23 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2306/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
I. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач або ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) розглянути рапорт солдата ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) про звільнення його з військової служби та прийняти рішення (наказ) про звільнення солдата ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" за сімейними обставини - у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із батьків дружини (матір'ю дружини), яка є особою з інвалідністю І групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
1.2. Ухвалою суду від 19.05.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
1.3. 05.06.2025 року до суду від ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив на позов.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. Позов обґрунтований тим, що позивач, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 має право на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану через необхідність здійснювати постійний догляд за матір'ю своєї дружини, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення.
2.2. Зокрема, з 07.03.2025 року позивач проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . 05.05.2025 року ним подано рапорт про звільнення на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку з необхідністю догляду за матір'ю дружини - особою з інвалідністю І групи, за відсутності інших членів сім'ї, здатних здійснювати такий догляд. Рапорт отримано частиною 09.05.2025, але не розглянуто, що є протиправною бездіяльністю.
2.3. Так, він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Її мати, ОСОБА_3 , інвалід І групи (підгрупа «Б»), потребує постійного догляду, що підтверджується висновками МСЕК та ЛКК. Згідно з актом обстеження, він здійснює догляд за нею за місцем проживання.
2.4. Дружина навчається очно, перебуває у декреті, доглядає за двома малолітніми дітьми та за своєю бабусею - ОСОБА_4 , яка також є інвалідом І групи. Через це дружина не може доглядати за матір'ю.
2.5. Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - здійснює догляд за власною матір'ю, яка також є інвалідом І групи. Таким чином, інші члени сім'ї першого та другого ступеня споріднення фактично не можуть здійснювати догляд за ОСОБА_3 .
2.6. Вказані обставини відповідають вимогам ст. 26 Закону №2232-ХІІ щодо можливості звільнення з військової служби за сімейними обставинами. Верховний Суд у рішенні від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 підтвердив, що «відсутність членів сім'ї» слід тлумачити як їх фактичну недоступність для догляду.
2.7. Ним дотримано порядок подання рапорту згідно з Положенням №1153/2008. Рапорт подано по команді, із зазначенням усіх документів і підстав. Бездіяльність щодо його розгляду суперечить нормам Статуту внутрішньої служби ЗСУ та є незаконною.
2.8. Оскільки документи подано, умови виконано, а дискреції у ВЧ НОМЕР_1 у цьому питанні немає - вона зобов'язана ухвалити рішення про його звільнення. Її бездіяльність порушує його права як військовослужбовця.
Позиція відповідача
2.9. Відповідач щодо задоволення позову заперечив, свою позицію обґрунтував наступним, Так, позивачем був поданий рапорт про звільнення на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з необхідністю догляду за матір'ю його дружини з інвалідністю I групи.
2.10. Позивач проходить службу за призовом під час мобілізації на посаді інспектора прикордонної служби. Він подав рапорт від 05.05.2025 із доданими документами щодо необхідності догляду за матір'ю дружини - ОСОБА_3 , особою з інвалідністю I групи. Рапорт зареєстровано 12.05.2025.
2.11. Згідно з нормами ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовець може бути звільнений через сімейні обставини за умови відсутності інших членів сім'ї першого або другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд, або якщо вони самі потребують догляду.
2.12. ОСОБА_2 (дружина позивача) та ОСОБА_5 (чоловік особи з інвалідністю) є членами сім'ї першого ступеня споріднення. Законодавство передбачає, що саме ці особи мають першочерговий обов'язок догляду за непрацездатними батьками, відповідно до Конституції, Сімейного кодексу та спеціальних законів.
2.13. Військова частина повідомила позивача офіційною відповіддю від 28.05.2025, що підстав для його звільнення не встановлено, оскільки не підтверджено документально, що дружина або її батько самі потребують постійного догляду або є недієздатними здійснювати такий догляд.
2.14. Наявність у особи з інвалідністю І групи живих та працездатних родичів першого ступеня не дозволяє трактувати ситуацію як «відсутність членів сім'ї», як це вимагається законом для звільнення військовослужбовця. До того ж, відсутні докази об'єктивної неможливості їх участі у догляді.
2.15. Посилання позивача на практику Верховного Суду у справі №380/16966/24 не є релевантним, оскільки в тій справі йшлося про інші обставини - проходження військової служби членом сім'ї, що не є аналогічною ситуацією.
2.16. Правова позиція відповідача полягає в тому, що особа, яка є зятем (а не сином) особи з інвалідністю, не має переважного права на звільнення у випадку, коли існують родичі першого ступеня, здатні здійснювати догляд. Додаткові документи щодо їхньої недієздатності не надані.
