22 липня 2025 рокусправа № 380/1736/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І., секретар судового засідання Лужняк О.М.,
за участю представників
позивача адвокат Бойко В.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, АТ «СЕНС БАНК», про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень.
ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), в якому просить визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №32409/13-01-24-08 від 25.07.2024 на суму 9319,34грн;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №32403/13-01-24-08 від 25.07.2024 на суму 111832,03грн;
- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №32406/13-01-24-08 від 25.07.2024 на суму 340,00грн.
Позивач, ОСОБА_2 , обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 04.06.2008 року між ним та ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК» (надалі також кредитор) укладено Договір кредиту №490075036, відповідно до якого кредитор надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 62 834,79 доларів США.
За судовими рішеннями, ухваленими у порядку цивільного судочинства, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АЛЬФА-БАНК» було стягнено заборгованість у розмірі 454 313,66 грн., а саме: за кредитом - 395 570,68 грн.; по відсотках - 58 742,98 грн.
Позивач отримав лист-відповідь від АТ «СЕНС БАНК» від 04.11.2024 №50930-33.4 6/6, в якому банк стверджує, що 07.03.2019 між ОСОБА_3 та Банком укладено додаткову угоду, положеннями якої встановлено, що Банк має право відповідно до ст. 605 ЦК України звільнити Позичальника від подальшого виконання зобов'язань за Договором повністю або частково на розсуд Банку, шляхом направлення Банком відповідного рекомендованого листа (Повідомлення) за місцем проживання Позичальника, вказаному в реквізитах цієї додаткової угоди.
Банк також повідомив ОСОБА_2 , що Банком було прощено (анульовано) ОСОБА_2 борг за Договором кредиту № 490075036 від 04.06.2008 року, вказана сума прощеного (анульованого) боргу зазначена банком в розмірі 497 031,20 грн (17 989,54 дол. США в еквіваленті по курсу НБУ на 01.04.2020 року).
З урахуванням інформації Банку, відповідач, ДПС у Львівській області, провів перевірку, склав акт перервірки, на підставі якої виставив позивачу податкові повідомленн-рішення.
Позивач, аргументуючи позовні вимоги вказав, що означені податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки жодного Додаткового договору від 07.03.2019 з Банком він не підписував та жодного Повідомлення про прощення боргу від Банку не отримував.
Крім того, позивач зазначає, що у податковому розрахунку сум доходу, виплаченого на користь платників податку Банк відобразив суму прощеного позивачу боргу за кредитним договором у розмірі 497 031,20 грн за ознакою доходу « 126» (дохід, отриманий як додаткове благо), проте така сума доходу не відповідає дійсності.
Позивач зауважує, що 02.11.2015, - день пред'явлення Банком позову до Галицького районного суду м. Львова до ОСОБА_2 , слід вважати днем зміни валюти зобов'язання та визначення суми зобов'язання в гривні, а саме - в розмірі 395 570,68 грн.
Таким чином, позивач вважає, що до спірної суми слід застосовувати пункт 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якою урегульовано розрахунок суми загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, яка не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Отже, позивач просить звернути увагу, що додатковим благом фізичної особи-платника податку, яке підлягає оподаткуванню у відповідності до вимог Закону у його випадку є сума в розмірі 143 736,42 грн.
Тому, позивач переконаний, що відповідач неправильно розраховав збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами та за платежем військовий збір, оскільки базою оподаткування повинна бути сума в розмірі 143 736,42 грн., а не 497 031,20 грн.
Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення повністю.
Ухвалою суду від 17.02.2025 суд постановив відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача, ГУ ДПС у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги заперечив з тих підстав, що АТ « Альфа Банк» проведено анулювання основної кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_2 за самостійним рішенням банку, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
АТ «Альфа Банк» у ІІ кв.2020 р. відобразив в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (форма 1ДФ) платника податків-фізичну особу ОСОБА_2 за ознакою доходу « 126 - додаткове благо» на загальну суму 497031,20 грн.
Позивач, як вважає відповідач, повинен самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації.
Як наголошує відповідач, платник податку-фізична особа ОСОБА_2 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік подав до ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДПС у Львівській області 29.04.2021 року за №7432, проте дохід отриманий у вигляді додаткового блага за ознакою доходу « 126» не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2020 рік не нарахував та не сплатив.
З урахуванням такого, відповідач склав акт перевірки, на підставі якого виставив позивачу податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого доходу, виходячи із 497031,20 грн - суми додаткового блага.
