23 липня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/12/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач-2) з такими позовними вимогами:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 241670072450 від 09.09.2024 (вих. № 5923/03-16) та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вих. № 2400- 1706-8/48943 від 03.12.2024 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до спеціального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 по 20.11.2018 на посаді викладача струнного відділу Чернівецької дитячої музичної школи №2 (з 03.09.2002 - Чернівецька музична школа №2, з 01.01.2010 - Комунальна бюджетна установа “Музична школа № 2 м. Чернівців»), з 21.11.2018 по 23.08.2022 на посаді викладача-інструменталіста спеціальних інструментів КБУ "Музична школа № 2 м. Чернівців", з 24.08.2022 по 24.02.2024 на посаді викладача мистецької школи (скрипка) КБУ "Музична школа № 2 м. Чернівців".
В обґрунтування поданого позову, позивач вказує, що її страховий стаж становить 43 роки 8 місяців 22 дні, в тому числі стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років - 8 років 5 місяців 1 день та є достатнім для виплати одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.01.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у відзиві на позовну заяву зазначало, що за результатами розгляду електронної пенсійної справи позивачки встановлено, що для визначення права на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій не враховано періоди роботи на посаді викладача позашкільного навчального закладу з 01.01.1992 по 30.04.2024, оскільки навчальний заклад Комунальна бюджетна установа "Музична школа №2 м. Чернівців" не підпорядковується відділу освіти, а відділу культури. У зв'язку із тим, що страховий стаж позивача, який визначає право на виплату грошової допомоги, складає менше 30 років, що є недостатнім для призначення та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058, тому оскаржуване позивачем рішення є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, не погоджуючись з позовними вимогами, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що у позивача відсутнє право на виплату грошової допомоги у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пенсійний орган зазначив, що за принципом екстериторіальності заява про призначення грошової допомоги ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у призначенні грошової допомоги, у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в пенсійному органі як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно трудової книжки серії серії НОМЕР_1 , позивач, зокрема у періоди з 01.08.1983 працювала на посаді викладача по класу скрипки Клішковецької дитячої музичної школи, з 01.09.1991 переведена з Клішковецької дитячої музичної школи у Чернівецьку дитячу музичну школу № 2 на посаду викладача струнного відділу, з 02.09.1991 до 20.11.2018 працювала на посаді викладача струнного відділу навчального закладу, після цього внаслідок зміни назви посади відповідно до наказу № 49-А від 27.08.2018 по КБУ «Музична школа №2 м. Чернівців» з 20.11.2018 до 24.08.2022 на посаді викладача-інструменталіста спеціальних інструментів навчального закладу. У подальшому, внаслідок зміни назви посади згідно з наказом №65 від 24.08.2022 по КБУ «Музична школа №2 м. Чернівців», з 24.08.2024 по теперішній час позивач працює на посаді викладача мистецької школи (скрипка).
20.08.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком, яку за принципом екстериторіальності передано для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Розглянувши вказану заяву, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 09.09.2024 прийнято рішення №241670072450, яким відмовлено позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги відповідно до п.7_1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", оскільки на день досягнення пенсійного віку у позивача недостатньо необхідного спеціального стажу роботи за вислугу років. При цьому, відповідачем до спеціального стажу позивачу не зараховано період роботи викладачем позашкільного навчального закладу з 01.01.1992 по 30.04.2024, оскільки навчальний заклад Комунальна бюджетна установа "Музична школа №2 м. Чернівців" не підпорядковується відділу освіти, а відділу культури.
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області №241670072450 від 09.09.2024 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком, позивач звернулась до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить такі висновки по суті пору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення).
Частиною 1 ст. 9 Закону України №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями ст. 26 Закону України №1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до статті 24 Закон №1058-IV страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Положеннями пункту "е" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Згідно з п. 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі №466/5637/17.
Тобто, для призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій необхідна наявність одночасно трьох умов:
- наявність в особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах (посади в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення");
- вихід особи на пенсію саме з посади в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- відсутність в особи будь-якого іншого виду пенсії на момент її виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як вбачається з обставин даної справи, після призначення пенсії за віком позивач, вважаючи, що має право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення їй такої грошової допомоги.
Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено позивачу у призначенні грошової допомоги, у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. При цьому, відповідачем до спеціального стажу позивачу не зараховано період роботи викладачем позашкільного навчального закладу з 01.01.1992 по 30.04.2024, оскільки навчальний заклад Комунальна бюджетна установа "Музична школа №2 м. Чернівців" не підпорядковується відділу освіти, а відділу культури.
Таким чином, не зарахування відповідачем періодів роботи позивача з 01.01.1992 по 30.04.2024, оскільки навчальний заклад Комунальна бюджетна установа "Музична школа №2 м. Чернівців" фактично і слугувало єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком.
Як зазначалось вище, порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України (абз.3 п.7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV).
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначені Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).