2.17. У зв'язку з наведеним, позовні вимоги є необґрунтованими, а підстави для задоволення заявлених вимог відсутні. Рапорт був розглянутий, відповідь надана, і бездіяльності з боку ВЧ НОМЕР_1 не вбачається.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін, судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який з 07.03.2025 року проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
3.2. Згідно свідоцтва про шлюб від 18.06.2018 року, серії НОМЕР_4 є чоловіком ОСОБА_6 .
3.3. Відповідно до свідоцтва про народження від 03.12.1999 року, НОМЕР_5 батьками ОСОБА_2 є - ОСОБА_5 (батько) та ОСОБА_3 (мати). Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_6 та свідоцтва про одруження від 17.08.2017 року, НОМЕР_7 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є подружжям.
3.4. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №347921 від 15.05.2023 року ОСОБА_3 є особою з інвалідністю (І група, підгрупа «Б»), причина інвалідності - загальне захворювання. Має значну залежність від сторонніх осіб, частково не здатна до функції самообслуговування.
Дата чергового переогляду 15.05.2025 року.
3.5. Також, у справі наявний висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розгляду №446, згідно якого ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду. Висновок дійсний до 08.05.2025 року.
3.6. Відповідно до акту обстеження матеріально -побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 06.03.2025 року встановлено, що «… гр. ОСОБА_1 , 1997 р.н. проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації. Здійснює постійний догляд за інв. І гр. «Б», яка потребує постійного стороннього догляду ОСОБА_3 , 1975 р.н. проживає постійно в АДРЕСА_1 без реєстрації».
3.7. Крім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_7 є студенткою денної форми навчання факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (наявний студентський квиток) та є матір'ю ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 від 24.02.2023 року) та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_9 ).
3.8. Також, у ОСОБА_6 є баба - ОСОБА_4 , яка відповідно до довідки серії ПВД №002030 від 09.11.2006 року є особою з інвалідністю (І група), причина інвалідності - загальне захворювання. Потребує постійного стороннього догляду.
3.9. Окрім цього, дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 (батько ОСОБА_2 ) має матір ОСОБА_10 (свідоцтво про народження НОМЕР_10 ), яка є особою з інвалідністю (І група), причина інвалідності - загальне захворювання. Потребує постійного стороннього догляду.
3.10. 05.05.2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подано рапорт на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме через сімейні обставини у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із батьків дружини (матір'ю дружини), яка є особою з інвалідністю І групи, за умови відсутності Інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
До рапорту додано наступні документи: довідка про службу ОСОБА_1 ; копія паспорту ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 ; копія паспорту ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_12 ; копія паспорту ОСОБА_3 ; копія картки фізичної особи платника податків ОСОБА_3 ; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_3 ; копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 ; копія акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи; копія студентського квитка ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_8 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_13 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 ; копія паспорту ОСОБА_4 ; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_4 ; копія довідки ОСОБА_4 ; копія паспорту ОСОБА_10 ; копія картки платника податків ОСОБА_10 ; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_10 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 .
Відповідно до трекінгу поштового відправлення рапорт з додатками було отримано 09.05.2025 року та зареєстрований в ВЧ НОМЕР_1 за №08/27074/25-Вн від 12.05.2025.
3.11. Рапорт позивача №08/27074/25-Вн від 12.05.2025 був розглянутий та на нього надано відповідь за №08/29764/25-Вн від 28.05.2025, згідно змісту якої позивачу повідомлено, що правових підстав для звільнення його з військової служби в запас на даний час немає, оскільки у особи, що потребує постійного стороннього догляду, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наявні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, зокрема: чоловік - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька - ОСОБА_2 . Окрім цього зазначено, що до рапорту позивач не додав документи, що підтверджують потребу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 у постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Відповідь надіслано рекомендованим листом, що підтверджується копією фіскального чека Укрпошти від 30.05.2025 та трекінгом відправлення.
3.12. Також, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Чернівецької обласної психіатричної лікарні 02.07.2025 року прийнято рішення №4/25/1086/Р, згідно якого ОСОБА_3 11.06.2025 року встановлена інвалідність (перша група, підгрупа А) та вирішено, що вона потребує постійного стороннього догляду.
При цьому суд звертає увагу, що у цьому рішенні довіреною особою для повідомлення у разі неможливості зв'язку з нею, визначено її чоловіка - ОСОБА_5 .
ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
4.1. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на час подання позивачем рапорту про звільнення з військової служби).
4.2. Статтею 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
4.3. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
4.4. На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
4.5. Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
4.6. Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
4.7. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
4.8. Так, пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
з) у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
4.9. Згідно пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану:
- військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
- дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
- перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
- військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
- військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
- виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов'язані її виховувати;
- утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати;
- необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
- якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
- якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
4.10. Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
4.11. Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України врегульований Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 (зі змінами) (далі - Положення № 1153).
