заявлено позивачем до стягнення та стягнуто оскаржуваним рішенням.
Матеріали справи також свідчать, що 01.02.2010 р. ТОВ «Сеса-Трейд»(2-й відповідач) та ТОВ «Авіта Нова»(позивач) уклали договір № 05/10-ПУ (надалі -договір уступки права вимоги), за яким продавець (ТОВ «Сеса-Трейд») передає покупцю (ТОВ «Авіта Нова»), а покупець набуває право вимоги на отримання заборгованості за договором № 66/08-Д купівлі-продажу (дистриб'юторський договір) від 01.03.2008 р., в сумі 63573,96 грн., неустойки, процентів, інфляційних та право пред'явлення позову. За даним договором передані всі документи, що підтверджують право вимоги.
Відповідно до п. 2.7 договору № 05/10-ПУ 2-й відповідач виступає перед позивачем у якості поручителя за 1-го відповідача щодо виконання останнім свого основного зобов'язання (грошові зобов'язання боржника перед продавцем, що виникають на підставі договору № 66/08-Д купівлі-продажу (дистриб'юторський договір) від 01.03.2008 р. в сумі 63573,96 грн.) право вимоги якого передається за цим договором, а також щодо виконання боржником зобов'язання зі сплати неустойки, процентів, інфляційних збитків за порушення основного зобов'язання.
15.02.2010 р. 2-й відповідач направив 1-му відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за № 148 від 12.02.2010 р. з банківськими реквізитами позивача, як нового кредитора. Вказане повідомлення було отримано відповідачем-1 9.02. 2010 р., згідно з повідомленням про вручення.
28.05.2010 р. позивач направив 1-му відповідачу лист-вимогу № 49 від 27.05.2010 р. щодо сплати заборгованості в сумі 63573,96 грн. Вказану вимогу 1-й відповідач отримав 01.06.2010 р., згідно з повідомленням про вручення.
Наявні у справі докази свідчать про те, що 1-й відповідач заперечень щодо уступки вимоги не висував, договір від 01.02.2010 р. не оскаржував, а відтак, в силу положень ст. 204 ЦК України такий договір є правомірним. Матеріали справи також свідчать, що доказів оплати спірної суми заборгованості ані позивачу, ані 2-му відповідачу 1-м відповідачем не надано.
За таких обставин та з урахуванням положень ст. ст. 509, 525, 526, 530, 543, 554 ЦК України та ст. 193 ГК України колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та доведеними належними доказами.
Також, з урахуванням положень ст. 625 ЦК України та фактичних обставин справи колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції стосовно обґрунтованості стягнення з відповідачів інфляційних збитків за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. у розмірі 11189,02 грн., 3% річних за період з 01.01.2009 р. по 10.07.2010 р. у розмірі 2900,02 грн. Колегією суддів перевірено обґрунтованість розрахунків позивача.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуючи рішення суду першої інстанції, апелянт не спростовує факту отримання ним товару від 2-го відповідача, а лише стверджує, що товар поставлений поза межами договору № 66/08-Д від 01.03.2008 р. , однак, такі твердження спростовуються наявними у справі доказами.
Так, згідно з протоколом розбіжностей до договору, п.1.1 договору доповнений наступним положенням «весь товар, що постачається між продавцем та покупцем під час дії даного договору вважається переданим на умовах даного договору, якщо інше не зазначено у документах». Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з дня підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р. Отже, весь товар: питна вода, безалкогольні сильно газовані напої, що поставлені ТОВ «Сеса-Трейд»на адресу ТОВ «Антип»у період з 01.03.2008 р. по 31.12.2008 р. є таким, що поставлений на умовах договору.
До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у всіх платіжних документах про оплату 1-м відповідачем у якості призначення платежу зазначався договір № 66/08-Д від 01.03.2008 р., а враховуючи те, що із загальної суми отриманого товару (394806,28 грн.) 1-м відповідачем сплачено 331232,32 грн., що складає близько 84% суми за отриманий товар та неоплаченою залишилась сума 63573,96 грн., що фактично складає лише 16% від загальної суми отриманого товару, то відповідні твердження скаржника (1-го відповідача) є безпідставними та спростовуються його ж платіжними документами.
З вищенаведених підстав колегією суддів також не приймаються і твердження 1-го відповідача стосовно того, що в накладних відсутнє підтвердження факту отримання ним товару.
При цьому, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.2.8 договору, поставка товарів здійснюється на умовах центрально - кільцевих перевезень відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.1996 р., ч. 3 п.13 якої зазначено, що при централізовано -кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
Як видно з матеріалів справи, на виконання зазначеного правила у додатку № 5 до договору, 1-й відповідач навів відтиск своєї печатки, яким має бути завірений підпис на документі про одержання цінностей. У цьому ж додатку 1-й відповідач навів підписи,( прізвища, імена та по батькові, посади осіб, які на дату укладання договору були уповноважені від його імені здійснювати отримання товару від продавця).
Крім того, пунктом 2.11 договору сторони погодили наступне: «сторони домовились, що факт завірення печаткою підпису представника покупця є фактом, що підтверджує повноваження такої особи на здійснення зазначених дій, та покупець позбавляється права у подальшому посилатися на відсутність у представника таких повноважень».
Матеріали справи свідчать, що усі видаткові накладні, з боку 1-го відповідача містять підписи осіб, перелік яких наведений у додатку № 5 до договору, або інших осіб з розшифровкою підпису, ці підписи завірені саме тією печаткою, відтиск якої наведений у додатку № 5.
Отже, отримання цінностей за такими видатковими накладними не потребує наявності довіреності. Видаткові накладні оформлені без порушення будь-яких вимог, та належним чином підтверджують факт отримання цінностей 1-м відповідачем від 2-го відповідача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заперечення 1-го відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на вимогах закону і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, відтак, рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2010 р. у справі № 67/72-10 є правомірним та обґрунтованим, а апеляційна скарга ТОВ «Антип»задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення дійсно допущені помилки у номері та даті спірних договорів (про що обґрунтовано зазначено заявником апеляційної скарги), однак, такі помилки не призвели до прийняття невірного рішення
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила :
У задоволенні клопотання 1-го відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.09.2010 р. у справі № 67/72-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу 1-го відповідача залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.В. Шевель
суддя В.В. Афанасьєв
суддя М.М. Слободін
повний текст постанови підписано 10 грудня 2010 р.