Крім того, позивач був оштрафований за неподання податкової декларації.
Відповідач також не погоджується із застосуванням у цьому спорі пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, бо позивач не подав до суду договору про зміну валюти зобов 'язання.
З урахуванням викладеного у заяві по суті справи відповідач просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 26.02.2025 суд постановив перейти зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.
Ухвалою суду від 07.05.2025 суд постановив клопотання представниці позивача про залучення третьої особи - задовольнити та залучити АТ «СЕНС БАНК» (, місцезнаходження: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок, 100, ЄДРПОУ 23494714 ) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 07.05.2025 суд постановив витребувати в АТ «СЕНС БАНК» документи/інформацію.
Ухвалою суду від 04.06.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.
Представниця позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у заявах по суті справи. Просить позов задовольнити.
Представниця відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у заявах по суті справи. Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд встановив таке.
04.06.2008 між позивачем, ОСОБА_2 та ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК») укладено Договір кредиту №490075036, відповідно до якого кредитор надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 62 834,79 доларів США.
02.11.2015 ПАТ «АЛЬФА-БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, а саме: за кредитом - 395 570,68 грн.; по відсотках - 58 742,98 грн., а також судовий збір у сумі 6 814,70 грн., відтак в цілому 454 313,66 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.11.2015 було відкрито провадження у справі № 461/11160/15-ц.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16.01.2017 у справі № 461/11160/15-ц було стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість - 454 313,66 грн., а саме: за кредитом - 395 570,68 грн.; по відсотках - 58 742,98 грн.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 26.12.2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 січня 2017 року без змін.
Загалом, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АЛЬФА-БАНК» ухвалено стягнути заборгованість у розмірі 454 313,66 грн., а саме: за кредитом - 395 570,68 грн.; по відсотках - 58 742,98 грн.
Як стало відомо позивачу з відповіді АТ «СЕНС БАНК» від 04.11.2024 №50930-33.4 6/6, банк стверджує, що 07.03.2019 між ОСОБА_3 та Банком укладено додаткову угоду, положеннями якої встановлено, що Банк має право у відповідності до ст. 605 ЦК України звільнити Позичальника від подальшого виконання зобов'язань за Договором повністю або частково на розсуд Банку, шляхом направлення Банком відповідного рекомендованого листа (Повідомлення) за місцем проживання Позичальника, вказаному в реквізитах цієї додаткової угоди.
Банк також повідомив, що Банком було прощено (анульовано) ОСОБА_2 борг за Договором кредиту № 490075036 від 04.06.2008 року, вказана сума прощеного (анульованого) боргу зазначена банком в розмірі 497 031,20 грн (17 989,54 дол. США в еквіваленті по курсу НБУ на 01.04.2020 року).
Проте, суд встановив, що ОСОБА_2 жодного Додаткового договору від 07.03.2019 з Банком не підписував та жодного Повідомлення про прощення боргу від Банку не отримував.
Відповідач провів податкову перевірку стосовно позивача, склав акт перевірки від 02.07.2024 року №27822/13-01-24-08 03/2343108916, яким було встановлено, що позивач за 2020 рік не задекларував загальний оподаткований дохід, а саме додаткове благо за ознакою доходу 126, що призвело до заниження податкового зобов'язання.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області було прийнято:
податкове повідомлення-рішення №32409/13-01-24-08 від 25.07.2024 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (за 2020 рік) на суму 7 455,47 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 863,87 грн;
податкове повідомлення-рішення №32403/13-01-24-08 від 25.07.2024 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 89 465,62 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 22 366,41 грн;
податкове повідомлення-рішення №32406/13-01-24-08 від 25.07.2024, яким застосовано штрафні санкції за платежем у розмірі 340,00 грн. за «несвоєчасне подання та перекручування даних у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік».
Позивач вважає означені податкові повідомленн-рішення протиправними, тому просить їх скасувати.
Оцінюючи обставини цієї справи та перевіряючи їх доказами, суд зазначає таке.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV "Податок на доходи фізичних осіб" ПК України.
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є: 162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; 162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; 162.1.3. податковий агент.
Згідно з п. 163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено:
14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні;
14.1.47. додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Згідно з п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
- основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
- сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Пунктом 176.2 ст. 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Згідно з пунктами 179.1, 179.7 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Отже, анульована (прощена) кредитором основна сума заборгованості за кредитним договором є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, а тому такий дохід підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Обов'язковою передумовою виникнення у боржника обов'язку відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку, є його належне повідомлення кредитором про прощення (анулювання) боргу.