4.12. Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 12 Положення №1153, право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
4.13. Пунктом 233 Положення №1153 закріплено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
4.14. Верховним Судом у постанові від 06.06.2024 року у справі №140/25460/23 констатовано, що розгляд рапорту про звільнення з військової служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність, зокрема, сімейних обставин або інших поважних причин, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
4.15. Також, Верховним Судом у постанові від 21.02.2024 року у справі №120/1909/23 (адміністративне провадження № К/990/27884/23) зазначено, що медичний висновок це документ, який містить дані про стан здоров'я особи та видається з питань, пов'язаних з таким станом здоров'я. Суб'єктами формування та видачі медичного висновку є лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров'я. Водночас Верховний Суд зауважив, що лікар, лікарсько-консультативна комісія та лікарсько-експертна комісія формують медичний висновок, а медико-соціальні експертні комісії - довідку, акт огляду (витяг з акту огляду). Щодо повноважень лікарсько-консультативної комісії та медико-соціальної експертної комісії на видачу медичного висновку щодо необхідності здійснення постійного догляду, Судом було зазначено, що у переліку прав та обов'язків (визначеному у Положеннях № 1317) медико-соціальної експертної комісії відсутнє поняття «постійного догляду», який може бути визначений для осіб, яким інвалідність не встановлена, а вказано лише право визначати необхідність стороннього нагляду, догляду. При цьому, поняття «сторонній догляд» не є тотожним поняттю «постійний догляд», позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. В свою чергу, поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком. Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням № 1317, у Суду є підстави для висновку, що така визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності. Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, то суд приходить до переконання, що такі повноваження можуть бути віднесені до лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, які також мають право приймати висновки, зокрема, про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-2/о) з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг. Крім того, суд зауважив, що абзац 4 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає два документи альтернативно для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою або висновок медико-соціальної експертної комісії, або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
4.16. Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року, №170 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, у пункті 26 Додатку 19 (Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби) якої зазначено, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я:
- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Предметом цього позову є бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду рапорту позивача від 05.05.2025 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме через сімейні обставини у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із батьків дружини (матір'ю дружини), яка є особою з інвалідністю І групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
5.2. Однак, як встановлено судом вище у матеріалах справи наявний лист-відповідь №08/29764/25-Вн від 28.05.2025 року (див. пункт 3.11 цього рішення), який адресований ОСОБА_1 , згідно змісту якого позивачу повідомлено, що правових підстав для звільнення його з військової служби в запас на даний час немає, оскільки у особи, що потребує постійного стороннього догляду, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наявні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, зокрема: чоловік - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та донька - ОСОБА_2 . Окрім цього зазначено, що до рапорту позивач не додав документи, що підтверджують потребу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 у постійному догляді за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Відповідь надіслано рекомендованим листом, що підтверджується копією фіскального чека Укрпошти від 30.05.2025 та трекінгом відправлення.
5.3. Отже, у даному разі слід прийти до висновку, що ВЧ НОМЕР_1 бездіяльності при розгляді рапорту позивача, який надійшов до відповідача 09.05.2025 року та зареєстрований в ВЧ НОМЕР_1 за №08/27074/25-Вн від 12.05.2025 року, не допустило, а тому в цій частині у задоволенні позову необхідно відмовити.
5.4. Разом з цим, не втручаючись в дискреційні повноваження відповідача, керуючись принципами розумності та людиноцентризму, переслідуючи мету мінімізації кількості судових справ за зверненням ОСОБА_1 , суд вважає за необхідним надати оцінку досліджуваним правовідносинам через призму наявності у останнього права на звільнення із військової служби.
5.5. Як встановлено судом вище, що ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_5 (батько) та ОСОБА_3 (мати).
5.6. Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №347921 від 15.05.2023 року ОСОБА_3 є особою з інвалідністю (І група, підгрупа «Б»), причина інвалідності - загальне захворювання. Має значну залежність від сторонніх осіб, частково не здатна до функції самообслуговування. Дата чергового переогляду 15.05.2025 року.
Також, у справі наявний висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розгляду №446, згідно якого ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду (висновок дійсний до 08.05.2025 року); а відповідно до акту обстеження матеріально -побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 06.03.2025 року встановлено, що «… гр. ОСОБА_1 , 1997 р.н. проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації. Здійснює постійний догляд за інв. І гр. «Б», яка потребує постійного стороннього догляду ОСОБА_3 , 1975 р.н. проживає постійно в АДРЕСА_1 без реєстрації».
5.7. Обґрунтовуючи своє право на звільнення із військової служби, позивач зазначає, що його дружина ОСОБА_7 є студенткою денної форми навчання факультету педагогіки, психології та соціальної роботи Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, та здійснює догляд за своїми малолітніми дітьми ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та бабою ОСОБА_4 , яка відповідно до довідки серії ПВД №002030 від 09.11.2006 року є особою з інвалідністю (І група), причина інвалідності - загальне захворювання та потребує постійного стороннього догляду.
