про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 липня 2025 р. № 400/7718/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавного реєстратора прав на нерухоме майно Морозов Сергій Анатолійович, вул. Одеська, 4,Коблеве,Миколаївський район, Миколаївська область,57453, Коблівська сільська рада, вул. Одеська, 4,с. Коблеве,Миколаївська обл., Миколаївський р-н,57453,
провизнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2025 року № 77098723; зобов'язання вчинити певні дії; визнання права постійного користування земельною ділянкою,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернулася з позовною заявою до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Морозов Сергій Анатолійович (далі по тексту - Відповідач 1), Коблівської сільської ради (далі по тексту - Відповідач 2) з вимогами про:
- визнання за ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою площею 3,4 га з кадастровим номером 4820982200:02:000:0050, яка розташована на території Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, право на яку посвідчено Державним актом б/н, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 152 від 05 лютого 1993 року;
- визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 07 лютого 2025 року № 77098723 прийняте державним. реєстратором прав на нерухоме майно Морозовим Сергієм Анатолійовичем Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області;
- зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Морозова Сергія Анатолійовича після набрання даним рішенням суду законної сили зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 4820982200:02:000:0050 за ОСОБА_2 .
Відповідно до приписів ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення по справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Головним завданням адміністративної юстиції є утвердження верховенства права над адміністративним свавіллям, захист прав і законних інтересів громадян від неправомірних дій і рішень органів виконавчої влади і, врешті-решт, забезпечення законності у сфері публічного управління.
Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються у процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб'єктами владних повноважень. Публічне право є певним чином функціонально-структурною підсистемою права, яка виражає державні, міждержавні і суспільні відносини. До предмета правового регулювання публічним правом належать такі об'єкти: побудова і функціонування держави та її інститутів; інститути громадянського суспільства; механізм і рівні самоврядування; засади правової системи, правотворчості і правозастосування; принципи, норми та інститути міждержавних відносин і міжнародних організацій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
За правилами п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається з встановлених у справі обставин позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного, на його думку, права володіти земельною ділянкою.
Таким чином, позовні вимоги позивача спрямовані фактично на визнання права на постійне користування земельною ділянкою.
Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушеного, на думку позивача, права користування земельної ділянкою, що випливає із земельних відносин, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України.
Не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Крім того, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2019 р. по справі № 921/158/18, відповідно до якого якщо особа стверджує про порушення своїх прав наслідками, спричиненими рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконними таких рішень, їх скасування, визнання дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування неправомірними, є способами захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Враховуючи наведене, зважаючи на суб'єктний склад сторін, суд дійшов висновку, що зазначений спір належить до юрисдикції господарського суду, оскільки спір у ній не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Спірні правовідносини стосуються питання щодо реєстрації земельної ділянки та права власності на неї. Тому, вирішення спору про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень окремо від вирішення питання про належність земельної ділянки, неможливе.
У зв'язку з цим, такий спір не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Отже, правовідносини, що склалися в даному випадку між сторонами, враховуючи характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет й підстави заявлених вимог, не мають ознак публічно-правового спору, та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному процесі, оскільки порядок вирішення цього спору визначений положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Як визначено ч. 6 ст. 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Суд роз'яснює позивачу, що заявлені в цьому позові вимоги належить розглядати за правилами господарського судочинства, тому даний позов слід подавати до Господарського суду Миколаївської області.
Відповідно до ст. 170 ч. 5 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Морозов Сергій Анатолійович, Коблівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 07.02.2025 року № 77098723; зобов'язання вчинити певні дії; визнання права постійного користування земельною ділянкою.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 про право на звернення до Господарського суду Миколаївської області з позовом в порядку господарського судочинства.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.
Ухвала підписана суддею 23.07.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська