22 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/15598/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просить винести ухвалу про роз'яснення судового рішення, в якій зазначити, що при виконанні судового рішення по справі №620/15598/24 слід враховувати усі види грошового забезпечення, як основні так і додаткові.
В обґрунтування заяви вказує, що відповідач до цього часу не виконав рішення суду та збирається в порушення чинного законодавства значно зменшити заявнику виплати за рішенням суду.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 620/15598/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 19.05.2023 без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 19.05.2023 із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, у відповідні роки, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позову відмовлено.
Рішення суду у справі № 620/15598/24 набрало законної сили 26.03.2025.
Вирішуючи вказану заяву, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови.
Статтею 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша коментованої статті надала право звернутися за роз'ясненням судового рішення. Таким чином, процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер (тобто його має не будь-яка особа) і обумовлюється статусом особи у процесі.
Стаття не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи із системного тлумачення положень статті, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Дослідивши текст рішення суду від 03.02.2025, суд дійшов висновку, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому розширеному тлумаченню, шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Таким чином, з вищезазначених норм законодавства слідує про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 241-247, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО