23 липня 2025 рокусправа № 380/10260/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Луцик Наталії Іванівни Мостиської міської ради Львівської області №78194420 від 03.04.2025 про відмову у проведенні реєстраційних дій;
- зобов'язати Мостиську міську раду Яворівського району Львівської області прийняти рішення і провести державну реєстрацію права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що зверталась із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Луцик Наталії Іванівни про державну реєстрацію за нею права власності на квартиру загальною площею 46,10 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 , втім отримала відмову, оформлену рішенням №78194420 від 03.04.2025. Позивач вважає таке рішення безпідставним та таким, що суперечить Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки відмова прийнята з підстав, не передбачених Законом. Незгода позивача з прийнятим рішенням зумовила звернення до суду із цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 26.05.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; витребувано у відповідача матеріали реєстраційної справи, у межах якої прийнято рішення №78194420 від 03.04.2025 про відмову у проведенні реєстраційних дій.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що в порядку розгляду заяви державним реєстратором прийнято рішення від 14.02.2025 №77252139 про зупинення розгляду заяви, оскільки встановлено, що заявником не надано документ із паперових носіїв БТІ, щодо підтвердження інформації про набуття права на нерухоме майно, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Тому державним реєстратором відповідно до наданих повноважень в обов'язковому порядку скеровано 14.02.2025 запит у КП «Лисичанське бюро технічної інвентаризації» та в Лисичанську міську військову адміністрацію Сіверськодонецького району Луганської області для отримання відомостей про зареєстровані речові права до 01.01.2013. Після завершення строку, на який зупинено розгляд заяви, державним реєстратором відновлено розгляд заяви. З КП «Лисичанське бюро технічної інвентаризації» не отримано інформації, проте Лисичанська МВА повідомила, що реєстраційні справи, які були на зберіганні ЛКП «БТІ» до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігалися у паперовій формі та до моменту окупації, 03.07.2022, з міста Лисичанська евакуйовані не були та саме підприємство не релоковане, діяльність на підконтрольній території України не проводять. Отже, дослідивши всі документи, які були подані на реєстрацію, та які отримано державним реєстратором шляхом запиту, у зв'язку з відсутністю інформації про підтвердження БТІ про зареєстроване право власності, що є обов'язковим згідно закону та важлива для підтвердження законності права власності з метою запобігання незаконних реєстраційних дій, прийнято обґрунтоване рішення від 03.04.2025 № 78194420 про відмову у державний реєстрації, відповідно до пункту 8 частини 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 11.02.2025 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Луцик Наталії Іванівни Мостиської міської ради Львівської області із заявою про державну реєстрацію прав з метою реєстрації права власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
До заяви долучено:
- свідоцтво про право власності: серія та номер документа: 11025, дата документа 06.06.2000, видавник: Виконавчий комітет Лисичанської міської ради;
- технічний паспорт: серія та номер документа: 286, дата документа: 29.05.2000, видавник: Лисичанське бюро технічної інвентаризації.
14.02.2025 державний реєстратор Луцик Наталія Іванівна встановила наявність обставин, які є підставою для зупинення розгляду заяви (неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, а саме: скеровано запит в БТІ для отримання відомостей про зареєстровані речові права до 01.01.2013) та прийняла рішення №77252139, яким зупинила розгляд заяви до усунення зазначених вище обставин.
Рішенням №77252139 від 14.02.2025 передбачено, що документи (відомості), які не подано заявником, мають бути подані ним державному реєстратору протягом 30 робочих днів з дня отримання цього рішення. Розгляд заяви буде відновлено за умови усунення обставин, що стали підставою для прийняття цього рішення. У разі не усунення обставин, що стали підставою для прийняття цього рішення, у зазначений строк, буде прийнято рішення відмову в проведенні реєстраційних дій.
Державним реєстратором Наталією Луцик скеровано до комунального підприємства «Лисичанське бюро технічної інвентаризації» запит від 14.02.2025 №1, у якому просить надати формацію щодо зареєстрованого права власності, інших речових прав, обтяжень та технічну характеристику на запитуваний об'єкт.
Листом від 20.02.2025 №631ВА Сєвєродонцька міська військова адміністрація повідомила, що об'єкт нерухомого майна не належить Сіверськодонецькій міській територіальній громаді, просить звернутись до Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області.
Листом від 26.02.2025 №742/01-31 Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області повідомила наступне:
«До початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України від 24.02.2022 Управління адміністративних послуг Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області як суб'єкт державної реєстрації надавало послуги з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та здійснювало зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, сформованих після 01.01.2013.
Обов'язки по зберіганню реєстраційних справ щодо об'єктів нерухомого майна, права на які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, були покладені Лисичанською міською радою на Лисичанське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації». Такі справи до 24.02.2022 оцифровані не були, зберігались у приміщенні ЛКП «БТІ» у паперовій формі та до моменту окупації 03.07.2022 з міста Лисичанська евакуйовані не були, саме підприємство не релоковане, діяльності та підконтрольній Україні території не провадить.
У зв'язку з вищезазначеним Лисичанська міська військова адміністрація не має можливості надати інформацію про наявність або відсутність державної реєстрації речових прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року на об'єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та надати будь-яку іншу формацію про зазначений об'єкт нерухомості, зокрема технічні характеристики, оскільки на цей час відсутній доступ до державних реєстрів та інших відповідних джерел інформації через тимчасову окупацію міста Лисичанськ Луганської області.».
03.04.2025 державний реєстратор Луцик Наталія Іванівна прийняла рішення №78194420 про відмову в проведенні реєстраційних дій.
Позивач вважає таке рішення протиправним, відтак звернулась до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 ст. 3 Закону № 1952-IV).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV визначено, що суб'єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) які набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952-IV врегульовано, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина друга цієї ж статті).
Стаття 23 Закону №1952-IV регулює порядок залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону №1952-IV заяву про державну реєстрацію прав може бути залишено без руху в таких випадках:
1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;
1-1) відсутність документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг у повному обсязі;
2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
Згідно з ч.ч.2-3 ст. 23 Закону №1952-IV державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху та невідкладно повідомляє про це заявника.
Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.
Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху, з урахуванням часу, що минув до залишення такої заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону №1952-IV рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для залишення заяви без руху.
Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про залишення заяви без руху, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.
Частиною 5 ст. 23 Закону №1952-IV передбачено, що у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV установлено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав, серед іншого, є те, що після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху.
Під час судового розгляду встановлено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно став пункт 8 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, оскільки позивач не виконав вимоги рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію та не надав державному реєстратору документів, про які в цьому рішенні було зазначено.
Крім того, позивач не надав відповідачу й будь-яких пояснень з цього приводу (заперечення щодо необхідності подати витребувані документи або ж доводи про неможливість отримати останні).
Водночас нормами Закону № 1952-IV чітко встановлений наслідок невиконання заявником зазначених у рішенні про залишення заяви без руху вимог - прийняття державним реєстратором рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Такий висновок відповідає висновку Верховного Суду, висвітленому у постанові від 18.03.2024 у справі №620/4781/22.
Суд також враховує, що відповідач вживав заходи щодо самостійного отримання таких документів шляхом скерування відповідного запиту, втім необхідні документи йому надано не було.
За таких обставин рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №78194420 від 03.04.2025 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, у зв'язку з чим вказане рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.
Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Мостиська міська рада Яворівського району Львівської області (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Грушевського, 81300; код ЄДРПОУ 26307500).
Суддя Сидор Наталія Теодозіївна