«08»грудня 2010 р. Справа № 12/64-10
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лакізи В.В.,
судді Білоусової Я.О., судді-доповідача Пуль О.А.,
при секретарі -Сємєровій М.С. ,
за участю представників сторін :
кредитора -від Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка -представник Мартинова О.А. за дорученням № 20272-08/37 від 28.12.2009 р.; від ТОВ «Брок-Енергія»- представник Виходець В.І. за довіреністю № 37;
ліквідатора боржника -не з*явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. №4161С/2-6) Управління Пенсійного фонду України в м.Охтирка Сумської області на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.10.2010 р. по справі № 12/64-10,
за заявою кредитора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Віна Лівадії», Автономна республіка Крим, м. Ялта,
до боржника -Приватного підприємства «Тристан», м.Охтирка, Сумська область, код 31877111,
про визнання банкрутом,-
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.10.2010 р. (суддя Гордієнко М.І.) клопотання № 7524/08-29 від 28.07.2010 р. кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка про припинення процедури ліквідації банкрутства ПП «Тристан», передбаченої ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та затвердження загальної процедури відхилено. Відкладено розгляд заяви № 27/08.2010 р. ТОВ «Прексім Д»по справі № 12/64-10 про банкрутство ПП «Тристан»про визнання кредиторських вимог в сумі 8 325,61 на 28.10.2010 р. Вдруге зобов'язано боржника подати письмове пояснення стосовно заявлених кредиторських вимог в сумі 8 325,61грн. ТОВ «Прексім Д», м. Одеса.
Кредитор Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка, не погоджуючись з ухвалою господарського суду Сумської області від 11.10.2010р. по справі № 12/64-10, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області по даній справі, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали неправильно застосовано частину 6 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та порушено статтю 34 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.11.2010 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено розгляд справи на 08.12.2010 р.
У судове засідання 08.12.2010 р. ліквідатор боржника не з*явився, вимоги ухвали апеляційного суду від 25.11.2010 р., про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином і в установлений законом строк, про що свідчить штемпель суду на зворотній сторінці ухвали від 25.11.2010 р.
Враховуючи належне повідомлення ліквідатора боржника про час та місце засідання суду, те, що представники кредиторів не заперечують проти розгляду даної справи за відсутності ліквідатора боржника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу УПФУ в м. Охтирка у відповідності до приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами, за відсутності ліквідатора боржника.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи кредитора, заслухавши у судовому засіданні пояснення кредиторів, перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в частині відхилення клопотання № 7524/08-29 від 28.07.2010 р. кредитора УПФУ в м.Охтирка у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.05.2010 р. за заявою кредитора «Віна Лівадії»у порядку статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушено провадження у справі про банкрутство ПП «Тристан»; розгляд справи призначено на 08.06.2010 р.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ( а.с. 1).
Ініціюючим кредитором до заяви додано, зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АД № 505475 від 17.05.2010 р., в якому зазначено, що боржник - Приватне підприємство «Тристан»відсутнє за своїм місцезнаходженням ( а.с.21-22).
Постановою господарського суду Сумської області від 21.06.2010 р. Приватне підприємство «Тристан»визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута -арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли та покладено на нього виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зобов'язано ліквідатора подати до господарського суду Сумської області звіт та ліквідаційний баланс з доданими до нього документами відповідно до вимог статті 32 вищевказаного Закону (а.с. 48-50).
На виконання вимог постанови суду, ліквідатор боржника у газеті «Голос України»№ 128 від 14.07.2010 р. надав відповідне оголошення ( а.с.103-104).
До ліквідатора боржника з грошовими вимогами до ПП «Тристан»звернулося 15 кредиторів, вимоги яких визнані ліквідатором у повному обсязі на загальну суму 2291561,48 грн., у тому числі апелянт -УПФУ в м. Охтирка, вимоги якого складають 8660,86 грн.
19.08.2010 р. до господарського суду Сумської області з клопотанням звернулось УПФУ в м. Охтирка, в якому просило припинити по справі № 12/64-10 про банкрутство ПП «Тристан»процедуру ліквідації, передбачену статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та перейти до загальних судових процедур ( а.с. 62-63).
Клопотання УПФУ в м. Охтирка мотивоване тим, що ним внаслідок запиту до КП «Сумське міське бюро технічної інвентаризації»встановлено, що за боржником на праві власності зареєстроване нежитлове приміщення пл.164,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Курська, 22, м. Суми, на підтвердження чого додано довідку комунального підприємства «Сумське МБТІ»від 13.07.2010 р. ( а.с. 64).
27.09.2010 р. ліквідатор боржника надав заперечення на клопотання про перехід до загальних судових процедур, в якому ліквідатор просить суд відмовити УПФУ в м.Охтирка у задоволенні клопотання ( а.с.96).