Пунктами 5-7 Порядку №1191 встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-IV), станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно до п. 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е» і “ж» статті 55 Закону №1788-XII, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Суд критично оцінює доводи відповідачів, що до спеціального стажу позивачу не зараховано період роботи викладачем позашкільного навчального закладу з 01.01.1992 по 30.04.2024, оскільки навчальний заклад Комунальна бюджетна установа "Музична школа №2 м. Чернівців" не підпорядковується відділу освіти, а відділу культури, з огляду на наступне.
Так, позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту" і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні (ст. 4 Закону України "Про позашкільну освіту").
Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів (п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001).
Згідно Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993, зокрема, в загального освітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги, практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інші форми гурткової роботи.
За клопотанням Міністерства соціального захисту населення України №01-3/133-02-2 від 01.02.1995 Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 без внесення змін до неї.
Дорученням КМУ №397/21 від 06.01.1996 дію вищезазначеної постанови поширено в тому числі і на викладачів музичних шкіл без внесення змін до постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14.06.2000 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що посади вчителів, викладачів всіх спеціальностей, інструкторів фізкультури, методистів належать до категорії педагогічних працівників.
Згідно з п. 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Кабінетом Міністрів України № 1191 від 23.11.2011, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" і "ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років".
Крім того, відповідно п. 5 вказаного Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2001 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що викладач в музичній школі є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугою років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка з 01.08.1983 по 01.11.1991 працювала викладачем по класу скрипки в Клішковецькій музичній школі Хотинського району Чернівецької області, з 02.09.1991 по теперішній час працює викладачем в Чернівецькій дитячі музичні школі №2. Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачка 02.09.1991 була переведена до Чернівецької дитячої музичної школи №2 і залишена на роботі в Клішковецькій музичній школі по сумісництву.
Крім того, судом встановлено, що 01.09.2002 Чернівецька дитяча музична школа №2 перейменована в Чернівецьку музичну школу №2 на підставі наказу відділу культури Чернівецької міської ради №58 від 02.09.2002 та наказу по Чернівецькій музичній школі №2 за №66/1 від 03.09.2002.
В подальшому на підставі Рішення 44 сесії V скликання Чернівецької міської ради №1074 від 24.09.2009 Чернівецьку музичну школу №2 перейменовано в Комунальну бюджетну установу "Музична школа №2 м. Чернівців".
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував до спеціального стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"), періоди роботи з 01.01.1992 по 20.11.2018 на посаді викладача струнного відділу Чернівецької дитячої музичної школи №2, з 21.11.2018 по 23.08.2022 на посаді викладача-інструменталіста спеціальних інструментів КБУ "Музична школа № 2 м. Чернівців", з 24.08.2022 по 24.02.2024 на посаді викладача мистецької школи (скрипка) КБУ "Музична школа № 2 м. Чернівців", що в свою чергу, слугувало підставою для помилкового висновку про відсутність необхідного спеціального стажу роботи за вислугу років та відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області “Про відмову у перерахунку пенсії» №241670072450 від 09.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, щодо позовних вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає, що прийнявши рішення про зобов'язання органу Пенсійного фонду здійснити призначення i виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у poзмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-l розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд здійснить втручання в дискреційні повноваження компетентного органу, який наділений виключними повноваженнями на прийняття такого рішення, що є неприпустимим.
Поряд з цим, з огляду на суть та характер спірних правовідносин, зважаючи на необґрунтованість і помилковість висновків Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, суд вважає, що з метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, окрім визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги, якf не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення, з урахуванням викладених у мотивувальній частині рішення висновків суду.
Водночас вимоги, пред'явлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, задоволенню не підлягають, оскільки поставлене позивачем питання про призначення грошової допомоги, фактично, вирішувалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. До того ж, у змісті позову жодним чином не обґрунтовано пред'явлення позовних вимог зобов'язального характеру саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Крім цього, суд відповідно до положень частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08 лютого 2024 року по справі №500/1216/23, згідно з якою дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності.
Таким органом у даних спірних відносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відповідачів не свідчать про законність вчинених дій.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.
Зважаючи на те, що спір у даній справі виник внаслідок протиправного рішення відповідача, сплачений судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області як суб'єкта владних повноважень, який ухвалив оскаржуване незаконне рішення за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача у повному обсязі в сумі 968,96 грн, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області “Про відмову у перерахунку пенсії» №241670072450 від 09.09.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з обов'язковим урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення суду, зарахувавши до спеціального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 01.01.1992 по 20.11.2018 на посаді викладача струнного відділу Чернівецької дитячої музичної школи №2, з 21.11.2018 по 23.08.2022 на посаді викладача-інструменталіста спеціальних інструментів КБУ "Музична школа № 2 м. Чернівців", з 24.08.2022 по 24.02.2024 на посаді викладача мистецької школи (скрипка) КБУ "Музична школа № 2 м. Чернівців",
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.
5. У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач -1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 14035769);
Відповідач - 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Григораш