23 липня 2025 р. № 400/7756/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаКомунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства", вул. Київська, 129А,м. Первомайськ,Первомайський р-н, Миколаївська обл.,55213, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
провстановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі по тексту - Позивач, ГУ ДПС) звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі по тексту - Відповідач 1, КП «ПУВКГ») та ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач 2), з вимогами про:
- встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства Григоренку Вячеславу Григоровичу до погашення податкового боргу.
Ухвалою від 21.07.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 289-2 КАС України, без виклику сторін у судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «ПУВКГ» становим на 21.07.2025 року має податковий борг в розмірі 4635123,95 грн. Вказаний податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги (податкова вимога від 14.05.2024 року №0009446-1307-1429, вручена 28.05.2024 року), що є підставою для звернення податкового органу до суду з заявою про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України.
23.07.2025 р. Відповідачем 1 надано до суду Відзив на позовну заяву, де Відповідач 1 звертає увагу суду на те, що Григоренко В.Г. заступив на посаду директора Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» лише 23.01.2025 (що підтверджується відповідним розпорядженням) а від так, на нього не може бути покладена відповідальність за податковий борг підприємства, який виник за керівництва його попередників, зокрема починаючи з 2024 року. Водночас Підприємством здійснюються всі можливі заходи спрямовані на погашення податкової заборгованості, зокрема станом на 22.07.2025 року було перераховано до бюджету: податок на додану вартість на загальну суму 3487832,79 грн., рентної плати за спеціальне використання води на загальну суму 807336,64 грн., скид забруднюючих речовин на загальну суму 409686,15 грн., розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях в сумі 47569,11 грн., рентна плата за користування надрами в сумі 17887,75 грн., що підтверджується відомостями щодо нарахування та сплати податків до Державного бюджету України. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.
23.11.2025 р. Відповідачем 2 надано до суду Відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 289-2 КАС України, дана категорія адміністративному справ розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.
Враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії спорів суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
КП "ПУВКГ", зареєстроване як юридична особа 12.07.2023 року та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС У Миколаївській області (Первомайська ДПІ).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.07.2025 р. №1591188, керівником КП "ПУВКГ", є Григоренко Вячеслав Григорович.
З картки особового рахунку платника податків вбачається, що за КП "ПУВКГ", рахується податковий борг в розмірі 4 635 123,95 грн., який складається з:
- 3506499,54 грн. - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14060100), за періоди 2024, 2025 років;
- 237937,39 грн. - надходження рентної плати за спеціальне використання води (13020401), за період 1 кв. 2025 року;
- 15785, 98 грн. - рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин (13030100), за період 1 кв. 2025 року;
- 512927,06 грн. - надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (19010200), за 2,3,4 квартал 2024 року та 1 кв. 2025 року;
- 213712,06 грн. - надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (19010300), за періоди 4 кв. 2024 та 1 кв. 2025 років;
- 512927,06 грн. - земельний податок з юридичних осіб (18010500), за періоди 2024, 2025 років.
Наявність податкового боргу підтверджується інтегрованою карткою платника.
Відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу 1 виставлено податкову вимогу від 14.05.2024 року №0009446-1307-1429, яка була направлена Відповідачу1, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 28.05.2024 поштового відправлення №0600924575651 Укрпошти та була вручена особисто 24.06.2024.
З гідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань керівником КП "ПУВКГ" є Григоренко Вячеслав Григорович.
Витягом з Єдиного держаного демографічного реєстру підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2
23.07.2025 року Позивачем подано до суду Відповідь на відзив, де зазначено, що станом на 23.07.2025 року КП "ПУВКГ" має податковий борг у сумі 5 373 328,56 грн.
Станом на 23.07.2025 року, КП "ПУВКГ" податковий борг не сплачено.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі та раніше за текстом - ПК України).
Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 ПК України на відповідачів, як на платників податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Підпунктом 20.1.35-2 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України, у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Згідно з п. 87.14 ст. 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України від 21.01.1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857).
Відповідно до ст. 6 Закону № 3857 право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Згідно ч. 1 ст. 289-2 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Системний аналіз положень п. 87.13 статті 87 ПК України та ч. 1 ст. 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 31.03.2025 року у справі № 160/5655/22.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що незважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, податковий борг КП "ПУВКГ" не було погашено протягом 240 календарних днів з моменту вручення податкової вимоги, протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на встановлений факт наявності у КП "ПУВКГ" податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника вказаної юридичної особи Григоренка Вячеслава Григоровича у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
При цьому, суд також враховує що обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до п. 87.14 ст. 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов'язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме, суд вказує, що застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в п. 87.14 ст. 87 ПК України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства, ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Комунального підприємства Первомайської міської ради "Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства" (код ЄДРПОУ 45094848) - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до погашення податкового боргу в розмірі 4635123,95 гривень, або настання інших обставин, зазначених в п.87.14 ст.87 ПК України.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.07.2025 року.
Суддя Н.В. Лісовська