справа № 380/17776/24
11 липня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Карпенко Ю. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
01.07.2025 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 гривень та витрат з послуг письмового перекладу у розмірі 11230,00 гривень. До заяви додав детальний опис акту робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об'єднанням «Шокало та Партнери» у справі №380/17776/24, за змістом якого загальна вартість послуг становить 25000,00 грн. Крім того зазначає, що 09.01.2025 суд протокольною ухвалою запропонував позивачу надати переклади на українську мову доказів, які долучені до матеріалів справи. 03.02.2025 представник позивача подав клопотання про долучення додаткових доказів - перекладів документів, що наявні в матеріалах даної справи. На підтвердження понесених витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 2500,00 грн позивачем надано рахунок-фактуру №1-31/01/25 від 31.01.2025 за послуги перекладу з англійської мови на українську, платіжну інструкцію №35591734 від 31.01.2025 про оплату рахунку-фактури №1-31/01/25 від 31.01.2025. На підтвердження понесених витрат на оплату послуг перекладача у розмірі 8730,00 грн позивачем надано рахунок-фактуру №137/01/25 від 27.01.2025 за послуги письмового перекладу з польської та англійської мов на українську мову із засвідченням печаткою агенції, платіжну інструкцію №d1fd950f-0f1d-4437-853c-831de634ce41 від 27.01.2025 про оплату рахунку-фактури №137/01/25 від 27.01.2025, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2025. Загальна сума понесених витрат на письмовий переклад становить 11230,00 грн.
03.07.2025 представниця відповідача подала заперечення на клопотання (заяву), у якій просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та розподілу судових витрат, покликаючись на те, що зазначена сума (25000,00 грн), виходячи з конкретних обставин справи №380/17776/24, її складності та фактично затраченого часу, не відповідає критерію розумності. Крім того, просить врахувати те, що відповідач є неприбутковою організацією, фінансується з Державного бюджету України, кошторис яких складається один раз на рік, де повинні бути передбаченні усі необхідні видатки органу, необхідні для його належного функціонування та виконання покладених завдань.
Приписами п. 3 ч.1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом ч. 3 зазначеної норми суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №160/7922/20 та додаткових постановах від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката регламентовано ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст. 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За правилами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених норм процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Таким чином, визначаючи суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, потрібно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд при вирішенні зазначеного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.
Крім того, у п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Суд установив, що 08.02.2024 між Адвокатським об'єднанням «ШОКАЛО ТА ПАРТНЕРИ» в особі керуючого партнера Шокала В. С., що діє на підставі Статуту, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВОЛПЕКС-ЗАХІД» в особі директора Ненича П. Б. укладено Договір №1-08/02/24 про надання правової допомоги.
Відповідно до п.1.1. Договору сторони домовилися, що Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання, у випадку, якщо така оплата прямо передбачена цим Договором.
Згідно з п. 4 Договору оплата складається з: гонорару, що виплачується Клієнтом в якості оплати правової допомоги, що надана Адвокатським об'єднанням за цим Договором; сум, що виплачуються Клієнтом Адвокатському об'єднанню, як покриття попередньо узгоджених з Клієнтом та документально підтверджених витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги за цим Договором.
Відповідно до п. 4.3. Договору до складу витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги за цим Договором, що підлягають відшкодуванню Клієнтом Адвокатському об'єднанню, відносяться:
а) видатки на оплату нотаріально посвідчення документів та їх перекладу;
б) поштові, транспортні витрати (видатки на проїзд до місця надання правової допомоги, якщо таке місце не співпадає з місцем укладання цього Договору);
в) видатки на оплату роботи фахівців (спеціалістів), якщо такі висновки запитуються
з метою надання правової допомоги в межах цього Договору;
г) оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт;
д) телефонні розмови, якщо такі здійснюються в режимі міжнародних дзвінків.
