23 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1513/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого суддіГригораша В.О. розглянувши у клопотання про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" відповідно до вимог п. 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" по суті та прийняти рішення відповідно до вимог ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
18.07.2025 позивачем подано до суду клопотання, в якій просив зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до Чернівецького окружного адміністративного суду упродовж 10 днів з дня отримання ухвали звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши клопотання про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана стаття не визначає чіткого порядку реалізації права особи та можливості суду на встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та накладення штрафу.
Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що встановлення судового контролю з виконанням рішення, є правом суду та вирішується на його розсуд. Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Як зазначалось вище, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено повністю.
Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі-Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Аналізуючи вказані норми, суд наголошує на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.
Із змісту заяви про встановлення судового контролю та доданих до неї матеріалів не підтверджено факт звернення позивача до Чернівецького окружного адміністративного суду з заявою щодо видачі виконавчого листа по даній справі та, відповідно, подання позивачем до органу державної виконавчої служби виконавчого листа по цій справі на примусове виконання рішення суду від 22.05.2025.
Окрім цього, позивачем не надано до суду доказів того, що виконавець не вживає належних заходів щодо виконання судового рішення або вжиті заходи не призвели до виконання судового рішення.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок невиконання рішення в добровільному порядку.
Крім того, доказів того, що загальний порядок виконання рішення суду не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для його виконання, матеріали справи також не містять.
Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі №600/1513/25-а.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №600/1513/25-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.О. Григораш