Кредитор повинен повідомити про таке прощення (анулювання) боржника одним зі способів: надіслати повідомлення про прощення рекомендованим листом з повідомленням про вручення; надати повідомлення про прощення боржнику під підпис особисто; укласти відповідний договір про прощення.
Суд установив, що позивач прострочив виконання зобов'язань за Договором кредиту №490075036, укладеним ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК») 04.06.2008.
Відтак, 02.11.2015 ПАТ «АЛЬФА-БАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, а саме: за кредитом - 395 570,68 грн.; по відсотках - 58 742,98 грн., а також судовий збір у сумі 6 814,70 грн., відтак в цілому 454 313,66 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.11.2015 було відкрито провадження у справі № 461/11160/15-ц.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16.01.2017 у справі № 461/11160/15-ц було стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість - 454 313,66 грн., а саме: за кредитом - 395 570,68 грн.; по відсотках - 58 742,98 грн.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 26.12.2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 січня 2017 року без змін.
Загалом, з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АЛЬФА-БАНК» ухвалено стягнути заборгованість у розмірі 454 313,66 грн., а саме: за кредитом - 395 570,68 грн.; по відсотках - 58 742,98 грн.
У відповідь на звернення позивача, АТ «СЕНС БАНК» була надана відповідь, що про прощення (анулювання) боргу ОСОБА_2 було повідомлено рекомендованим листом вих. №37995-34-б/ б від 28.04.2020 року.
Водночас доказів того, що позивач отримував зазначений чи будь-який інший лист щодо анулювання (прощення) боргу Банком, банк суду не надав.
Також банк включив суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку №1-ДФ за 2 квартал 2018 року - за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).
Суд не знаходить підстав для висновку, що позивач, у зв'язку із неповідомленням банку пр прощення боргу, не отримав доходу внаслідок анулюваня боргу.
Водночас, цьому контексті стосовно суми заборгованості, яку відповідач визначив, як оподаткований дохід, який отриманий платником податку як додаткове благо, то суд зазначає таке.
Верховний Суд у своїй практиці у таких же спорах неодноразово зазначав, що суди повинні з'ясовувати питання зміни валюти грошового зобов'язання при прощенні (анулюванні) боргу та питання співвідношення між курсовою різницею та сумою прощеного боргу.
Як встановив відповідач, позивач отримав дохід у вигляді анулювання основної суми заборгованості за ознакою доходу « 126» у вигляді додаткового блага.
У податковому розрахунку сум доходу, виплаченого на користь платників податку Банк відобразив суму прощеного позивачу боргу за кредитним договором у розмірі 497031,20 грн за ознакою доходу « 126» (дохід, отриманий як додаткове благо).
Означена сума є спірною з огляду на таке.
У зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, з 07.05.2015 на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань» від 09.04.2015 №321-VIII підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року»
Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.
Однією з таких преференцій, установлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, є не віднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.
Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Зазначені преференції застосовуються до всіх фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014, операції з прощення (анулювання) заборгованості за якими здійснювалися, починаючи з 01.01.2015.
Таким чином, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
Положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України є спеціальними по відношенню до вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв'язку із прощенням банками з 01.01.2015 боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 01.01.2014 та валюту зобов'язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Застосування вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам, викладеними у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №826/12872/17 та постановах Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №640/4857/19, від 05.10.2023 у справі №520/13636/2020, від 02.04.2025 у справі №520/6561/19.
При вирішенні питання про можливість застосування преференцій щодо сплати податку на доходи фізичних осіб слід з'ясувати, чи відбулась зміна валюти зобов'язання на гривню, а також, чи є більшою різниця, що розрахована у відповідності до пункту 8 підрозділу І розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка не підлягає оподаткуванню, ніж сума боргу, що прощена кредитором позивачу. Якщо така різниця є меншою за розмір анульованого (прощеного) боргу, підстави стверджувати, що позивач внаслідок такого прощення отримав додаткове благо з настанням відповідних податкових наслідків відсутні.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Як встановив суд, ПАТ «АЛЬФА-БАНК» 02.11.2015 року до Галицького районного суду м. Львова було подано позовну заяву, в якій він просив стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за Договором кредиту №490075036 від 04.06.2008 року в національній валюті - гривні (без зазначення еквіваленту в іноземній валюті).