Згідно з п. 1 додаткової угоди №2 до Договору №1-08/02/24 надання правової допомоги від 08.02.2024 полягатиме у представництві інтересів Клієнта під час оскарження податкового повідомлення-рішення форма «ВЗ» від 01.08.2024 №33588/13-01-07-01, а саме в: наданні правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, збору доказів, підготовці позовної заяви, пояснень, відповіді на відзив, заперечень, апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, касаційної скарги або відповіді на касаційну скаргу, участі у судових засіданнях, вчиненні інших процесуальних дій, передбачених договором та чинним законодавством задля представництва інтересів Клієнта.
За змістом додаткової угоди №2 до Договору №1-08/02/2024 про надання правової допомоги від 08.02.2024 відповідно до п. 4.2 Договори Сторони узгодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги з питань, які зазначені у Додатковій угоді, визначено у фіксованому розмірі. Вказані суми сплачуються в наступні строки, зокрема: 25000,00 грн - не пізніше 5 (п'яти) банківських днів, з дня підписання даної Додаткової угоди, як оплата за надання усних консультацій, аналіз судової практики з аналогічних спорів, підготовку позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву, участь у разі необхідності в судових засіданнях, підготовку клопотань тощо.
Крім того, представник позивача до заяви про ухвалення додаткового рішення додав детальний опис акту робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об'єднанням «Шокало та Партнери» у справі №380/17776/24, за змістом якого загальна вартість послуг становить 25000,00 грн.
На підтвердження оплати вартості правничої допомоги позивач додав платіжну інструкцію № d67515f7-bdee-4e69-9cf0-ba5de738ac40 від 19.08.2024 на суму 25000,00 грн.
Зважаючи на викладене, матеріалами справи підтверджено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №440/5567/21.
Суд зазначає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте, цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.
У постанові від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Суд враховує, що відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких оприлюднено судові рішення судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що наведені в адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці адміністративного позову.
З огляду на наведене, суд приходить висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
За таких обставин, суд виснує, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо стягнення витрат на послуги письмового перекладу документів, суд враховує таке.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.139 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Згідно з ч. 5-8 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд встановив, що на виконання протокольної ухвали суду, представник позивача надав переклад документів з англійської та польської мов на українську мову.
На виконання вимог ч. 5 ст.137 КАС України представник позивача до суду надав такі документи, які підтверджують розмір витрат на залучення перекладача:
- рахунок-фактуру №1-31/01/25 від 31.01.2025 за послуги перекладу з англійської мови на українську;
- платіжну інструкцію №35591734 від 31.01.2025 про оплату рахунку-фактури №1-31/01/25 від 31.01.2025;
- рахунок-фактуру №137/01/25 від 27.01.2025 за послуги письмового перекладу з польської та англійської мов на українську мову із засвідченням печаткою агенції,
- платіжну інструкцію №d1fd950f-0f1d-4437-853c-831de634ce41 від 27.01.2025 про оплату рахунку-фактури №137/01/25 від 27.01.2025;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 31.01.2025.
Отже, понесені витрати на оплату послуг перекладача у розмірі 11230,00 грн підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входять до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Переклад документів, наданий на виконання вимог ухвали суду, з метою доведення своєї позиції у справі, тобто понесені позивачем витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи.
Суд зауважує, що жодних заперечень (клопотань) від відповідача щодо зменшення розміру витрат на оплату послуг саме перекладача, заявлених позивачем до стягнення, чи зауваження про неспівмірність таких витрат із складністю відповідних послуг, їх обсягом та часом, витраченим на їх надання, до суду не надходило.
Отже, ураховуючи надані представником позивача докази реального понесення товариством витрат на залучення перекладача, відсутність будь-яких заперечень щодо їх співмірності, вимоги у частині стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 11230, 00 грн підлягають задоволенню повністю.
Керуючись 134, 137, 139, 143, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати, а саме витрати на послуги письмового перекладу документів у сумі 11230 (одинадцять тисяч двісті тридцять) гривень 00 копійок.
4. У задоволенні іншої частини вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове судове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Волпекс-Захід» (місцезнаходження: вул. Наукова, буд. 68, кв. 74, м. Львів, 79060; ЄДРПОУ 40355375).
Відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 43968090).
Повне судове рішення складено 21.07.2025.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна