23 липня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/7131/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
24.06.2025 військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом (зареєстрований у суді 24.06.2025), у якому просить:
визнати винним у нанесенні збитків державі, в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 ;
стягнути з ОСОБА_1 - збитки завдані державі, в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 8814,76 грн.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 30.06.2025 позовну заяву військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. Надано позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків його позовної заяви, подавши до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску; належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
На виконання ухвали суду представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої з покликанням на позиції Верховного Суду зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України. Пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з'ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму. Також, надані уточнена позовна заява та докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Розглядаючи вказану заяву про поновлення строку звернення, суд зазначає наступне.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Належність такої категорії правовідносин, до спорів, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби встановлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.02.2019 у справі №636/93/14-ц.
Дана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.01.2022 року по справі № 520/10571/2020.
Як вбачається з матеріалів справи, про наявність підстав для звернення до суду позивачу було відомо 06.12.2024, тобто з дня видання наказу від 06.12.2024 № 1671-ОС “Про особовий склад», яким головному сержанту ОСОБА_1 з 03.12.2024 призупинено військову службу за контрактом та вважається таким, що не виконує (не несе) обов'язки військової служби. Проте позовна заява подана до суду лише 24.06.2025, що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.
Відповідно до статті 12 Закону України від 03.10.2019 №160-IX "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Зважаючи на те, що позивачем не надано до суду письмової відмови відповідача від добровільного відшкодування позивачу завданої ним матеріальної шкоди, як і не надано належних доказів отримання відповідачем претензій, строк звернення до суду обраховується з моменту виключення такої особи зі списків особового складу військової частини (наказ від 06.12.2024 № 1671-ОС “Про особовий склад», про призупинення військової служби за контрактом з 03.12.2024).
Отже, суд встановив, що про порушення своїх прав позивач дізнався у грудні 2024 року, а до суду звернувся у червні 2025 року, що свідчить про порушення строку звернення до суду.
Інших належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали від волі позивача своєчасно звернутись до суду, та які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та його поновлення, суду не надано.
Тому суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Оскільки вказані представником позивача підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, позовну заяву належить повернути позивачу.
Керуючись статтями 123, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Суддя Марія ДУБІНА