В обґрунтування своїх заперечень ліквідатор боржника посилається на те, що клопотання про перехід до загальних судових процедур у відповідності до приписів частини 6 статті 52 Закону про банкрутство уповноважений заявляти лише ліквідатор, тому кредитор не мав права заявляти таке клопотання. До того ж перехід в такому випадку до загальних судових процедур є правом, а не обов*язком суду, оскільки суд переходить до загальних судових процедур у справі про банкрутство у зв*язку з необхідністю формування повноцінного пасиву боржника шляхом виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію оголошення в офіційному друкованому органі. Проте, ліквідатор зазначає, що приміщення, про яке вказує у своєму клопотанні кредитор, є предметом застави; приблизна ринкова вартість даного приміщення на цей час складає 300 000,00 грн., тоді як вимоги заставодержателя становлять 650 000,00 грн. З таких підстав, на думку ліквідатора боржника, перехід до загальних судових процедур вбачається недоцільним у даній справі.
11.10.2010 р. місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу (а.с. 111-113).
З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про недоцільність при зазначених обставинах переходу до загальної судової процедури у даній справі, виходячи із наступного.
Частиною 6 статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.
Отже, як визначає стаття 52 вказаного Закону та підтверджує практика Вищого господарського суду України, що у разі виявлення майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації і здійснити перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом, відповідно на стадію розпорядження майном боржника, у зв*язку з необхідністю формування повноцінного пасиву боржника шляхом виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію оголошення в офіційному друкованому органі, оскільки спрощена процедура банкрутства обмежує участь у справі інших кредиторів, крім тих, що були відомі ліквідатору.
Як видно з матеріалів справи, кредитор - УПФУ в м. Охтирка підставою для переходу до загальної процедури вважає : наявність нежитлового приміщення та необхідність виявлення всіх кредиторів боржника.
Матеріалами справи підтверджено, що грошові вимоги УПФУ в м. Охтирка у сумі 8660,86 грн. визнані ліквідатором боржника та включені до реєстру вимог кредиторів у другу чергу; з метою виявлення усіх можливих кредиторів ліквідатором, крім персональних повідомлень, також була здійснена і відповідна публікація в газеті «Голос України»№ 128 від 14.07.2010 р. Тобто, усі мали можливість, як і при загальній судовій процедурі, у 30-денний строк заявити свої вимоги до боржника. Отже, необхідності у другий раз здійснювати публікацію не вбачається.
У своїх запереченнях на клопотання про перехід до загальних судових процедур ліквідатор боржника повідомив суд , що на його адресу від ПАТ «ВіЕйБі Банк» надійшла заява про визнання кредиторських вимог по даній справі, у якому зазначено, що за рішенням господарського суду Сумської області від 28.10.2009 р. по справі № 18/147-09 на користь банку з боржника стягнуто 642 061,26 грн. У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором боржником було надано: нежитлове приміщення магазину самообслуговування, загальною площею 164,4 кв. м., розташоване за адресою: м.Суми, вул. Курська, буд.22 ( договір іпотеки
від 13.06.2007 р.); основні засоби, загальною вартістю 832 858,04 грн. (договір застави від 13.06.2007 р.); товари в обігу, загальною вартістю 600 999,80 грн. (договір застави від 13.06.2007 р.). На даний час ліквідатором не виявлено у боржника ані товари в обігу, але отримано копію договору іпотеки на нежитлове приміщення від ПАТ «ВіЕйБі Банк».
Слід звернути увагу, що в матеріалах справи відсутні докази оцінки виявленого майна. Посилання ліквідатора на приблизну ринкову вартість виявленого приміщення, не може бути взято до уваги, як доказ такої вартості.
Отже, приміщення, про яке вказує у своєму клопотання кредитор, є предметом застави. Відповідно до абз. 2 частини 2 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Оскільки розподіл тягаря доказування визначається предметом спору, тому за загальним правилом обов*язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Відповідно до приписів статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням наведених норм права та обставин справи, колегія суддів не вбачає необхідності переходу зі спрощеної процедури банкрутства ПП «Тристан»до загальної судової процедури, оскільки кредитором не доведено необхідність такого переходу. Слід зазначити, що лише відомості про наявність зареєстрованого майна за підприємством банкрутом не можуть бути достатніми обставинами для переходу на загальну судову процедуру.
Колегія суддів звертає увагу, що під час ліквідації підприємства -банкрута, у тому числі і за спрощеною судовою процедурою, ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, здійснює оцінку виявленого майна, реалізує його з метою задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів. При цьому, кредитори не позбавлені права провести збори кредиторів, вибрати комітет кредиторів, прийняти рішення про укладання мирової угоди і укласти мирову угоду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Сумської області від 11.10.2010 р. по справі № 12/64-10 прийнято у відповідності до фактичних обставин справи та при правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджені належними доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду від 11.10.2010 р.- без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99,101,п.1ч.1 ст.103, ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
постановила :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 11.10.2010 р. по справі № 12/64-10 залишити без змін.
Справу направити на подальший розгляд до господарського суду Сумської області на стадії ліквідації.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Лакіза В.В.
Суддя Білоусова Я.О.
Суддя Пуль О.А.
Повний текст складено 10.12.2010 р.