06 грудня 2010 р. Справа № 16/186
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Бабакова Л.М., суддя Здоровко Л.М.
при секретарі - Міракові Г.А.
за участю представників:
позивача -Ніколова Т.В. за дов. від 10.11.2010р.,
відповідача -Самойленко О.С. за дов. від 01.04.2010р.,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи, СПД ФО ОСОБА_3, (вх. № 3343П/2-4) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 року по справі № 16/186
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МІС”, м. Кременчук, Полтав. обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХХІ століття ”, м. Кременчук, Полтав. обл.
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) СПДФО ОСОБА_3, м. Кременчук, Полтав. обл.,
2) Публічне акціонерне товариство “Автокразбанк”, м. Кременчук, Полтав. обл.,
про виділення частки у статутному капіталі і звернення на неї стягнення, -
ТОВ “МІС” звернулось з позовом, в якому просило суд виділити частку ОСОБА_3 у розмірі 50% статутного фонду вартістю 87 807,13грн. із статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI століття ( надалі -Товариство), та звернути стягнення на частку ОСОБА_3 у статутному капіталі Товариства у розмірі 50% статутного фонду вартістю 87 807,13грн., стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "XXI століття" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІС" 87 807,13 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 року (суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги було задоволено частково. Виділено частку ОСОБА_3 у розмірі 50% статутного фонду вартістю 86150 грн. із статутного капіталу ТОВ “ХХІ століття ”. Звернуто стягнення на частку ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ “ХХІ століття ” у розмірі 50% статутного фонду вартістю 86150 грн. на користь ТОВ “МІС”. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ “ХХІ століття ” на користь ТОВ “МІС” 861,50 грн. державного мита та 228,92 грн. судових витрат.
Третя особа - СПД ФО ОСОБА_3, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Апелянт не заперечує наявність заборгованості перед позивачем, однак вказує, що все майно Товариства, на яке може бути звернене стягнення - земельна ділянка площею 0,1594 та нерухоме майно площею 308,2 кв.м., знаходиться у заставі у зв'язку з отриманням кредиту у ПАТ «Автокразбанк».
Апелянт зазначає, що за рішенням суду виділено та звернуто стягнення на його частку-50% у статутному капіталі ТОВ століття», що припиняє його участь у Товаристві.
Апелянт вважає, що за відсутності у товариства майна, на яке може бути звернене стягнення для виділу та звернення стягнення на його частку у статутному капіталі в задоволенні позовних вимог позивача необхідно було відмовити.
Також апелянт вказував, що повідомлення про проведення загальних зборів учасників з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного про розгляд звернення ТОВ «МІС»ОСОБА_3 не одержував і участі в проведенні таких зборів не приймав.
До початку судового засідання від апелянта надійшов лист від 12.11.2010р. (вх. № 9677), в якому він підтримував вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив розглянути апеляційну скаргу за його відсутністю.
Третя особа - ПАТ “Автокразбанк” ( надалі -Банк), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що підтримує апеляційну скаргу СПД ФО ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2010 р. по справі №19/32 було задоволено вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором №10 від 19.02.2007 р. в сумі 1 762 197,64 грн. за рахунок предмету іпотеки: першої черги реконструкції комплексу будівель під спортивно -оздоровчий комплекс та земельної ділянки, на якій розташовано предмет іпотеки. Також зазначає, що 12.09.2007 р. між ТОВ “ХХІ століття ” та ВАТ “Автокразбанк” правонаступником, якого є ПАТ “Автокразбанк” було укладено договір про задоволення вимог іпотеко держателя, згідно умов якого у разі невиконання кредитного договору № 10 від 19.02.2007 р. ТОВ “ХХІ століття ” надає Банку права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Також вказує, що Банк скористався своїм правом набуття предмету іпотеки у власність та зареєстрував у КП “Кременчуцьке МБТІ” право власності на нерухоме майно: перша черга реконструкції комплексу будівель під спортивно -оздоровчий комплекс літ. Б, загальною площею 308,2 кв. м., та земельна ділянка площею 1594,00 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Кременчук, вул. Карла Маркса, 28, Полтавської області.
29.10.2010 від Банку надійшла заява (вх. № 8992), в який він просив провести розгляд справи без участі його представника.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі № 16/186 законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення
Позивач вказує, що посилання апелянта на те, що раніше господарським судом Полтавської області Автозаводському відділу ДВС Кременчуцького міського управління юстиції вже було відмовлено у задоволенні аналогічної, на думку апелянта, позовній вимозі, не відповідає дійсності, адже раніше державний виконавець Автозаводського відділу ДВС КМУЮ звертався до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «МІС»боргу. У задоволенні даної заяви було відмовлено, оскільки суд встановив, що звернення на частку боржника у статутному капіталі господарського товариства не є зміною способу та порядку виконання рішення про стягнення боргу.
Наведене свідчить, що позов про виділення частки у статутному капіталі товариства та звернення на неї стягнення розглядається вперше.
Позивач також вказує, що ТОВ століття»має у власності майно, а саме земельну ділянку та розташовану на ній будівлю, розміщені за адресою: вул. К. Маркса, 28, м. Кременчук.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник відповідача у судовому засіданні погоджується з доводами представника позивача щодо наявності майна, на яке може бути звернено стягнення.
