06 грудня 2010 року Справа № 58/156-10
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді-доповідача Лакізи В.В., судді Білоусової Я.О., судді Пуль О.А.,
при секретарі Сємєровій М.С.,
за участю представників сторін:
позивача -Мар'їна І.О. (довір. №30/10 від 09.06.2010р.),
відповідача - Ващенко Т.Д. (довір. №38-4055/391 від 27.10.2010р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну позивача, ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(вх. №3416 Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2010р. у справі № 58/156-10,
за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,
до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків,
про стягнення 85 448 951,34 грн., -
встановила:
У липні 2010 року позивач, ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача, КП «Харківські теплові мережі»85448951,34 грн. заборгованості за договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання №06/09-1153 БО-32 від 23.09.2009р., у тому числі: 76 460 519,83 грн. - основного боргу, 5 047 471,36 грн. - пені, 3179192,38 грн. - інфляційних витрат, 761767,77 грн. - 3% річних. (а.с. 2-9, т.1)
22.07.2010р. разом із відзивом на позовну заяву відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені. (а.с.54-56, 94-96, т.1)
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2010р. (суддя Присяжнюк О.О.) задоволено клопотання відповідача -зменшити розмір пені на 86,1%. Позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі»на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»76460519,83 грн. боргу, 701598,52 грн. пені, 3179192,38грн. інфляційних витрат, 761767,77 грн. 3% річних, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 4345872,84 грн. пені відмовлено.(а.с. 141-143,т.1)
Позивач з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2010 р. по справі №58/156-10 в частині зменшення пені скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржуване рішення в частині зменшення розміру пені прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. (а.с. 5-11, т.2).
Апелянт вважає, що зменшуючи розмір штрафних санкцій, суд першої інстанції не обґрунтував обставини, що дозволили застосувати п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт вказує, що відповідачем не були надані належні докази, які обґрунтовують можливість зменшення розміру штрафних санкцій. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не дослідив наслідків порушення відповідачем зобов'язань за спірним договором для позивача та інтересу позивача щодо вимоги про стягнення пені. Таким чином, на думку апелянта, господарський суд Харківської області не мотивовано скористався повноваженнями, наданими процесуальним законодавством і не встановив обставини, визначені в ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№9458 від 09.11.2010р.) та доповнення до відзиву (вх..№10591 від 25.12.2010р.), в яких просить рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2010р. по справі №58/156-10 змінити в частині стягнення основного боргу, а в іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2010р. по справі №58/156-10 відповідач вважає законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим, просить залишити його без змін.
В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що до винесення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, за період з 01.06.2010р. по 15.09.2010р. відповідач погасив основний борг в сумі 33901896,31грн., що було відображено в акті звірки взаємних розрахунків станом на 15.09.2010р. Однак, суд першої інстанції не врахував часткове погашення відповідачем суми основного боргу, здійсненого до винесення оскаржуваного рішення, та не припинив провадження у справі в цій частині. Крім того, відповідач вказує, що у період з 16.09.2010р. по 29.10.2010р. відповідачем додатково погасив 22007088,65 грн. основного боргу.
Що стосується зменшення судом першої інстанції розміру пені, то відповідач зазначає, що причиною невиконання зобов'язань за договором є тяжкий фінансовий стан, що склався внаслідок невиконання зобов'язань споживачами КП «Харківські теплові мережі»по сплаті відпущеної ним теплової енергії. Крім того, посилається на п.1 ст. 233 Господарського кодексу України, яким визначено що суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, якщо штрафні санкції, що підлягають сплаті занадто великі у порівнянні зі збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, що беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують уваги. Також, стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймати рішення про зменшення у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Відповідач вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та прийняв законне та обґрунтоване рішення про зменшення розміру пені.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегією суддів встановлено наступне.
23.09.2009р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та КП «Харківські теплові мережі»(покупець) був укладений договір №06/09-1153 БО -32 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, до якого в подальшому, додатковими угодами №1 від 21.12.2009р., №2 від 09.04.2010р., №3 від 30.04.2010р., були внесені зміна та доповнення. (а.с. 28-37, т.1).
Відповідно до п. 1.1 договору №06/09-1153 БО-32 від 23.09.2009р. (далі -договір поставки газу) постачальник зобов'язався передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.3 договору поставки газу, газ, що поставляється за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.
Обсяги газу, які плануються поставити за договором поставки газу, були визначені сторонами в п. 2.1 договору, відповідно до якого, постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. газ в обсязі 47650 тис. куб.м.
Додатковою угодою №1 від 21.12.2009р., пункт 2.1 договору поставки газу був доповнений підпунктом 2.1.1 згідно якого, позичальник зобов'язався передати покупцю в період з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. газ в обсязі до 70800 тис.куб.м.
Також, додатковою угодою №2 від 09.04.2010р., пункт 2.1 договору поставки газу був доповнений підпунктом 2.1.2 згідно якого, позичальник зобов'язався передати покупцю в період з 01.05.2010р. по 30.09.2010р. газ в обсязі до 3700тис.куб.м.
Відповідно до п.5.1 договору поставки газу, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №3 від 30.04.2010р., ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2619,19 грн. з ПДВ.