Рішенням суду позов у тій справі задоволено повністю і стягнено заборгованість за вказаним договором у гривні.
Стосовно аргументів відповідача, що позивач не подав до суду договору про зміну валюти зобов 'язання, а відтак не підлягає застосованню підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 8, то суд зазначає таке.
У своїй постанові від 27.11.2019 у справі №340/385/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про правомірність нарахування на суму основної заборгованості індексу інфляції, оскільки позивач скористався своїм процесуальним правом обирати валюту зобов'язання та пред'явив позовну вимогу щодо стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 31 травня 2015 року.
Відтак, з цієї дати валютою заборгованості стала національна валюта України - гривня, тому нарахування індексу інфляції на таку заборгованість є правомірним.
Суд вважає такий висновок релевантним до спірних правовідносин у цій справі.
Отже, оскільки позивач (ПАТ «АЛЬФА-БАНК») у справі № 461/11160/15-ц скористався своїм правом обирати валюту зобов'язання та пред'явив позовну вимогу щодо стягнення заборгованості виключно у гривні, то з цієї дати валютою зобов'язання між ОСОБА_2 та Банком стала національна валюта України - гривня.
При цьому доказів оскарження ОСОБА_5 валюти заборгованості позивач суду не надав.
Отже, 02.11.2015, у день пред'явлення ПАТ «АЛЬФА БАНК» позову до ОСОБА_2 , за яким відкрито провадження у справі № 461/11160/15-ц, - було змінено валюту зобов'язання та визначено суму зобов'язання в гривні - 395 570,68 грн.
Таким чином, курсову різницю по прощеному кредитному зобов'язанню ОСОБА_2 треба розраховувати так:
- 395 570,68 грн (сума боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання (02.11.2015)) - 143 736,42 грн (сума боргу, визначена за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року. Сума в розмірі 143 736,42 грн. (395 570,68 грн. - 251 834,26 грн.) - це розмір перевищення боргу над курсовою різницею, - що є додатковим благом фізичної особи-платника податку, яке підлягає оподаткуванню у відповідності до вимог ПК України.
Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами та за платежем військовий збір, відповідач розрахував неправильно, оскільки базою оподаткування повинна бути сума в розмірі 143 736,42 грн, а не 497 031,20 грн.
А тому, розмір податку на доходи фізичних осіб в такому випадку мав би становити 25 872,56 грн (143 736,42 грн (сума додаткового блага, отриманого позивачем) х0,18 (18%)) замість 89 465,62 грн; а розмір військового збору мав би становити 2 156,05 грн (143 736,42 грн (сума додаткового блага, отриманого позивачем) х0,015 (1,5%)) військовий збір, замість 7455,47 грн.
Відповідно і штрафні (фінансові) санкції, що встановлені пунктом 123.1 статті 123 ПК, повинні були бути нараховані відповідачем в розмірі 6 468,14 грн (25% від 25 872,56 грн) та 539,01 грн (25% від 2 156,05 грн) відповідно.
Отже, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення є протиправними частково і підлягають скасуванню частково, а саме податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області №32403/13-01-24-08 від 25.07.2024 на суму 111832,03грн підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання 63593,06грн (89465,62-25872,56) та штрафних (фінаннсових) санкцій 15898,27грн (22366,41-6468,14) та податкове повідомлення -рішення ГУ ДПС у Львівській області №32409/13-01-24-08 від 25.07.2024 на суму 9319,34грн підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання 5299,42(7455,47-2156,05) та штрафних санкцій 1324,86грн (1863,87-539,01).
Стосовно штрафу, передбаченого пунктом 120.1 статті 120 ПК України, за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік, то відповідач вчинив правомірно, прийнявши оскаружуване у цій частині податкове повідомлення-рішення, оскільки декларація позивачем подана не була.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Судовий збір, сплачений позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача, його бюджетних асигнувань відповідно до задоволених позовних вимог , тобто 861,15грн (1214,91х86115,61/121491,37).
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 295 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській №32403/13-01-24-08 від 25.07.2024 в частині визначення грошового зобов'язання на суму 63593,06грн та штрафних (фінансових) санкцій на суму 15898,27грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №32409/13-01-24-08 від 25.07.2024 в частині визначення грошового зобов'язання на суму 5299,42грн та штрафних (фінансових) санкцій 1324,86грн.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090), з його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 861 (вісімсот шістдесят один)грн 15коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23.07.2025.
Суддя Лунь З.І.