Розглянувши апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення даної апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до змін до статуту ТОВ "XXI століття" затвердженого зборами засновників Товариства (протокол № 1 від 29.05.2002р.) засновниками Товариства є:
- ОСОБА_4 -частка у статутному фонді 4688 грн., що становить 50% статутного фонду;
- ОСОБА_3 - частка у статутному фонді 4688 грн., що становить 50% статутного фонду (т.1, а.с. 39, 40).
12.05.2008 р. господарським судом Полтавської області прийнято рішення по справі № 13/59 про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на користь ТОВ "МІС" 100000 грн. боргу, 1000 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1, а.с. 10-11).
На виконання вказаного рішення господарським судом Полтавської області 23.05.2008р. було видано наказ, який позивачем направлено до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції для примусового виконання.
Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено запити для перевірки майнового стану боржника ; здійснено вихід за місцем проживання боржника, та встановлено, що майна належного боржнику , на яке можна звернути стягнення немає; за ОСОБА_3 нерухомість по м. Кременчук та транспортні засоби не зареєстровані, виявлені рахунки закриті.
В процесі виконавчого провадження в результаті перевірки державним виконавцем майнового стану боржника - ОСОБА_3 виявлено відсутність у нього особистого майна, окрім частки у статутному капіталі ТОВ "XXI століття", вартість якої станом на 17.03.2009 р. відповідно до повідомлення Автозаводського ВДВС складає 87807,13 грн. що становить 50% статутного фонду ТОВ "XXI століття".
Господарським судом Полтавської області відмовлено у задоволені заяви Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «МІС»боргу, оскільки суд встановив, що звернення на частку боржника у статутному капіталі господарського товариства не є зміною способу та порядку виконання рішення про стягнення боргу.
ТОВ "МІС" 01.06.2009 р. направило на адресу ТОВ "XXI століття" вимогу про виплату вартості частини майна боржника - ОСОБА_3, пропорційну його частці у статутному капіталі (т. 1, а.с. 16), проте відповіді на зазначену вимогу до ТОВ ""МІС" не надійшло, грошові кошти не були сплачені.
21.10.2010р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому з посиланням на ст. 57 Закону України "Про господарські товариства" , ст. 149 ЦК України просив виділити частку ОСОБА_3 у розмірі 50% статутного фонду вартістю 87 807,13грн. із статутного капіталу ТОВ "XXI століття" та звернути стягнення на частку ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ "XXI століття" у розмірі 50% статутного фонду вартістю 87807,13 грн., стягнувши з ТОВ "XXI століття" 87 807,13грн.
Відповідно до ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права, кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства (ч. 1,2 ст. 86 ГК, ч. 2 ст. 115 ЦК).
У відповідності до положень ст. 57 Закону України "Про господарські товариства", звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.
Аналогічні приписи містить і ст. 149 ЦК України, а саме - звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.
Статтею 52 ЦК України визначено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Господарським судом першої інстанції було призначено по справі судово-економічну експертизу, відповідно до висновку експерта від 15.06.2010р. встановити вартість частки ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ "XX століття" на час проведення експертизи не є можливим в зв'язку з ненаданням бухгалтерських документів та фінансової звітності ТОВ "XXI століття" за період з 06.05.2010р. по 15.06.2010р. При цьому експертом встановлено, що вартість частки ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ "XXI століття" станом на 01.01.2010р. складає 88 150,00 грн., станом на 22.01.2010 р. -86 150,00 грн. (т.1 а.с. 157-160).
В зв'язку з чим, вартість частики майна ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ "XXI століття" на останню дату, що встановлена експертом в ході ведення експертизи становить 86150,00 грн.
Беручи до уваги вищенаведене та те, що позивач звертався до відповідача з вимогою про виділення частки боржника - ОСОБА_3 у порядку, передбаченому ст. 55 Закону України "Про господарські товариства", але відповідач ухилився від задоволення цієї вимоги, в зв'язку з чим позивач, якій є кредитором учасника Товариства -ОСОБА_3 правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що у Товариства відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення для виділу та звернення стягнення на його частку у статутному капіталі, як не підтверджені належними доказами;оскільки вважає, що доводи апелянта направлені на те, щоб зберегти свою частку як учасника Товариства. Ні апелянт, ні відповідач не надали суду доказів, що у Товариства відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення , що відповідач ліквідований.
Також колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які аналогічні вимогам Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького міського управління юстиції, оскільки господарським судом Полтавської області відмовлено у задоволені заяви Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «МІС»боргу на тій підставі, що звернення на частку боржника у статутному капіталі господарського товариства не є зміною способу та порядку виконання рішення про стягнення боргу.
Доводи апелянта, що він не отримував повідомлення про проведення загальних зборів учасників з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного про розгляд звернення ТОВ «МІС» і участі в проведенні таких зборів не приймав свідчать лише про те, що відповідач ухилявся від задоволення вимог позивача.
В зв'язку з чим, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача части ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ "XXI століття" у розмірі 50% статутного фонду вартістю 86150,00 грн., та відмовою в іншій частині позовних вимог.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі № 16/186 прийнято у відповідності з матеріалами справи та нормами чинного законодавства. Доводи викладені в апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. 75, 99,101, п. 1 ст.103, ст. 105 ГПК України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 14.09.2010 р. по справі № 16/186 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Л.М. Бабакова
Суддя Л.М. Здоровко
Повний текст постанови підписано 10.12.2010р.