У відповідності до п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановим платежем по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, постачальник (позивач) належним чином та у повному обсязі виконав свої договірні зобов'язання та на підставі договору поставки газу, протягом жовтня - грудня 2009р. та січня - травня 2010р., передав у власність покупця (відповідача) природний газ на загальну суму 293883085,78грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. (а.с. 38-45, т.1)
Відповідач в свою чергу не виконав належним чином договірні зобов'язання, та лише частково оплатив поставлений природний газ, внаслідок чого, у відповідача за договором поставки газу утворилась заборгованість, яка станом на 01.06.2010р. становила 76460519,83 грн., що підтверджується наданим позивачем реєстром розрахунків КП «Харківські теплові мережі»за поставлений відповідачу за договором №06/09-1153 БО-32 від 23.09.2009р. природний газ (а.с.15-26, т.1)
Однак, при дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 76460519,83 грн. основного боргу за поставлений газ, суд першої інстанції не врахував, що у період з червня 2010 року по вересень 2010 року основний борг був частково оплачений відповідачем на загальну суму 33 901 896, 31 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідчені копії яких додані до матеріалів справи, та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 15.09.2010р., який був направлений відповідачем на адресу позивача для підписання. (а.с. 57-93, 131-134, т.1)
Отже, станом на 15.09.2010р. основний борг відповідача за договором №06/09-1153БО-32 від 23.09.2009р. становив 42558623,52 грн.
Таким чином, дійшовши законного та обґрунтованого висновку про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №06/09-1153 БО-32 від 23.09.2009р. щодо оплати природного газу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та не врахував часткової оплати відповідачем суми основного боргу, проведеної відповідачем до прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі.
В зв'язку з тим, що відповідач, станом на 15.09.2010р., тобто до прийняття судом першої інтонації рішення у даній справі, оплатив 33901896,31 грн. основного боргу, який виник через неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №06/09-1153БО-32 від 23.09.2009р. щодо оплати отриманого природного газу, то провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 33901896,31 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Решта основного боргу в сумі 42558623,52 грн., станом на 15.09.2010р., відповідачем не була погашена, в зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 42558623,52 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.
Згідно матеріалів справи, відповідач належним чином та у встановлений строк не виконав свої договірні зобов'язання щодо оплати поставленого йому газу, то колегія суддів вважає, що позивач законно та обґрунтовано нарахував відповідачу 3179192,38 грн. інфляційних за період з листопада 2009 року по березень 2010 року та 3% річних в сумі 761767,77 грн. за період з листопада 2009 року по червень 2010 року.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3179192,38 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 761767,77 грн.
Статтею ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.7.2. договору поставки газу, сторони передбачили, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1. договору відповідач сплачує на користь позивача, окрім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Згідно наданого позивачем розрахунку пені за період з 11.01.2010р. по 01.06.2010р., який відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 5047471,36грн.
Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Матеріали справи свідчать, що основним джерелом КП «Харківські теплові мережі», з яких проводиться оплата за енергоресурси, є грошові кошти від реалізації теплової енергії споживачам, а саме -населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також іншим суб'єктам господарювання.
Станом на 20.07.2010р. загальний борг споживачів перед КП «Харківські теплові мережі»складає 650,5 млн. грн. з яких заборгованість населення за спожиту теплову енергію -484,8 млн.грн., що складає 86,1% загальної кількості виробленої теплової енергії, що підтверджується довідкою КП «Харківські теплові мережі»(а.с.97-98, т.1)
Відповідно до Закону України «Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги»№ 486/96 від 13.11.1996р., заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.
Крім того, Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»від 20.02.2003р. надано право реструктуризувати заборгованість за комунальні послуги строком до 5 років. Станом на 01.07.2010р. сума реструкторизованої заборгованості за послуги теплопостачання складає 55,2млн.грн., що підтверджується відповідною довідкою. (а.с.99, т.1)
З матеріалів справи, а саме - з балансів КП «Харківські теплові мережі»на 31.03.2010р. та на 30.09.2010р., вбачається, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані. Так, згідно балансу КП «Харківські теплові мережі»за перший квартал 2010 року, сума збитків підприємства на початок 2010 року складала 163,7 млн.грн., а на кінець кварталу -166,5 млн.грн. З балансу КП «Харківські теплові мережі» на 30.09.2010р. вбачається, що сума збитків підприємства збільшилась і складає 223,5 млн.грн. (а.с. 100, т.1,102, т.2)
Колегія суддів приймає, також, до уваги, ступінь виконання боржником зобов'язань за договором №06/09-1153 БО-32 від 23.09.2009р., а саме -той факт, що станом на 01.06.2010р. (дата розрахунку позивачем заборгованості відповідача) сума основної заборгованості складала 76460519,83 грн. грн.; станом на 15.09.2010р. (до моменту винесення оскаржуваного рішення), основа заборгованість на суму 33 901 896, 31 грн. була погашена відповідачем; на момент розгляду справи апеляційним господарським судом відповідачем були надані докази погашення суми основного боргу в розмірі 22007088,65грн.
З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, у відповідності до ст.233 ГК України та на підставі п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та зменшив пеню на 86,1%.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 701598,52 грн.
За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, в зв'язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Проте враховуючи, що колегією суддів було встановлено, що суд першої інстанції, дійшовши правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та не врахував часткової оплати відповідачем 33901896,31 грн. основного боргу, тому рішення господарського суду Харківської області 22.09.2010р. по справі № 58/156-10 в частині стягнення 33901896,31грн. основного боргу підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.1-1 ч. 1 ст.80, ст.ст. 99, 101, 102, п. 3 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів одноголосно,-
постановила:
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2010р. по справі №58/156-10 в частині стягнення з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»76460519,83 грн. основного боргу скасувати.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 33901896,31 грн. основного боргу.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»(61037, м.Харків, вул. Доброхотова, 11, поточний рахунок 26003301968 в Першій ХФ АКБ «Базис», м. Харків, МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р. № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 42558623,52 грн. основного боргу.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ з врахуванням даної постанови.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2010р. по справі №58/156-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Пуль О.А.
Повний текст постанови підписано 10.12.2010р.