У зв'язку із цим у неї немає фактичної можливості здійснювати постійний догляд за своєї матір'ю ОСОБА_3 .
У той ж час, чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_5 (батько ОСОБА_2 ) здійснює догляд за своєю матір'ю ОСОБА_10 , яка є особою з інвалідністю (І група), причина інвалідності - загальне захворювання та потребує постійного стороннього догляду, а тому немає можливість здійснювати догляд за своєю дружиною.
5.8. З цього приводу суд звертає увагу на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , по відношенню до ОСОБА_3 (теща позивача) є членом сім'ї першого ступеня споріднення.
5.9. У матеріалах справи відсутній висновок медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , потребують постійного догляду.
5.10. Згідно абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 та підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану:
- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
5.11. Аналізуючи наведені положення Закону №2232-XII, слід прийти до висновку, що для звільнення позивача з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 та підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII необхідно, окрім іншого, подати:
- висновок ЛКК, МСЕК або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно яких член сім'ї першого ступеня споріднення (у даному разі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ) потребує постійного догляду.
При цьому суд звертає увагу, що діюче законодавство, не пов'язує виникнення права на звільнення з військової служби з працездатністю/ непрацездатністю члена сім'ї першого ступеня споріднення, який може здійснювати постійний догляд. У даному разі закон підлягає буквальному тлумаченню.
5.12. При цьому, суд звертає увагу на положення пункту 26 Додатку 19 (Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби) Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (затверджена наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року, №170) згідно якої у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я подається:
- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
5.13. Аналізуючи наведені норми, слід прийти до висновку, що ними також передбачено обов'язок наявності висновку ЛКК або МСЕК, згідно яких член сім'ї першого ступеня споріднення потребує постійного догляду, які позивачем не були надані при поданні рапорту про звільнення. Окрім цього, ним не подано і акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
5.14. Також, суд звертає увагу, що на момент надходження рапорту позивача про звільнення із військової служби 09.05.2025 року та зареєстрований в ВЧ НОМЕР_1 за №08/27074/25-Вн від 12.05.2025, висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розгляду №446, згідно якого ОСОБА_3 потребувала постійного стороннього догляду, вже не діяв, оскільки він дійсний був до 08.05.2025 року.
За таких обставин він не міг бути підставою для звільнення.
Дійсно, у подальшому експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Чернівецької обласної психіатричної лікарні 02.07.2025 року прийнято рішення №4/25/1086/Р, згідно якого ОСОБА_3 11.06.2025 року встановлена інвалідність (перша група, підгрупа А) та вирішено, що вона потребує постійного стороннього догляду.
Однак таке рішення не існувало на момент звернення позивача із рапортом про звільнення.
При цьому суд звертає увагу, що у цьому рішенні довіреною особою ОСОБА_3 для повідомлення у разі неможливості зв'язку з нею, визначено її чоловіка - ОСОБА_5 , а не позивача.
5.15. Відповідачі, будучи в розумінні КАС України суб'єктами владних повноважень, при реалізації своїх повноважень, зобов'язані діяти виключно у спосіб встановлений Законом №2232-XII та застосовувати для цього за обсягом буквальне тлумачення норм права.
Згідно правил буквального тлумачення зміст правової норми повністю збігається з її буквальним офіційним зовнішнім виразом, тобто норму розуміють як таку, що повністю збігається із відповідним нормативно-правовим приписом (текстовою формою правової норми).
5.16. Отже, відповідач, із врахуванням наявності у позивача членів сім'ї першого ступеня споріднення - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , відносно яких немає висновку ЛКК, МСЕК рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що вони потребують постійного догляду, не мав підстав для звільнення позивача із військової служби.
5.17. За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні цього позову необхідно відмовити повністю.
5.18. Щодо зазначеної у позові судової практики Верховного Суду (постанова від 27.02.2025 року, справа №380/16966/24), яку позивач використовував як таку, що обґрунтовує його позицію, то вона не є релевантною у спірних правовідносинах, так як у згаданій справі суд лише надав оцінку обставині проходження військової служби іншим членом сім'ї.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
6.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
6.3. Відповідачем доведено суду правомірність своїх дій щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Суд вважає, що позивач у цій справі штучно створював обставини для звільнення із військової служби, що окрім наведеного прослідковується з дати складання акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства / фактичного місця проживання особи від 06.03.2025 року, за день до його зарахування в штат ВЧ НОМЕР_1 - 07.03.2025 року.
Зарахуванню в штат передує процедура мобілізації, яка не може тривати менше одного дня.
6.4. При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
6.5. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов не підлягає задоволенню.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Оскільки у задоволенні цього позову відмовлено повністю, суд не стягує та не присуджує, сплачений позивачем у справі судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя О.В. Анісімов