про закриття провадження у справі
23 липня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2608/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, подану в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позбавлення його відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, наданої йому та оформленої довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №5108 від 08.04.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повернути ОСОБА_1 довідку №5108 від 08.04.2025 чи її дублікат із зазначенням строку відстрочки до 12.03.2026 і наданням йому необхідного часу для оформлення і подання до комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.
Ухвалою суду від 12.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
22.07.2025 року позивачем подано до суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою від позову.
Розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд, виходить з наступного.
Частиною 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У відповідності до частини 3 статті 189 КАС України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (частина 5 статті 189 КАС України).
Пунктами 2,8 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі у випадку: якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи наведене, суд приймає відмову позивача від позову, оскільки такі дії не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та вважає за необхідне закрити провадження у справі.
Згідно частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Натомість, згідно статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Верховний Суд у постановах від 03.02.2021 року у справі №200/6826/20-а та від 07.09.2021 року у справі №380/3138/20 сформував такий висновок щодо застосування норм права, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин: «Разом з тим, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 КАС України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Тобто, якщо позивач відмовляється від позову з будь - яких інших причин, що є наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає повернення лише п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України».
Водночас, у постанові від 29.08.2022 року у справі №826/16473/15 Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 380/3138/20 щодо можливості покладення на відповідача обов'язку відшкодування понесених позивачем - суб'єктом владних повноважень судових витрат як міри відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку, та дійшла висновку про те, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Так, позивач згідно поданої заяви просить закрити провадження на тій підставі, що 16.07.2025 року його було заброньовано роботодавцем відповідно положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76. Відтак, у зв'язку із зміною обставин та його бронюванням, вважає необхідним відмовитися від позову, у зв'язку із тим, що підпала потреба у захисті його прав судом.
З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що в даному випадку має місце відмова позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви у розумінні статті 140 КАС України. За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення сплаченого позивачем судового збору з бюджетних асигнувань відповідача.
Натомість, як передбачено частиною 1 статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, суд вважає, що п'ятдесят відсотків сплаченого позивачем судового збору у сумі 605,60 грн згідно квитанції №ПН70755С1 від 10.06.2025 року підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
З огляду на викладене та керуючись статтями 140, 142, 238, 241, 243, 248 КАС України, суд -
1. Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.
2. Закрити провадження у справі №600/2608/25-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
3. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України п'ятдесят відсотків сплаченого судового збору згідно квитанції №ПН70755С1 від 10.06.2025 року у сумі 605,60 грн.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Анісімов